Рішення

від 12.03.2014 по справі 761/28926/13-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/28926/13-ц

Провадження №2/761/973/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Волошина В.О.

при секретарі: Криворучко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання припиненим попереднього договору; визнання невиконаними умови попереднього договору з вини відповідача, -

в с т а н о в и в :

В березні 2011р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (а.с. 4-6) до відповідача ОСОБА_2, в якому просив суд: визнати зобов'язання, щодо укладання основних договорів купівлі - продажу частини житлового будинку та земельної ділянки, зазначені в попередньому договорі, укладеному 06 серпня 2008р. між сторонами щодо купівлі - продажу частини земельної ділянки площею 1/12 від 0,1018 га, кадастровий номер 8000000000:62:144:0013, яка належить позивачу на підставі державного акту на право приватної на землю серії ЯД № 909179, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради від 25 травня 2007р. по АДРЕСА_2 та розташованої на вказаній земельній ділянці 1/12 частини житлового будинку загальною площею 80,0 кв.м. припиненими ще 20 грудня 2008р., згідно ч. 3 ст. 635 ЦК України.

В подальшому позивач неодноразово подавав до суду заяви про зміну підстав позову (а.с. 32-34, 56-59, 138-140), а також позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог (а.с. 141-143), з урахуванням остаточних позовних вимог позивач просив суд: визнати, що зобов'язання укласти основні договори купівлі - продажу частини житлового будинку та частини земельної ділянки, передбачене попереднім договором укладеному 06 серпня 2008 р. зі змінами від 03 вересня 2008 р. між сторонами щодо купівлі - продажу частини житлового будинку та частини земельної ділянки припинене з 20 грудня 2008р., оскільки основні договори купівлі - продажу частини житлового будинку та частини земельної ділянки не були укладені у встановлений в попередньому договорі строк; визнати, що відповідач ОСОБА_2 не виконав умови п. 3.1 попереднього договору, зареєстрованого в реєстрі за №7459, укладеного між сторонами 06 серпня 2008 р. зі змінами від 03 вересня 2008 р.; визнати, що основні договори купівлі - продажу частини житлового будинку та частини земельної ділянки були не укладені з вини відповідача ОСОБА_2

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 06 серпня 2008р. між сторонами було укладено попередній договір, відповідно до якого сторони зобов'язувались в майбутньому, в строк до 20 грудня 2008р. укласти договори купівлі - продажу частини житлового будинку та частини земельної ділянки на умовах, які визначені попереднім договором.

03 вересня 2008р. між сторонами було укладено договір про внесення змін до попереднього договору, а саме були внесені зміни, щодо збільшення суми сплаченого авансу, а також сторонами була змінена ціна договору, решта положень попереднього договору сторонами не змінювались.

Оскільки до 01 грудня 2008р. відповідач не виконав свої зобов'язання передбачені п.3.1 попереднього договору, позивач вважає, що основні договори купівлі - продажу були не укладені саме з вини відповідача, а також попередній договір повинен бути припинений судом з 20 грудня 2008р., у зв'язку з чим він вимушений був звернутись до суду.

До судового засідання позивачем було подано на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені позовні вимоги він підтримує в повному обсязі, з підстав зазначених в позові, з урахуванням поданих заяв про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог.

Відповідач, про час та місце розгляду справи оповіщався в установленому законом порядку, в судові засідання не з'являвся, поважності причин неявки суду не повідомив, свого представника до суду не направив, заперечення на позов не подавались.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У силу положень ч. 1-3 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 06 серпня 2008р. між сторонами було укладено попередній договір щодо купівлі - продажу частини житлового будинку та частини земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого сторони зобов'язуються у майбутньому, в строк до 20 грудня 2008р. укласти договори купівлі - продажу частини житлового будинку та частини земельної ділянки на умовах, визначених цим договором. Відповідач видав, а позивач отримав аванс у сумі 48445,00грн.

Відповідно до п. 1.1 попереднього договору сторони визначили, що: у разі невиконання позивачем зобов'язань, передбачених цим договором, що призвело до не укладання основного договору, позивач повертає відповідачу аванс у сумі 48445,0 грн. та сплачує штраф у розмірі авансу - 48445,00 грн.; у разі невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених цим договором, що призвело до не укладання основного договору, позивач залишає у себе аванс у сумі 48445,0 грн.

Згідно з п. 2.2 попереднього договору сторонами визначено об'єкти основних договорів купівлі - продажу частини житлового будинку та частини земельної ділянки, а саме: земельна ділянка площею 1/12 від 0,1018 га, кадастровий номер 8000000000:62:144:0013 за адресою АДРЕСА_2 та розташована на вказаній земельній ділянці 1/12 частина житлового будинку, на 2 поверсі загальною площею 75 кв.м.

Відповідно до п. 2.7 попереднього договору позивач зобов'язувався підготувати в строк до укладання основних договорів документи та довідки, необхідні для нотаріального посвідчення договорів купівлі - продажу частини жилого будинку та частини земельної ділянки (правовстановлюючий документ на жилий будинок з відміткою про реєстрацію в БТІ, довідку - характеристику з БТІ, форму № 3 про наявність/відсутність зареєстрованих осіб за вказаною адресою, звіт про експертну оцінку частини земельної ділянки, нормативну оцінку частини земельної ділянки, довідку про відсутність обмежень, обтяжень по використанню земельної ділянки.

В п. 2.8, 2.9 попереднього договору сторони визначились, що повинні виконати свої взаємні обов'язки за основними договорами під час укладання основних договорів. Основні договори будуть посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Сторони домовились, що до 05 вересня 2008р. відповідач додатково передасть позивачу аванс у розмірі 121112,5 грн., на підтвердження чого в день передачі грошових коштів в зазначеній сумі буде укладено договір про внесення змін до договору (п. 3 попереднього договору).

Згідно п.3.1 попереднього договору, решту суми відповідач повинен передати позивачу до 01 грудня 2008 року, на підтвердження чого в день передачі грошових коштів в зазначеній сумі буде укладено договір про внесення змін до цього договору.

03 вересня 2008р. між сторонами було укладено договір про внесення змін до попереднього договору, а саме було внесено зміни до п.1, 1.1 попереднього договору, в частині збільшення суми авансу. Також були внесені зміни до п. 2.4 попереднього договору, решта пунктів попереднього договору сторонами не змінювались.

Звертаючись до суду з вказаними позовними вимогами сторона позивача просила суд визнати припиненим попередній договір з тих підстав, що саме відповідачем не було виконано п. 3.1 попереднього договору, у зв'язку з чим не були укладені основні договори купівлі - продажу частини земельної ділянки та частини жилого будинку, а також визнати попередній договір припиненим.

У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, і це визнав позивач у своїй заяві про зміну підстав позову (а.с. 56-59) ним не були в строки визначені сторонами, виконаний п. 2.7 попереднього договору. Таким чином, основні договори купівлі - продажу частини земельної ділянки та частини жилого будинку не могли бути укладені взагалі в строки визначені сторонами, оскільки у позивача не були наявні всі правовстановлюючі документи для укладенні правочинів купівлі - продажу.

Крім того, протягом всього часу розгляду справи в суді позивачем не надано жодних доказів того, що він у строки встановлені договором з'явився до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (п. 2.9 попереднього договору) для укладення основних договорів купівлі - продажу, і повідомив про конкретний час укладення цих договорів і відповідача.

Частиною 1 ст. 613 ЦК передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи п. 2.7, 2.9, 3.1 попереднього договору, а також положення ст. 635 ЦК України, якими не вимагається визнання попереднього договору припиненим за рішенням суду, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 57 - 61, 88, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст. ст. 16, 613, 614, 627, 629, 635, 638 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання припиненим попереднього договору; визнання невиконаними умови попереднього договору з вини відповідача - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: