Рішення

від 14.03.2014 по справі 477/55/14-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 477/55/14-ц

Провадження № 2/477/308/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2014 року Жовтневий районний суд

Миколаївської області

в складі: головуючого судді - Полішко В.В.,

при секретарі - Тарасюк І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області, Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області та Відділу Держземагенства у Жовтневому районі Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

13 січня 2014 року позивачі звернулися до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просять визнати право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 4,73 га. за кожним, що розташована в межах території Калинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області в подяку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5 - чоловік позивача ОСОБА_2 та батько ОСОБА_2 Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 4,73 га, що розташована в межах території Калинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дана земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 061706 виданого 19 серпня 2003 року. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 грудня 2011 року спадкоємцями майна ОСОБА_4 є його дочка - ОСОБА_6, на 1/3 частку, його син - ОСОБА_1, на 1/3 частку та його дружина - ОСОБА_2 на 1/3 частку. ОСОБА_6 встигла до 01 січня 2013 року отримати на свою частку від спадщини Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,5767 га. В свою чергу, позивачі не встигли звернутися до відділу Держземагенства у Жовтневому районі Миколаївської області для отримання Державних актів на право власності на земельні ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину від 21 грудня 2011 року. У здійсненні державної реєстрації права на земельну ділянку позивачам було відмовлено та відповідно до листа реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області роз'яснено, що оскільки право на спадщину не було зареєстровано позивачами в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна та не були отримані Державні акти на право власності на земельну ділянку, право на землю не було набуте позивачами.

З метою захисту порушеного права, позивачі змушені звернутися до суду із позовом та просять його задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, причина неявки суду невідома, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином.

Від представника позивачів до суду надійшла заява, відповідно до якої заявлені позовні вимоги своїх довірителів підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, а також розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача Жовтневої РДА Миколаївської області в судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву, з проханням розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі не заперечує проти їх задоволення.

Співвідповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву, відповідно до якої заявлені позивачами позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення та просить розглядати справу за її відсутності.

Представник співвідповідача - Відділу Держземагенства у Жовтневому районі Миколаївської області в судове засідання не з'явилась, направила до суду листа з проханням розглядати справу за відсутності представника відділу.

Реєстраційна служба Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області в судове свого представника не направила, причину суду не повідомила, про дату та час розгляду справи судом повідомлена своєчасно та належним чином.

Дослідивши письмові докази матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 11), відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 4,73 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах Калинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області.

Земельна ділянка передана у власність ОСОБА_4 на підставі розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії МК № 061706 від 19.08.2003 року (а.с. 8).

Дослідивши копію спадкової справи № 296/2004, судом встановлено, що із заявою про прийняття спадщина після смерті ОСОБА_4 звернулися до Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с. 43-86), яким державним нотаріусом було видане свідоцтво про право на спадщину за законом від 21 грудня 2011 року (а.с.9, 75), відповідно до змісту якого, кожному із спадкоємців належить 1/3 частка спадкового майна, а саме земельної ділянки.

На підставі даного свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_6 був виданий державний акт на право власності на землю площею 1,5767 га, що розташована в межах Калинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, серії ЯО № 303949 від 29.12.2012 року (а.с. 10).

Державним реєстратором прав на нерухоме майно відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, оскільки після отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачами не було зареєстровано право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію та не були отримані Державні акти на право власності на землю, а тому ними не було набуте право на землю (а.с. 22-28).

Належність позивачам земельних ділянок площею 1,5767 га за кожним підтверджується витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку, відповідно до яких у приватній власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 1,5767 га, кадастровий номер 4823381300:04:000,:0233 (а.с. 12-16), у власності ОСОБА_2 площею 1,5767 га, кадастровий номер 4823381300604:000:0234 (а.с. 17-21).

Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вичиняються якщо право власності чи інше речове право на таке майно, зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

Статтею 5 Закону передбачена реєстрація речових прав та їх обтяжень відносно земельних ділянок.

Відповідно до ст. 19 Закону Державна реєстрація прав відносно земельної ділянки проводиться на підставі державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Проте, згідно з п. 9 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року N 3613-VI, з 1 січня 2013 року державні акти на земельні ділянки не видаються.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України, з 1 січня 2013 року, право власності на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Відповідно до п. 26 Постанови КМУ від 22.06.2011 року № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 27 цього Порядку, встановлено, що документами, які підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на земельну ділянку, що набута у власність до 01.01.2013 року, можуть бути лише державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою або рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п.п.9, п.п 10).

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Статтею 1299 ЦК України встановлено, що якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Частиною 3 ст. 152 ЗК України, одним зі способів захисту прав громадян на земельну ділянку - є визнання права.

Положення ч.1 ст.15 та ст.392 ЦК України вказують, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-ГУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Оскільки судом встановлено, що позивачами була прийнята спадщина у вигляді земельної ділянки площею 4,73 га, що розташована в межах Калинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області та отримано Свідоцтво про право на спадщину за законом від 21 грудня 2011 року, відповідно до якого спадкоємцями майна ОСОБА_4 є його дочка - ОСОБА_6, на 1/3 частку, його син - ОСОБА_1, на 1/3 частку та його дружина - ОСОБА_2 на 1/3 частку, але не була проведена реєстрація права на спадщину, так як не були отримані Держані акти на право власності на землю, право набувачів на нерухоме майно - земельну ділянку не визнається іншою особою, а тому на підставі ст.ст. 16, 392 ЦК України, суд вважає необхідним захистити цивільне право позивачів шляхом визнання за ними права власності на вказану земельну ділянку.

Керуючись ст.ст. 209, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку земельної ділянки, що становить площу 1,5767 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Калинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, яку відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 грудня 2011 року він отримав у спадщину після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 видане Калинівською сільською радою Жовтневого району Миколаївської області 12 березня 2004 року, актовий запис № 13).

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку земельної ділянки, що становить площу 1,5767 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Калинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, яку відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 грудня 2011 року вона отримала у спадщину після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 видане Калинівською сільською радою Жовтневого району Миколаївської області 12 березня 2004 року, актовий запис № 13).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Полішко