Рішення

від 04.03.2014 по справі 910/1025/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1025/14 04.03.14

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація";

до Громадської організації "Громадський форум "Наше місто";

Третя особа Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 183 390,53 грн.

О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Цимбаліст В. В., представник, довіреність № 155/1/11-01 від 08.01.2014 р.;

Від відповідача: не з'явився.

Від третьої особи: Шумінська Ю.Ю., представник, довіреність № 062/2/5-7 від 08.01.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2014 р. порушено провадження у справі №910/1025/14, розгляд справи призначено на 18.02.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2014 р. слухання справи відкладено до 04.03.2014р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 167 251,78 грн. заборгованості з орендної плати, 10 678,42 грн. компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 4 109,65 грн. пені, 1 350,68 грн. трьох відсотків річних, а також 3 667,82 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні 04.03.2014 р. представники від позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт направлення ухвали господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

В С Т А Н О В И В:

Між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавцем) та Громадською організацією "Громадський форум "Наше місто" (орендарем), а також КП "Київжитлоспецексплуатація" (підприємством) було укладено договір від 25.04.2013 року № 1136 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, згідно якого орендодавець передає в оренду Громадській організації "Громадський форум "Наше місто" нежиле приміщення загальною площею 240,50 кв.м, в т.ч. на 1 поверсі - 240,50 кв.м в будинку № 59/2 літ. А на бульварі Академіка Вернадського у м. Києві.

Згідно з п. 2.4 договору № 1136 об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і знаходиться на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація".

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3, 3.6 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує на рахунок КП "Київжитлоспецексплуатація" орендну плату, компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, та компенсацію витрат підприємства, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання орендарем та орендодавцем акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди позивачу.

Відповідно до п.п. 3.7, 4.2 вказаного договору відповідач зобов'язаний сплачувати незалежно від наслідків господарської діяльності орендну плату та компенсацію витрат підприємства своєчасно (щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця).

Строк дії договору з 25.04.2013р. по 23.04.2016р. (п. 9.1. договору).

Пунктом 8.1 договору № 1136 встановлено, що орендар не має права передавати свої зобов'язання за договором та передавати об'єкт оренди повністю або частково в користування іншій особі без письмової згоди орендодавця, не має права укладати договори (контракти, угоди), у тому числі про спільну діяльність, пов'язані з будь-яким використанням об'єкта оренди іншою юридичною чи фізичною особою, без дозволу орендодавця.

Відповідно до п. 8.3 договору об'єкт оренди повинен використовуватися орендарем тільки за цільовим призначенням, обумовленим п. 1.1 цього договору.

Проте, як свідчить акт від 15.07.2013 р. обстеження нежилих приміщень в будинку № 59/2 літер А на бульв. Вернадського вказані нежилі приміщення площею 240,50 кв.м використовує без відповідних розпорядчих документів Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій" для розміщення продовольчого магазину з реалізацією підакцизних товарів. Це свідчить про порушення відповідачем п.п. 1.1, 8.1, 8.3 договору оренди.

Факт нецільового використання об'єкта оренди встановлений також рішенням Господарського суду м.Києва від 12.11.2013 р. у справі №910/17762/13.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до с. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 8.5 договору оренди від 25.04.2013 № 1136 передбачено, що у разі виявлення факту використання об'єкта оренди не за цільовим призначенням договір підлягає розірванню, при цьому орендар зобов 'язаний додатково сплатити суму коштів розмір яких становить різницю між: орендною платою за фактичне використання об'єкта оренди, встановленою перевіркою та орендною платою визначеною цим договором за весь період оренди з початку дії цього договору.

З наданих позивачами доказів вбачається, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо здійснення орендної плати згідно умов договору у останього утворилася заборгованість в розмірі 167 251,78 грн. - з орендної плати за період з 17.07.2013 р. по 31.12.2013 р., а також 10 169,92 грн. - заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з 01.09.2013 р. по 31.12.2013 р.

У зв'язку з цим відповідачу 08.01.2014 р. була направлена вимога (вих. № 155/1/11-14) про сплату заборгованості. Зазначена вимога відповідачем залишена без задоволення.

З наданих позивачами доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування нежитлове приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов договору, а відповідач в порушення умов договору не сплатив на користь позивача орендні платежі та компенсацію земельного податку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 167 251,78 грн. - заборгованості за орендну плату, а також 10 169,92 грн. - заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 4 109,65 грн. та 3% річних в розмірі 1 350,68 грн.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру встановленого законодавством України.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені за порушення строків оплати орендних платежів, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пені в сумі 3 280,54грн.

В частині стягнення пені в сумі 829,11 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають оскільки умовами договору не передбачена відповідальність відповідача, у вигляді пені, за порушення відповідачем строків сплати позивачу компенсації витрат підприємства та компенсації за користування земельною ділянкою.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, умовами статті 625 Цивільного кодексу України та Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 1 350,68 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації "Громадський форум "Наше місто" (інд. 03062, м. Київ, просп. Перемоги, 71/2, кв. 6, код ЄДРПОУ 34483663) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (інд. 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 167 251 (сто шістдесят сім тисяч двісті п'ятдесят одну) грн. 78 коп. заборгованості з орендної плати, 10 678 (десять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 42 коп. заборгованості з компенсації витрат за користування земельною ділянкою, 3 280 (три тисячі двісті вісімдесят) грн. 54 коп. пені, 1 350 (одну тисячу триста п'ятдесят) грн. 68 коп. 3 % річних та 3 651 (три тисячі шістсот п'ятдесят одну) грн. 24 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 13.03.2014 р.