Рішення

від 19.03.2014 по справі 910/2041/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2041/14 19.03.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електровест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммерс енерджи компані"

про розірвання договору та стягнення 66 101,00 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

Від позивача Морозов М.В. на підставі контракту

Від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 19.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

08.02.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява від 06.02.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю "Електровест" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммерс Енерджи Компані" (надалі - відповідач) про розірвання договору та стягнення 66 101,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2014 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/2041/14, розгляд справи призначено на 03.03.2014.

27.02.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва від представника позивача надішли документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 03.03.2014, представник позивача з'явився, надав пояснення.

В судове засідання, призначене на 03.03.2014, представник відповідача не з'явився, витребувані ухвалою суду документи не надіслав, однак через канцелярію суду 03.03.2014 подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд, розглянувши вказане клопотання, заслухавши думку позивача, задовольнив дане клопотання.

Ухвалою суду від 03.03.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 19.03.2014.

В судове засідання, призначене на 19.03.2014, представник позивача з'явився, надав пояснення.

В судове засідання, призначене на 19.03.2014, представник відповідача не з'явився, витребувані ухвалою суду документи не надіслав, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомленний.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2013 між позивачем (Замовник) та відповідачем (підрядник), було укладено договір підряду № 08984 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір).

Згідно умов п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати згідно до проектної документації та умов Договору роботи по прокладанню футлярів з поліетиленових труб.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання п.3.3. позивач 06.02.2103 перерахував на розрахунковий рахунок відповідача авансові кошти в сумі 66 101 грн. включаючи ПДВ, що підтверджується випискою з банку від 06.02.2013.

У зв'язку із тим, що потреба у роботах відпала позивач звернувся до відповідача з листом вих.№8 від 11.02.2103 про розірвання договору та повернення коштів, сплачених в якості авансового платежу.

За твердженням позивача, яке жодним чином не спростовано відповідачем, останній відповідь на вказану заяву не надав.

25.04.2013 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію Вих. № 0033 від 23.04.2013 з приводу повернення коштів, однак відповідач на вказану претензію жодним чином не відреагував.

Крім того, судом встановлено, що відповідач грошові кошти не повернув, покладенні за договором на нього зобов'язання не виконав.

Відповідно до вимог ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений термін з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином, позивачем були направлені і пропозиція про розірвання договору і двічі претензія, але на всі пропозиції відповідач не надав відповіді.

Згідно до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок, односторонньої відмови від зобов'язання , якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до вимог ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою із сторін.

Відповідач своїми діями які виразилися у відмові від розірвання договору та не повернення коштів договору підряду № 01/02-13 56 від 01.02.2013, не поверненню грошового авансу у розмірі 66 101 грн. істотно порушив п. 6.6. Договору підряду, згідно якого у випадку неможливості виконання робіт за даною угодою з об'єктивних причин... підрядник повертає Замовнику сплачену ним суму передоплати, а також порушив майнові права Позивача, що виразилися у безпідставному користуванні його коштами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо термін виконання боржником обов'язку не встановлений , кредитор має право вимагати його виконання у будь який час у вигляді пред'явленні вимоги, тому вважаю.

Згідно з ч.7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Аналогічна норма зазначена у статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем.

Разом з тим позивач просить стягнути кошти витрачені останнім за надання правової допомоги в сумі 4 000 грн. Вказана сума підтверджується копією платіжного доручення № 3 від 14.11.2013

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача;

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір № 01/02-13 від 01.02.2013 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електровест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коммерс енерджи компані".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммерс енерджи компані". (01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, будинок 18/7; ідентифікаційний код: 37242914) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електровест" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 14; ідентифікаційний код 38261676) 66 101 грн. (шістдесят шість тисяч сто одна ) грн. 00 коп. - аванс, 4 000 (чотири тисячі ) грн.. - адвокатські послуги та 3 084 (три тисячі вісімдесят чотири) грн. 50 коп. - суму судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 24.03.2014

Суддя М.О. Лиськов