Рішення

від 11.03.2014 по справі 910/21058/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2014 р. Справа № 910/21058/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей АС",

02094, м. Київ, вул. Пожарського, 7, кв.10

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари",

07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 292

про стягнення 29 615,44 грн.

за участю представників:

позивача - Солодухіна С.Б. (директор, наказ від 15.12.2011 № 1/2011-К);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей АС" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари" (далі - відповідач) про стягнення 30 201,30 грн., з яких: 28 838,39 грн. - основний борг та 1 362,91 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань зі здійснення розрахунку за товар, що поставлений позивачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2013 порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2013 справа № 910/21058/13 передана за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.01.2014 справу № 910/21058/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 28.01.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 1227/14 від 24.01.2014) надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку необхідністю надання відповідачу додаткового часу для сформування своєї правової позиції у справі, можливої заміни неякісного товару, що поставлений позивачем, на якісний та проведення звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2014 розгляд справи відкладено на 11.02.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 2222/14 від 07.02.2014) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 08.01.2014.

У судовому засіданні 11.02.2014 оголошено перерву до 18.02.2014, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 2892/14 від 17.02.2014) позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з погодженням сторонами протягом судового розгляду справи питання повернення відповідачем позивачу неякісного товару, стягнення вартості якого входило до позовних вимог, та підписанням у двосторонньому порядку акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 12.02.2014, що скріплений відбитками печаток сторін, та зменшенням суми основного боргу на ціну вказаного товару та відповідним зменшенням розміру 3 % річних. Позивачем заявлено до стягнення остаточні позовні вимоги у розмірі 29 894,64 грн., з яких: 27 497,37 грн. - основний борг, 2 131,73 грн. - 3 % річних та 265,54 грн. - інфляційні втрати.

У судовому засіданні 18.02.2014 оголошено перерву до 04.03.2014, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3394/14 від 26.02.2014) позивачем подано клопотання про усунення недоліків в позовній заяві та у клопотанні про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд не враховувати позовну вимогу, викладену у клопотанні про зменшення розміру позовних вимог, про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 265,54 грн. у зв'язку з тим, що вказану вимогу не зазначено у прохальній частині позову, та прийняти до уваги новий розрахунок 3 % річних від простроченої суми заборгованості, вказане прийнято судом.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 29 615,44 грн., з яких: 27 497,37 грн. - основний борг, 2 118,07 грн. - 3 % річних.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням абзацу 2 пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3670/14 від 03.03.2014) відповідачем подано заяву про визнання позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 27 497,37 грн.

Оскільки заяву про визнання відповідачем позову підписано уповноваженою особою та, з огляду на матеріали справи, зважаючи на частину 6 статті 22, частину 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, часткове визнання позову відповідачем прийнято господарським судом.

У судовому засіданні 04.03.2014 представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду спору, відповідно до частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України для надання йому часу для подачі додаткових пояснень до позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2014 на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2014 розгляд справи відкладено на 13.03.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 4337/14 від 12.03.2014) позивачем подано додаткові пояснення до позовної заяви.

У судовому засіданні 13.03.2014 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.03.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Позивачем відповідачеві поставлено товар, а відповідачем вказаний товар отримано, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними від 09.12.2010 № А-00000661, від 09.12.2010 № А-00000662 та від 23.12.2010 № А-00000686, що підписані у двосторонньому порядку та скріплені печатками підприємств.

01.01.2011 між позивачем та відповідачем укладено Договір про поставку товарів № 9/11 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець поставляє, а покупець приймає та оплачує товари на умовах та в строки, передбачені вказаним договором та накладними (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. Договору, поставка товару здійснюється по цінам, погодженими сторонами і зафіксованими в накладних. Покупець здійснює оплату в безготівковій формі на розрахунковий рахунок продавця згідно видаткових накладних протягом 21 банківського дня із дня поставки товару.

Цей Договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2012 року (пункт 10.1. Договору).

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними від 09.02.2011 № А-00000057, від 22.03.2011 № А-00000067, від 22.03.2011 № А-00000068, від 15.04.2011 № А-04/34, від 19.10.2011 № А-10/53, від 19.10.2011 № А-10/54, від 13.01.2012 № А-01/14, від 13.01.2012 № А-01/15, що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, а відповідач вказаний товар отримав.

Підписи уповноважених представників сторін на видаткових накладних скріплені відбитками печаток обох сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичною особою - відповідачем, фактів вчинення господарських операцій з отримання товару. До матеріалів справи долучені копії зазначених видаткових накладних.

Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідачем отримано товар всього на суму 44 923,14 грн.

Після поставки товару відповідач здійснив часткові оплати вартості товару всього на суму 16 084,75 грн., що підтверджується банківською довідкою від 06.02.2014 № 002/019/14, яка засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (оригінал у матеріалах справи).

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 28 838,39 грн. - різниця між загальною вартістю товару та перерахованими коштами.

Позивачем подано заяву від 17.02.2014 про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку зі зменшенням суми основного боргу на ціну неякісного товару, повернення якого погоджено сторонами, та відповідним зменшенням розміру 3 % річних.

У зв'язку з відповідністю вимогам частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на те, що заяву підписано уповноваженим на те представником позивача, вказане зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

Враховуючи викладене, у даному провадженні розглядаються остаточні позовні вимоги про стягнення з відповідача 27 497,37 грн. основної заборгованості.

На підтвердження наявності заборгованості у вказаному розмірі, позивачем надано суду акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, згідно якого заборгованість відповідача станом на 12.02.2014 складає 27 497,37 грн. Підписи представників сторін в акті скріплені відбитками їх печаток, що свідчить про погодження юридичними особами відомостей, що в ньому зазначені.

Вказана сума основного боргу відповідачем визнана в повному обсязі, відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Товар відповідачем прийнято, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача та відбитком його печатки на вищевказаних видаткових накладних.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 27 497,37 грн. основної заборгованості є доведеною та обґрунтованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 2 118,07 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3% річних та встановив, що розрахунок позивача вірний, а тому позовна вимога про стягнення 2 118,07 грн. 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

За результатами аналізу вищезазначених норм чинного законодавства та всебічного розгляду матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 27 497,37 грн. основної заборгованості та 2 118,07 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Господарчі товари" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 292, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24886920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей АС" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, 7, кв.10, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21517533) 27 497 (двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто сім) грн. 37 коп. основної заборгованості, 2 118 (дві тисячі сто вісімнадцять) грн. 07 коп. 3 % річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 17.03.2014.

Суддя С.О. Саванчук