Постанова

від 05.03.2014 по справі 918/1370/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року Справа № 918/1370/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кітовський В.Л. (довіреність №17/01-1 від 17.01.2014р.)

відповідача - Берун Р.В. (довіреність від 20.05.2013р.)

розглянувши апеляційну скаргу позивача Дочірнього підприємства "Ю енд Ай Інтернешнл" Корпорації "U & I International, Corp" на рішення господарського суду Рівненської області від 19 листопада 2013 року у справі №918/1370/13 (суддя Горплюк А.М.)

за позовом Дочірнього підприємства "Ю енд Ай Інтернешнл" Корпорації "U & I International, Corp"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудтехпром ЛТД"

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

19 листопада 2013 року, рішенням господарського суду Рівненської області було відмовлено у задоволенні позову ДП "Ю енд Ай Інтернешнл" Корпорації "U & I International, Corp" до ТОВ "Нерудтехпром ЛТД" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позивач, у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки судом не взято до уваги той факт, що при передачі позивачу приміщення готелю, яке знаходиться за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Біла Криниця, вул. Рівненська, 112, у ньому залишилось майно, яке належить йому на праві власності та повинно бути витребуване та повернуте. Також вважає, що у матеріалах справи наявні усі докази, на підставі яких суд повинен прийти висновку про задоволення його позовних вимог.

Відповідач не скористався своїм правом відзиву на апеляційну скаргу, проте його відсутність, відповідно ч.2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

16 грудня 2013 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 23 січня 2013 року.

23 січня 2013 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги було відкладено на 12 лютого 2014 року з подальшим продовженням, за клопотанням представника відповідача, розгляду апеляційної скарги на 15 днів і відкладенням розгляду спору на 05 березня 2014 року

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить її задоволити, а рішення господарського суду Рівненської області скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

14 червня 2012 року, постановою Вищого господарського суду України, у справі №5019/2215/11, за позовом ДП "Ю енд Ай Інтернешнл" Корпорації "U & I International, Corp" до ТОВ "Нерудтехпром ЛТД" про стягнення 2 643 044,76 грн., скасовано ухвалу господарського суду Рівненської області від 25 жовтня 2011 року, якою було затверджено мирову угоду від 25 жовтня 2011 року, укладену між сторонами спору, за умовами якої, в рахунок часткового погашення боргу, позивачу було передано на праві власності приміщення готелю-бару, яке знаходиться за адресою: Рівненька обл., Рівненський р-н, с. Біла Криниця, вул. Рівненська, 112 (витяг про державну реєстрацію прав №32014806 від 11 листопада 2011 рок), та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09 квітня 2012 року, якою ухвалу було залишено без змін. (а.с.9)

22 червня 2012 року, КП "Рівненське обласне БТІ" було скасовано реєстрацію права власності позивача на вказане нерухоме майно (будівля готелю-бару).

25 червня 2012 року, позивач, за участю представників охоронної служби "Арей", частково забрав належне йому майно, перелік якого зазначено у складеному акті. (а.с.61)

21 серпня 2013 року, позивач звернувся до відповідача з вимогою передати належне йому майно, яке знаходиться в приміщеннях готелю-бару, вартістю на загальну суму 157 999,67 грн. (а.с.12, 13)

28 листопада 2012 року, відповідачем було передано позивачу майно за Актом прийому-передачі №1, підписаним представниками сторін, згідно наведеного переліку, з зазначенням, що сторони претензій одна до одної не мають. (а.с.48)

04 вересня 2013 року, вважаючи, що відповідач незаконно заволодів його майном, яке не ввійшло до зазначеного вище Акту прийому-передачі №1, ДП "Ю енд Ай Інтернешнл" Корпорації "U & I International, Corp" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "Нерудтехпром ЛТД" про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: - вивіски, вартістю 3 400 грн.; - вивіски, вартістю 4 150 грн.; - приладу пожежного "Тірас-16П", вартістю 2 000 грн.; - акумулятора 12У/7Ач, вартістю 250 грн.; - матрацу з підматрацником, вартістю 2 760 грн.; - 2 билець до ліжка, вартістю 2 184 грн.; - 2 покривал, вартістю 1 632 грн.; - 4 подушок 70x60, вартістю 648 грн.; - 2 малих подушок, вартістю 120 грн.; - 5 душових кабін VARIABLE 101-2695Е квадр. скло-смуги, біле 800-900/1800 AQVAFORM, на загальну вартість 8 250 грн.; - душової кабіни Caribe чор./сірий 900*900*(480) 2150мм HQ040/К 70200080, вартістю 4 100 грн.; - зварювального апарату ВХ1-250С1 Бригадир, вартістю 880 грн.; - 24 м 2 килимового покриття, вартістю 2 040 грн.; - крісла для сидіння (м'яке), вартістю 4 200 грн.; - праски VІСО UT2410, вартістю 325 грн.; - кухонного комбайнк VІСО РР-450V, вартістю 619,17 грн.; - засобу для чайників Аstonist С1901, вартістю 30 грн.; - люстри "Прометей" з LED підсвіткою та пульт керування (0189/7), вартістю 850,26 грн.; - люстри "Прометей" з LED підсвіткою та пульт керування (0167/7), вартістю 588,30 грн.; - лічильника НІК 2303 АРК 1Т 1100, вартістю 1 875 грн.; - 3 трансформаторів Т-0,66 200/5, вартістю 301,50 грн.; - матрацу з підматрацником, вартістю 3 600 грн.; - 3 підматрасників, вартістю 2 340 грн.; - пристрою друку UNS, вартістю 1 199 грн.; - гнучкої підводки д/випуска унітаза А97, вартістю 56,20 грн.; - 2 упаковки герметика силіконового сантехнічного Сeresit, білого, вартістю 57,18 грн.; - компакта Аrena А011 3/6 010/020, вартістю 940 грн.; - 2 шлангів для води ЕСF НЖ 1/2" ВВ 40см, вартістю 73,12 грн.; - 5 стільців "180", вартістю 800 грн.; - крісла "Самба", вартістю 1 030 грн.; 20 сповіщувачів пожежних теплових ТПТ-3, на загальну вартість 700 грн.; - 40 м провіда сигнального ПСВВ 4Х0,4мм 2 , вартістю 134,40 грн.; - оповіщувача світлозвукового зовнішнього Джміль-1, вартістю 135 грн.; - стенд-панно, вартістю 964 грн.; - 6 стендів в рамці, вартістю 1116 грн.; - 4 бра 1X60, вартістю 920 грн.; - 4 точкових ламп 9932, вартістю 344 грн.; - 4 ламп ІCDR 220/20, вартістю 32 грн.; - 4 ламп мерцалок, вартістю 40 грн.; - 15 ламп 1335, вартістю 75 грн.; - 43 запальничок Премія кремнієвих, вартістю 132,90 грн.; - алкогольних напоїв вартістю 1862,17 грн.; - тютюнових виробів вартістю 546,24 грн.; - 24 м 2 килимового покриття, вартістю 2 040 грн. (а.с.2-5)

19 листопада 2013 року, рішенням господарського суду Рівненської області у задоволенні даного позову було відмовлено. (а.с. 164-168)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право користуватися, розпоряджатися, володіти своїм майном.

У той же час, згідно ст. 397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе

Незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем в суді, оскільки законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння чужим майном, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду (ч.3 ст. 397 ЦК України).

За приписами ст. 387 ЦК України, власник майна має право звернутися до суду з вимогою про захист права власності шляхом витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Причому, зазначені позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття його з володіння, наявність спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі входить встановлення фактів, що підтверджують право власності позивача на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача на час звернення з позовом і прийняття рішення у справі.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач надав докази, які підтверджують факт набуття ним спірного майна, тобто його право власності на спірне майно. та факт перебування даного майна у володінні корпорації у 2012 році. (копії документів первинного бухгалтерського обліку (а.с.14-43), оборотно-сальдові відомості (а.с.66-102) та копію Акту №286/30/22-141/32330817 від 05 жовтня 2012 року за результатами позапланової виїзної перевірки ДП "Ю Енд Ай Інтернешнл" Корпорації "U & I International, Corp." з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 24 вересня 2012 року (а.с.107-154))

Проте, належних і допустимих доказів факт знаходження спірного майна на день звернення з позовом (04 вересня 2013 року) та на день прийняття рішення у справі (19 листопада 2013 року) в незаконному володінні відповідача, що входить до предмету доказування у даній справі, позивачем надано не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України, у справі №902/910/13 від 25 лютого 2014 року.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не обґрунтував та не довів належними та допустимими доказами, факту володіння та використання спірного майна відповідачем.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 19.11.13 р. у справі №918/1370/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Ю енд Ай Інтернешнл" Корпорації "U & I International, Corp" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №918/1370/13 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.