Постанова

від 14.04.2011 по справі 2а-10986/10/12/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 квітня 2011 р. 12:05 Справа №2а-10986/10/12/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Лиган М.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида"

до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК

про скасування вимоги,

за участю представників:

позивача - Абхаірова Е.Ш., довіреність №5 від 10.01.11р.;

відповідача - не з'явився;

Суть спору: Державне підприємство Видавництво і друкарня «Таврида» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про скасування вимоги про сплату боргу №Ю-1413 від 06.08.10р. на суму 944615,35грн., мотивую чи тим, що у позивача відсутня заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.08.10р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються органами виконавчої влади та суб'єктами владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 - IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками визнаються роботодавці - підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що Державне підприємство Видавництво і друкарня «Таврида» є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.08.02р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію (а.с.19)

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ГУ Статистики в АРК № 05/3-6-25/381 ДП Видавництво і друкарня «Таврида» має ідентифікаційний код 05905680 і перебуває на обліку в реєстрі (а.с.18).

Судом встановлено, що ДП Видавництво і друкарня «Таврида» зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим як платник страхових внесків за реєстраційним номером 15-01-0094.

Таким чином, позивач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон).

Стаття 3 Закону визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно ст. 1 Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками. Страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі оплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом (п. 6 ст. 20 Закону).

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (п. 2 ст. 106 Закону).

Обчислення і сплата страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплата фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) врегульоване Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N21-1, зареєстрована у Мін'юсті України 16.01.2004 за N64/8663.

Як свідчать матеріали справи, 06.08.10р. Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим, згідно із статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виставлено вимогу №Ю-1413 про сплату боргу на суму 944615,35грн. (а.с. 7).

Проте, після внесення відповідних змін до картки особового рахунку підприємства відповідних змін, заборгованість зі сплати страхових внесків у підприємства була зменшена, та за даними відповідача, станом на 01.08.10р.

Перевіряючи правомірність винесення відповідачем вимоги № Ю-1413 від 06.08.10р. у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає необхідним встановити правомірність підстав для винесення оскаржуваної вимоги.

Відповідно до частини 3 статті 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою та в строки, встановлені правлінням Пенсійного фонду України надсилають страхувальникам, які мають недоїмку вимогу про її сплату.

Відповідно до пп. «б», «в» п. 8.2 Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадках: якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; якщо страхувальник має на кінець звітного борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Відповідно до пункту «б» вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

У спірній вимозі не зазначено, який саме період заборгованості зі сплати страхових внесків включено в суму виявленої заборгованості.

Як вбачається з даних бухгалтерського обліку, станом на 01.08.10р. позивач своєчасно сплачував та не має заборгованості по страховим внескам.

Відповідно до ч. 13 ст. 106 Закону 1058 про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

Судом встановлено, що рішення № 321 на суму 75441,47 гривень на момент включення сум стягнутих за ним до Вимоги №Ю-1413 було оскаржено в судовому порядку, про що належним чином повідомлено відповідача. Більш того, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим по справі № 2а-10638/09/6/0170 від 07.12.09р. визнано протиправним та скасовано рішення Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 321 від 13.03.09р. про застосування фінансових санкцій та пені, яке в свою чергу ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.05.10р. залишено без змін.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що, оскільки на час формування вимоги №Ю-1413 - 06.08.10р. відповідачу було достовірно відомо про наявність судового спору про оскарження рішення № 321 «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені», тому Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя не повинно було спрямовувати на адресу позивача вимогу, що містить суми нарахованих штрафних санкцій та пені, що є предметом судового оскарження на час спрямування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що включення в спірну Вимогу №Ю-1413 - 06.08.10р. суми за рішенням № 321 від 13.03.09р. є протиправним, що є достатньою самостійною підставою для скасування Вимоги №Ю-1413 від 06.08.10р.

Крім того, судом встановлено, що рішення №1032 від 13.12.07р. виконувалось відповідачем самостійно, що підтверджуються листом відповідача №8395/02-5 від 18.08.09р. про перерозподіл коштів, також з матеріалів адміністративної справи вбачається, що відповідно до листу Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим станом на 14.12.09р. на примусовому виконанні знаходиться виконавчий документ - рішення Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя №1032 від 13.12.07р. на суму 591619,8 гривень, тобто на всю суму прийнятого відповідачем рішення №1032 від 13.12.07р. Ці обставини також підтверджені Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим по справі 2а-3197/08/8/0170, яка залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.09р.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до загальних критеріїв адміністративної процедури. Серед яких є принцип обґрунтованого (тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення). Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Вимога відповідача №Ю-1413 від 06.08.10р. вказаному принципу не відповідає, у зв'язку з чим, суд надходить до висновку про протиправність вимог УПФ в Центральному районі м. Сімферополя щодо спонукання ДП «Видавництво та друкарня «Таврида» сплатити недоїмку, штрафні санкцій та пеню у сумі 1088289,74 гривень.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до п.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та скасування вимоги Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя «Про сплату боргу» №Ю-1413 від 06.08.10р.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40 гривень.

В судовому засіданні 14.04.11р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 19.04.11р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати вимогу Управління Пенсійного України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим №Ю-1413 від 06.08.10р. про сплату боргу на суму 944615,35грн..

Стягнути з Державного бюджету на користь Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида» (95040, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 44, ОКПО 05905680) 3,40грн.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя Котарева Г.М.