Рішення

від 13.03.2014 по справі 591/10305/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №591/10305/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Янголь Є. В. Номер провадження 22-ц/788/543/14 Суддя-доповідач - Криворотенко В. І. Категорія - 48

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Маслова В. О., Сибільової Л. О.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 лютого 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини,-

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звертаючись з позовом просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі 8000 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 9.09.2013 року, а також додаткові витрати на утримання дитини в розмірі 31873 грн.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11 лютого 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх його доходів щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним віку повноліття, починаючи стягнення з 09.09.2013 року.

Стягнуто з ОСОБА_4 додаткові витрати на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3440 грн.

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого суду в частині розміру стягнення аліментів та в частині відмови в задоволенні її позову скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позову в повному розмірі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого суду в частині стягнення судового збору та в частині стягнення додаткових витрат скасувати та змінити дату початку стягнення аліментів на 25 листопада 2013 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та відповідача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи з 06.10.2000 року сторони перебували у шлюбних відносинах, від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5). Рішенням Зарічного районного суду м. Суми 05.07.2012 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.6).

ОСОБА_6, проживає з позивачкою і перебуває на її утриманні, навчається в УВК «Авторська школа Бойко» в шостому класі (а.с.8,57). Згідно наданих довідок навчання є платним та складає за навчальний період з 2012 рік - 2013 роки в сумі 31417 грн. 20 коп., що складається з плати за навчання 23900 грн., за харчування 4817 грн. 20 коп., додаткові заняття 2700 грн., а за 2013-2014 роки складає 32330 грн., що складається з плати за навчання в сумі 26000 грн., вартість за харчування з вересня 2013 року по грудень 2013 року складає 2150 грн., сума за додаткове навчання з вересня 2013 року по грудень 2013 року складає 4180 грн. Отже загальна сума коштів, яка була сплачена УВК «Авторська школа Бойка» за навчальний період з 2012 по 2014 роки складає 63747,20 грн. (31417,20+32330).

Позивачкою надано докази, що неповнолітній ОСОБА_6 має ряд захворювань (а.с.15- 18), однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивачкою витрачались кошти на лікування дитини.

ОСОБА_4 є засновником ПЛОЦНМ «Сфера» (а.с. 12-13), де його середня заробітна плата в період з 01.07.2012 року по 01.12.2013 року складає 1013,89 грн. (а.с.37), згідно довідки УПФУ в м. Сумах відповідач отримує пенсію по інвалідності, як інвалід другої групи загального захворювання (а.с.85).

Вказані факти з достатньою повнотою встановлені судом першої інстанції.

Згідно зі ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача кошти на додаткові заняття дитини по вивченню іноземної мови в УВК «Авторській школі Бойка», за період з 2012 р. по 2013 р. в сумі 3440 грн., що складає 1/2 частину від понесених витрат позивачкою (4180+2700), що підтверджується копіями довідок (а.с. 8, 57). Підстав для звільнення від участі когось з батьків у додаткових витратах на дитину чинним законодавством не передбачено.

Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі виникнення спору.

Підстав для стягнення з відповідача інших додаткових витрат колегія суддів також не вбачає, оскільки позивачка не довела, що такі витрати викликані особливими обставинами. Представник позивача не заперечував, що дитина сторін може навчатися і в звичайній школі, проте в приватній школі створені більш сприятливі умови для навчання дітей.

Вирішуючи даний спір місцевий суд з врахуванням статей 180, 182 СК України, обставин справи, дійшов висновку, що ОСОБА_3 самостійно утримує малолітнього сина, а ОСОБА_4 має можливість і зобов'язаний надавати допомогу малолітньому сину до досягнення ним повноліття, шляхом сплати щомісячно аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх його доходів.

Проте з даним висновком суду колегія суддів в повній мірі погодитись не може.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 184 СК України передбачено підстави визначення аліментів у твердій грошовій сумі, зокрема, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Стягуючи аліменти з ОСОБА_4 на утримання його сина у частці від його доходів місцевий суд не взяв до уваги, що останній отримує дохід з різних джерел, зокрема отримує заробітну плату як директор ПЛОЦНМ «Сфера», отримує пенсію як інвалід 2 групи, є одноосібним засновником ПЛОЦНМ «Сфера», яке відповідно до довідки управління міндоходів (а.с.86) задекларувало дохід за 2012 рік в сумі 422,7 тис. грн., має у власності чотири автомобілі (а.с. 79), три квартири в м. Суми, Харкові і Києві, два гаражі в гаражних кооперативах, про що і сам не заперечував в суді апеляційної інстанції. За таких обставин з ОСОБА_4, з врахуванням положень ст.ст. 182, 184 СК України, колегія суддів приходить до висновку, що з останнього необхідно стягнути аліменти, в твердій грошовій сумі, на утримання малолітньої сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно до досягнення ним повноліття в розмірі 3000 грн., враховуючи, що відповідач також хворіє, є інвалідом 2 групи, витрачає кошти на лікування, починаючи з 09.09.2013 року.

За таких обставин рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає зміні.

Початок стягнення аліментів з 9 вересня 2013 року місцевим судом визначено правильно, так дана дата пов'язана з першим зверненням позивачки до Зарічного районного суду м. Суми з позовом про стягнення аліментів. Рішення місцевого суду в цій частині узгоджується з положенням ч. 2 ст. 191 СК України.

Стягуючи з відповідача судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп., суд не звернув уваги на те, що останній є інвалідом 2 групи, про що свідчить довідка МСЕК, а отже звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року. Оскільки обидві сторони звільнені від сплати судового збору, відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України він підлягає компенсації за рахунок держави.

За таких обставин рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_4 судового збору підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4

задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 лютого 2014 року в частині стягнення аліментів змінити, а в частині стягнення судового збору скасувати з ухваленням в цій частині нового рішення.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти, в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 09 вересня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -