Рішення

від 20.03.2014 по справі 335/657/14-ц

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

20.03.2014

Справа № 335/657/14-ц 2/335/651/2014 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Геєць Ю.В., при секретарі Замуруєвій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Метизи" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації", ОСОБА_1 про визнання договорів відступлення права вимоги недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Метизи" звернулося до суду з зазначеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації", ОСОБА_1 про визнання договорів відступлення права вимоги недійсними.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ухвалою Господарського суду Запорізької області по справі № 908/3263/13 від 21 жовтня 2013 року введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Метизи" (код ЄДРПОУ 30958370) та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Остапенко Євгена Сергійовича, Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_3.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області по справі № 908/3263/13 від 09 грудня 2013 року клопотання розпорядника майна задоволено частково, ОСОБА_3 відсторонено від посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Метизи" та покладено виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна Остапенка Євгена Сергійовича.

Під час здійснення повноважень керівника Боржника розпоряднику майна Остапенко Є.С. стало відомо, що 17 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Метизи", від імені якого на дату укладення договору, діяв генеральний директор ОСОБА_3, та ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації" був укладений договір про відступлення права вимоги.

Згідно до п. 1.1. Договору про відступлення права вимоги Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності із Договором безвідсоткової позики № 638/545 від 29 вересня 2011 року та Договором Позики № 645/527 від 26 жовтня 2011 року, що були укладені між ТОВ „Торговий дім „Метизи" та Публічним акціонерним товариством „Запорізький сталепрокатний завод".

Відповідно до п. 2.1. Договору про відступлення права вимоги № 1 право вимоги, що відступається за цим Договором, оцінене Сторонами в сумі 12 931500,00 грн. Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом переказу відповідних коштів на поточний рахунок Первісного кредитора. Проте, станом на день подання даної позовної заяви, ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації", так і не виконано п. 2.1. та п. 2.2 Договору про відступлення права вимоги № 1, а саме, не перераховано кошти в сумі 12 931 500,00 грн. на поточний рахунок Позивача.

Разом з тим, ТОВ „Торговий дім „Метизи" протягом усього часу перебування ОСОБА_3 на посаді керівника, не пред'являлась вимога до ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації" щодо сплати вартості відступленого права вимоги.

Крім того, розпорядником майна було встановлено, що оскаржуваний правочин було укладено у період невиконання ТОВ „Торговий дім „Метизи" кредитних зобов'язань перед ЗАТ „Банк „Кредит-Дніпро", а саме по кредитному договору № 050508-КЛВ від 05 травня 2008 року, № 030608 від 03 червня 2008 року.

При укладенні оскаржуваного правочину (фактично без оплати), з боку ТОВ „Торговий дім „Метизи" було порушені положення кредитного договору № 050508-КЛВ від 05 травня 2008 року, а саме: п. 3.4.10 розділу 3 договору; п. 3.4.12, а також положення кредитного договору № 030608 від 03 червня 2008 року, а саме: п. 4.6.; п. 4.14.

Також, оскаржуваний правочин було укладено у період невиконання кредитних зобов'язань перед ПАТ „Індустріально Експортний Банк", а саме по кредитному договору № 7/2010 від 28 грудня 2010 року було порушено наступні його положення: п. 10.3.14.; п. 10.3.15.

Таким чином, Позивач, від імені якого на дату укладання договору діяв ОСОБА_3, та ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації" при укладанні договору про відступлення права вимоги від 17 липня 2012 року не мали наміру створення правових наслідків за цим Договором, а саме, передання права вимоги та виконання умови про оплату права вимоги, а тому цей договір є фіктивним і повинен бути визнаний судом недійсним.

Окрім цього, 10 серпня 2012 року між ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації" та громадянином України ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення права вимоги.

Згідно до п. 1.1. вказаного Договору ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації" відступає, а ОСОБА_1 набуває право вимоги, належне ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації" у відповідності із Договором відступлення права вимоги від 17 липня 2012 року та Основними договорами, що були укладені між ТОВ „Торговий дім „Метизи" та ПАТ „Запорізький сталепрокатний завод".

Відповідно до п. 2.1. Договору про відступлення права вимоги від 10 серпня 2012 року Право вимоги, що відступається за цим Договором, оцінене Сторонами в сумі 12 931500,00 грн. Розрахунки за цим Договором здійснюються: шляхом переказу відповідних коштів на поточний рахунок, шляхом внесення готівкових коштів до каси, шляхом передачі векселя або т.і.

Оскільки договір про відступлення права вимоги від 17 липня 2012 року є недійсним, тому договір про відступлення права вимоги від 10 серпня 2012 року також повинен бути визнаний недійсним, оскільки ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації" на момент його укладання не отримав право вимоги до боржника за Основними договорами.

З дати укладання Договору про відступлення права вимоги від 10 серпня 2012 року ОСОБА_1 також не вживав заходів, спрямованих на стягнення з Боржника - ПАТ „Запорізький сталепрокатний завод" суми боргу, що свідчить про те, що договір відступлення права вимоги від 10 серпня 2012 року також укладений без мети реального настання правових наслідків, що були обумовлені ним.

Посилаючись на зазначене, позивач просить суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 17 липня 2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Метизи" (ЄДРПОУ - 30958370) та ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації" (ЄДРПОУ - 34976042), а також визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 10 серпня 2012 року, укладений між ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації" (ЄДРПОУ - 34976042) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1).

До судового засідання від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, не заперечують проти ухвалення заочного рішення по справі.

В судове засідання представник відповідача ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації" та відповідач ОСОБА_1 не з'явилися, про день та час слухання справи завчасно повідомлявся у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили, заперечень на позов не надали.

На підставі ст. 224 ЦПК України та зі згоди представника позивача суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Запорізької області по справі № 908/3263/13 від 21 жовтня 2013 року введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Метизи" (код ЄДРПОУ 30958370) та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Остапенко Євгена Сергійовича, Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_3 (а.с. 39-41, 45).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області по справі № 908/3263/13 від 09 грудня 2013 року клопотання розпорядника майна задоволено частково, ОСОБА_3 відсторонено від посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Метизи" та покладено виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна Остапенка Євгена Сергійовича (ІПН НОМЕР_2; АДРЕСА_1) (а.с. 42-44).

Під час здійснення повноважень керівника Боржника розпоряднику майна Остапенко Є.С. стало відомо, що 17 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Метизи", від імені якого на дату укладення договору, діяв генеральний директор ОСОБА_3, та ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації" був укладений договір про відступлення права вимоги (а.с. 7-10).

Згідно до п. 1.1. Договору про відступлення права вимоги від 17 липня 2012 року Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності із Договором безвідсоткової позики № 638/545 від 29 вересня 2011 року та Договором Позики № 645/527 від 26 жовтня 2011 року, що були укладені між ТОВ „Торговий дім „Метизи" та Публічним акціонерним товариством „Запорізький сталепрокатний завод" (ЄДРПОУ - 00191247).

Відповідно до п. 2.1. Договору про відступлення права вимоги від 17 липня 2012 року право вимоги, що відступається за цим Договором, оцінене Сторонами в сумі 12 931500,00 грн. Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом переказу відповідних коштів на поточний рахунок Первісного кредитора. Проте, станом на день подання даної позовної заяви, відповідачем ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації", так і не виконано п. 2.1. та п. 2.2 Договору про відступлення права вимоги від 17 липня 2012 року, а саме, не перераховано кошти в сумі 12 931 500,00 грн. на поточний рахунок позивача.

При цьому, Договором про відступлення права вимоги від 17 липня 2012 року не було встановлено строку виконання з боку Нового кредитора обов'язку щодо оплати права вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Разом з тим, ТОВ „Торговий дім „Метизи" протягом усього часу перебування ОСОБА_3 на посаді керівника, не пред'являлась вимога до ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації" щодо сплати вартості відступленого права вимоги.

Крім того, розпорядником майна було встановлено, що оскаржуваний правочин було укладено у період невиконання ТОВ „Торговий дім „Метизи" кредитних зобов'язань перед ЗАТ „Банк „Кредит-Дніпро", а саме по кредитному договору № 050508-КЛВ від 05 травня 2008 року, № 030608 від 03 червня 2008 року.

При укладенні оскаржуваного правочину з боку ТОВ „ТД „Метизи" було порушені положення кредитного договору № 050508-КЛВ від 05 травня 2008 року (а.с. 15-18):

- п.3.4.10 розділу 3 договору зокрема, не забезпечено надходження грошових потоків на свої поточні рахунки в банку „Кредит-Дніпро" в сумі пропорційно сумі ліміту кредитування, але не менше ніж 4 млн.грн./щомісяця;

- п.3.4.12. зокрема, ТОВ „Торговий дім „Метизи" зобов'язується у період дії зазначеного кредитного договору не робити без попереднього письмового повідомлення Банку наступні дії: „укладати договори на таких умовах, які можуть призвести до втрати його активів"; „не здійснювати право власності активами таким чином, що призведе до їх зменшення".

Також, були порушені положення кредитного договору № 030608 від 03 червня 2008 року (а.с. 24-26), а саме:

- п.4.6. зокрема, ТОВ „Торговий дім „Метизи" зобов'язується у період дії зазначеного кредитного договору не робити без попереднього письмового повідомлення Банку наступні дії: „укладати договори на таких умовах, які можуть призвести до втрати його активів"; „не здійснювати право власності активами таким чином, що призведе до їх зменшення";

- п.4.14. зокрема, „забезпечити надходження грошових потоків на поточні рахунки .... в загальному обсязі не менше 8 млн.грн./щомісяця".

Також, оскаржуваний правочин було укладено у період невиконання кредитних зобов'язань перед ПАТ „Індустріально Експортний Банк", а саме по кредитному договору № 7/2010 від 28 грудня 2010 року (а.с. 27-37) було порушено наступні його положення:

- п.10.3.14. зокрема, „протягом строку дії договору, без попереднього письмового повідомлення Банку, Позичальник не повинен продавати, передавати чи іншим способом відчужувати ....майно";

- п. 10.3.15. зокрема, „протягом строку дії договору, без попереднього письмового повідомлення Банку, Позичальник зобов'язується не створювати та не допускати існування жодного обтяження щодо всіх чи будь-яких теперішніх або майбутніх активів Позичальника".

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Так, відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 234 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до роз'яснень наданих у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Отже, фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 ЦК України, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Такий правочин завжди укладається умисно.

Таким чином, позивач, від імені якого на дату укладання договору діяв ОСОБА_3, та відповідач ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації" при укладанні договору про відступлення права вимоги від 17 липня 2012 року не мали наміру створення правових наслідків за цим Договором, а саме, передання права вимоги та виконання умови про оплату права вимоги, а тому цей договір є фіктивним і повинен бути визнаний судом недійсним.

Окрім цього, судом встановлено, що 10 серпня 2012 року між ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації" та громадянином України ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення права вимоги (а.с. 11 - 14).

Згідно до п. 1.1. Договору про відступлення права вимоги від 10 серпня 2012 року ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації" відступає, а новий кредитор ОСОБА_1 набуває право вимоги, належне ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації" у відповідності із Договором про відступлення права вимоги від 17 липня 2012 року та Основними договорами, що були укладені між ТОВ „Торговий дім „Метизи" та ПАТ „Запорізький сталепрокатний завод".

Відповідно до п. 2.1. Договору про відступлення права вимоги від 10 серпня 2012 року право вимоги, що відступається за цим Договором, оцінене Сторонами в сумі 12 931500,00 грн. Розрахунки за цим Договором здійснюються: шляхом переказу відповідних коштів на поточний рахунок, шляхом внесення готівкових коштів до каси, шляхом передачі векселя або т.і.

Згідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З дати укладання Договору про відступлення права вимоги від 10 серпня 2012 року ОСОБА_1 також не вживав заходів, спрямованих на стягнення з Боржника - ПАТ „Запорізький сталепрокатний завод" суми боргу, що безперечно свідчить про те, що договір відступлення права вимоги від 10 серпня 2012 року також укладений без мети реального настання правових наслідків, що були обумовлені ним.

Тобто, фактично внаслідок укладання зазначених договорів ОСОБА_3 з метою уникнення виконання зобов'язань ТОВ „Торговий дім „Метизи" перед банківськими установами тимчасово вивів активи боржника. Зазначений висновок підтверджується тим, що саме 17 липня 2012 року настав кінцевий строк виконання зобов'язань ТОВ „Торговий дім „Метизи" перед ПАТ „БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та існувала реальна загроза накладення арештів на рахунки ТОВ „Торговий дім „Метизи". Відтак, ані ТОВ „Торговий дім „Метизи" в особі ОСОБА_3, ані ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації", ані ОСОБА_1 не намагались досягти правового результату у вигляді відплатного придбання права вимоги до ПАТ „Запорізький сталепрокатний завод", а лише декларативно підписали відповідні договори про відступлення права вимоги з метою приховування активів ТОВ „Торговий дім „Метизи" від ПАТ „БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та ПАТ „Індустріально Експортний Банк", тому оскаржувані договори відступлення права вимоги є фіктивними і повинні бути визнані недійсними.

Крім того, на підставі ст.ст. 79, 88 ЦПК України, з відповідача ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації" на користь позивача необхідно стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Також, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 30, 62 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Метизи" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації", ОСОБА_1 про визнання договорів відступлення права вимоги недійсними - задовольнити.

Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 17 липня 2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Метизи" (ЄДРПОУ - 30958370) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації" (ЄДРПОУ - 34976042).

Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 10 серпня 2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації" (ЄДРПОУ - 34976042) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване підприємство „Національний аукціонний центр та юридичні консультації" (ЄДРПОУ - 34976042) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Метизи" (ЄДРПОУ - 30958370) витрати на оплату судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Метизи" (ЄДРПОУ - 30958370) витрати на оплату судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Ю.В. Геєць