Рішення

від 19.03.2014 по справі 913/422/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

19 березня 2014 року Справа № 913/422/14

Провадження №19пд/913/422/14

За позовом позивача-1 - Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ

та позивача-2 - Луганської міської ради, м.Луганськ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей-Сервіс", м.Луганськ

про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 13.12.1995, державна реєстрація від 14.12.1995 за № 1243

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Дрожанова О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача-1 - Саркісян Я.Ш. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження, довіреність № И01/03-31/5300/0/2-13 від 23.08.2013;

від позивача-2 - Саркісян Я.Ш. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження, довіреність № И01/03-31/5301/0/2-13 від 23.08.2013;

від відповідача - представник не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Луганською міською радою заявлено вимоги про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 13.12.1995, державна реєстрація від 14.12.1995 за № 1243, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антей-Сервіс", відносно земельної ділянки площею 0,00187 га, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Демьохіна (біля магазину "Глобус"), а саме: викласти п.2.1 розділу "Плата за землю" договору у новій редакції: "2.1. Годовая арендная плата устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3"; доповнити розділ "Плата за землю" договору новим пунктом 2.2 наступного змісту: "2.2. Годовая арендная плата за землю уплачивается арендатором в денежной безналичной форме ежемесячно на протяжении 30 календарных дней, следующих за последним календарным днём отчётного (налогового) месяца на расчётный счёт, реквизиты которого арендатор уточняет у арендодателя или в уполномоченном им органе"; в абзаці 4 пп.а) п.3.1 розділу 3 "Права и обязанности сторон" слова "экономической оценки земель" змінити на слова "нормативной денежной оценки земель г.Луганска"; викласти абзац 11 пп.б) п.3.2 розділу 3 "Права и обязанности сторон" в новій редакції: "Своевременно вносить обусловленную договором арендную плату за землю. В случае невнесения арендной платы в сроки, определённые данным договором, с арендатора взимается пеня в размере пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.02.2014 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 03.03.2014.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.03.2014 розгляд справи відкладений на 19.03.2014.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до п.п.3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18191714 місцезнаходженням відповідача є: вул.Октябрьська, б.44, м.Олександрівськ м.Луганськ. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, не надання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 19.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачів, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

З 01.01.2013 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", відповідно до п.7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що з дня набрання чинності цим законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Згідно до ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Згідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування", відповідно до яких вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, тому у зв'язку з тим, що земельна ділянка була надана відповідачу рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради, але на теперішній час вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, належними позивачами за даним позовом є виконавчий комітет Луганської міської ради та Луганська міська рада.

Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 24.10.1995 № 550 вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Антей-Сервіс" в оренду терміном на 5 років земельну ділянку площею 0,0018 га, під розміщення торгового кіоску по вул.Демьохіна (біля магазину "Глобус").

На виконання вказаного рішення між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антей-Сервіс" було укладено договір на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 13.12.1995, державна реєстрація від 14.12.1995 за № 1243.

Відповідно до п.2.1 договору плата за землю вноситься землекористувачем щорічно у вигляді орендної плати в розмірі земельного податку з коефіцієнтом 12,96 щомісячно рівними частками.

Відповідно до абзацу 4 п.п.а) п.3.1 виконком Луганської міської ради має право змінювати орендну плату при зміні економічної оцінки земель та ставки земельного податку.

Згідно абзацу 11 п.п.б п.3.2 договору землекористувач зобов'язався своєчасно вносити обумовлену договором плату за землю, за несвоєчасне внесення плати за землю стягується пеня в розмірі 0,2% від суми недоїмки за кожен день прострочення.

03.02.2006 між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антей-Сервіс" укладена додаткова угода, якою сторони внесли зміни у п.1.2 договору, змінивши слова "на пять лет" на слова та цифри "до 24.10.2008 года".

Рішенням Ленінського районного суду м.Луганська від 06.06.2008 по справі № 2-1413 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей-Сервіс" до виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради задоволено повністю; визнано зміненим договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 13.12.1995 за № 1243, змінивши в п.1.2 договору слова та цифри "до 24.10.2008 года для размещения торгового киоска" на слова та цифри "на 49 лет под строительство и размещение здания торгового комплекса".

З набранням з 01.01.2011 чинності Податковим кодексом України було змінено розмір орендної плати та встановлений її мінімальний та максимальний розміри.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Обґрунтованою суд вважає вимогу позивачів про викладення пп.2.1 розділу "Плата за землю" договору у наступній редакції: "2.1. Годовая арендная плата устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3", враховуючи наступне.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Згідно ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно із ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Суд вважає обґрунтованою вимогу позивачів про доповнення розділу "Плата за землю" договору новим пунктом 2.2 наступного змісту: "2.2. Годовая арендная плата за землю уплачивается арендатором в денежной безналичной форме ежемесячно на протяжении 30 календарных дней, следующих за последним календарным днём отчётного (налогового) месяца на расчётный счёт, реквизиты которого арендатор уточняет у арендодателя или в уполномоченном им органе", з огляду на наступне.

Згідно з п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Обґрунтованою є вимога позивачів про зміну в абзаці 4 пп.а) п.3.1 розділу 3 "Права и обязанности сторон" слів "экономической оценки земель" на слова "нормативной денежной оценки земель г.Луганска", оскільки це відповідає приписам діючого законодавства.

Також обґрунтованою є вимога позивачів про викладення абзацу 11 пп.б) п.3.2 розділу 3 "Права и обязанности сторон" договору у новій редакції: "Своевременно вносить обусловленную договором арендную плату за землю. В случае невнесения арендной платы в сроки, определённые данным договором, с арендатора взимается пеня в размере пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки", враховуючи наступне.

Відповідно до п.п.1.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.4 вказаної статті пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Можливість внесення змін до договору оренди земельної ділянки передбачена чинним земельним законодавством.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, обґрунтованими є вимоги позивачів про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 13.12.1995, державна реєстрація від 14.12.1995 за № 1243, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антей-Сервіс".

Судовий збір покладається на відповідача, враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей-Сервіс" задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 13.12.1995, державна реєстрація від 14.12.1995 за № 1243, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антей-Сервіс", відносно земельної ділянки площею 0,00187 га, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Демьохіна (біля магазину "Глобус"), виклавши п.2.1 розділу "Плата за землю" договору у наступній редакції: "2.1. Годовая арендная плата устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3"; доповнити розділ "Плата за землю" договору новим пунктом 2.2 наступного змісту: "2.2. Годовая арендная плата за землю уплачивается арендатором в денежной безналичной форме ежемесячно на протяжении 30 календарных дней, следующих за последним календарным днём отчётного (налогового) месяца на расчётный счёт, реквизиты которого арендатор уточняет у арендодателя или в уполномоченном им органе"; в абзаці 4 пп.а) п.3.1 розділу 3 "Права и обязанности сторон" слова "экономической оценки земель" змінити на слова "нормативной денежной оценки земель г.Луганска"; викласти абзац 11 пп.б) п.3.2 розділу 3 "Права и обязанности сторон" в наступній редакції: "Своевременно вносить обусловленную договором арендную плату за землю. В случае невнесения арендной платы в сроки, определённые данным договором, с арендатора взимается пеня в размере пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антей-Сервіс", вул.Октябрьська, б.44, м.Олександрівськ м.Луганськ, ідентифікаційний код 23260382, на користь Луганської міської ради, вул.Коцюбинського, б.14, м.Луганськ, ідентифікаційний код 26070794, судовий збір у сумі 1218 грн 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.03.2014.

Суддя Т.В.Косенко