Рішення

від 17.03.2014 по справі 910/605/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/605/14 17.03.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Солодкий світ» доТовариства з обмеженою відповідальністю «НВО Тронка-АТ» простягнення 97 688,82 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Сергієнко І.М. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Солодкий світ» (надалі - ТОВ «Кондитерська фабрика «Солодкий світ») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Тронка-АТ» (надалі - ТОВ «НВО Тронка-АТ») про стягнення 97 688,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у повному обсязі оплачено вартість товару згідно договору №32EXW/09-13 від 03.09.2013 р., а відповідач належним чином зобов'язання по поставці товару не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 77 100,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7 710,00 грн., 3% річних у розмірі 633,70 грн., інфляційних втрат у розмірі 851,03 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також вимогу про відшкодування завданих збитків у розмірі 11 394,09 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 10.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. розгляд справи було відкладено на 17.03.2014 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини нявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №28416877.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.09.2013 р. між ТОВ «Кондитерська фабрика «Солодкий світ» (замовник) та ТОВ «НВО Тронка-АТ» (виконавець) було укладено договір №32EXW/09-13 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець передає на умовах даного договору, а замовник приймає у власність обладнання (Куттер-емульситатор вакуумний МКФ/В-60) загальною вартістю 77 100,00 грн.

Пунктами 3.1.1 та 3.1.2 Договору передбачено, що замовник перераховує виконавцю в якості авансової передоплати суму у розмірі 38 550,00 грн., що складає 50% від загальної вартості договору, протягом 5 днів після підписання договору. Суму, що залишилася, у розмірі 38 550,00 грн. замовник сплачує протягом 3 банківських днів з дати повідомлення про готовність обладнання до відвантаження.

Згідно з п. 2.2 Договору виготовлення обладнання проводиться протягом 28 днів з дати надходження передоплати (п. 3.1.1) на розрахунковий рахунок виконавця.

На виконання умов Договору позивачем було перераховано передоплату за товар на загальну суму 77 100,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача за 03.09.2013 р. та 02.10.2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по поставці товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 77 100,00 грн.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи (банківські виписки з рахунку позивача за 03.09.2013 р. та 02.10.2013 р.) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача вартості товару у розмірі 77 100,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.2 Договору виготовлення обладнання проводиться протягом 28 днів з дати надходження передоплати (п. 3.1.1) на розрахунковий рахунок виконавця.

Матеріали справи не містять доказів виготовлення відповідачем товару у визначений пунктом 2.2 Договору строк.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У зв'язку з невиконанням ТОВ «НВО Тронка-АТ» зобов'язання з поставки товару, ТОВ «Кондитерська фабрика «Солодкий світ» звернулося до нього з вимогою №948 від 04.10.2013 р. про повернення грошових коштів, сплачених в якості передоплати за таку продукцію.

Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов'язання по поверненню позивачу передоплати у розмірі 77 100,00 грн., а строк його виконання настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 77 100,00 грн. згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Кондитерська фабрика «Солодкий світ» про стягнення з ТОВ «НВО Тронка-АТ» заборгованості у розмірі 77 100,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7 710,00 грн., 3% річних у розмірі 633,70 грн., інфляційних втрат у розмірі 851,03 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 03.10.2013 р. по 10.01.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по наданню послуг не виконав, а тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 4.2 Договору у випадку порушення строків поставки виконавець зобов'язаний оплатити замовнику штраф у розмірі 0,5% від загальної вартості договору за кожен день прострочення, але не більше 10% загальної вартості договору.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання зобов'язання поставки товару за Договором, то правомірним є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7 710,00 грн. (77 100,00 грн.*10% (граничний розмір нарахування штрафу згідно п. 4.2 Договору)).

Щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 633,70 грн. та інфляційних втрат у розмірі 851,03 грн., то слід зазначити, що відносини з приводу стягнення з постачальника суми попередньої оплати регулюються, зокрема, ст. 693 Цивільного кодексу України, в частині третій якої встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати, а відтак, до правовідносин, що склались між сторонами, положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України застосуванню не підлягають.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №3-30гс13 від 15.10.2013 р.

З огляду на викладене, відсутні підстави для стягнення 3% річних у розмірі 633,70 грн. та інфляційних втрат у розмірі 851,03 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у розмірі 11 394,09 грн., завданих неналежним виконанням ним зобов'язань за Договором.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) розміру збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода -наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд відзначає, що матеріали справи не містять, а позивачем належними та допустимими доказами в розумінні положень ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено існування наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, що виключає можливість задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів збитків у розмірі 11 394,09 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «НВО Тронка-АТ» на користь ТОВ «Кондитерська фабрика «Солодкий світ» заборгованості у розмірі 77 100,00 грн. та штрафу у розмірі 7 710,00 грн.

В іншій частині (3% річних у розмірі 633,70 грн., інфляційні втрати у розмірі 851,03 грн. та збитки у розмірі 11 394,09 грн.) в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Солодкий світ» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Тронка-АТ» (02192, м. Київ, вул. Малишка, 3, кв. 491; ідентифікаційний код 38576850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Солодкий світ» (61066, м. Харків, вул. Ясенева, 6; ідентифікаційний код 31797841) заборгованість у розмірі 77 100 (сімдесят сім тисяч сто) грн. 00 коп., штраф у розмірі 7 710 (сім тисяч сімсот десять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 586 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят шість) грн. 14 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.03.2014 р.

Суддя В.П. Босий