Рішення

від 20.03.2014 по справі 906/5/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "20" березня 2014 р. Справа № 906/5/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛДІ-Житомир" (м.Житомир)

до Комунального підприємства "Агроводсервіс" Житомирської районної ради (с.Оліївка, Житомирський район, Житомирська область)

про стягнення 3326,52грн. (згідно заяви про зменшення позовних вимог (а.с.38-39).

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 3592,01грн. заборгованості, з яких: 3268,23грн. - основного боргу, 265,49грн. - пені, 58,29грн. - 3% річних.

Позивачем пред'явлено позов до Комунального підприємства "Агроводсервіс" Житомирської районної ради про стягнення 3326,52грн., з яких: 3268,23грн. основної заборгованості та 58,29грн. 3% річних.

Представник позивача в судове засідання 11.02.2014р. подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначив, що при подачі позовної заяви помилково було визначено зобов'язання відповідача в частині стягнення на користь позивача пені в сумі 265,49грн. та просив стягнути з відповідача 3326,52грн., з яких: 3268,23грн. основної заборгованості та 58,29грн. 3% річних (а.с.38-39).

Ухвалою суду від 11.02.2014р. прийнято заяву позивача про зменшення позовних та ухвалено вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 3326,52грн.

Отже, спір розглядається в межах зменшених позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. В судове засідання подав додаткові пояснення.

Відповідач вимоги ухвали господарського суду від 03.03.2014р. щодо надання витребуваних документів не виконав, в судове засідання представник відповідача не з'явився.

20.03.2014р. від відповідача на адресу господарського суду надійшло клопотання №12 від 18.03.2014р., в якому останній просить відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням директора підприємства у відрядженні, в підтвердження чого надав непідписану та незавірену належним чином копію наказу №3 від 16.03.2014р. (а.с.69).

Враховуючи те, що неявка відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, що поважність причини неявки відповідача не підтверджена належним чином, а також той факт, що відповідач не був позбавлений права направити суду письмовий відзив або за довіреністю іншого представника для участі в судовому засіданні, приймаючи до уваги закінчення строку розгляду спору, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та вважає за можливе здійснювати розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі усної домовленості 28 грудня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Олді-Житомир" (позивач) передало Комунальному підприємству "Агроводсервіс" Житомирської районної ради (відповідач) товар на загальну суму 3268,23грн.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №ЖТЦ14568, №ЖТЦ14569 та №ЖТЦ14570 від 28.12.2012р. (а.с.11-13).

Як зазначає позивач, відповідач вважає що оплатив позивачу вартість товару (що на думку відповідача, підтверджується платіжним дорученням №140 від 28.12.2012р. на суму 3268,23грн. (а.с.45)), однак, платіж у розмірі 3268,23грн. на рахунок позивача не надходив, оскільки відповідачем в платіжному документі неправильно вказано отримувача коштів, а саме: ТОВ "Олді" замість ТОВ "Олді-Житомир".

Позивач направляв на адресу відповідача вимогу від 17.04.2013р., в якій просив в добровільному порядку перерахувати кошти за поставлений товар на рахунок ТОВ "Олді-Житомир" (а.с.14-15). Проте відповідач залишив вимогу позивача без відповіді та задоволення.

За вказаних обставин, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення заборгованості за поставлений згідно накладних товар.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та другим відповідачем, є позадоговірними (заснованими на усних домовленостях) правовідносинами з купівлі-продажу, згідно яких у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару на загальну суму 3268,23грн., виник кореспондуючий обов'язок оплатити його.

Отже, згідно приписів ст.ст.173, 174 ЦК України між позивачем та другим відповідачем виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити отриманий товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку.

Приписами ч.1 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Тобто, прийнявши від позивача товар по накладним, у відповідача відповідно до вищенаведених приписів ст.692 ЦК України виник кореспондуючий обов'язок одразу оплатити його.

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату по замовленню №ЖТЦ-035139 від 25.12.2012р. №ЖТЦ-035250 та №ЖТЦ-035251 26.12.2012р.

У вищевказаних рахунках-фактурах міститься зразок заповнення платіжного доручення на оплату за поставлений товар, зокрема, вказано одержувача коштів -ТОВ "Олді-Житомир"; код ЄДРПОУ - 35238424; банк отримувача - АК Промінвестбанк; код банку - 300012; поточний рахунок клієнта - 26006619996806 (а.с.8-10).

Оплачуючи рахунки №ЖТЦ-035139 від 25.12.2012р. №ЖТЦ-035250 та №ЖТЦ-035251 26.12.2012р. КП "Агроводбудсервіс" Житомирської обласної ради в платіжному дорученні від 27.12.2012р. №140 на суму 3628,23грн. невірно вказав отримувача коштів, а саме: замість ТОВ "Олді-Житомир" вказано ТОВ "Олді", у зв'язку з чим на рахунок позивача кошти за поставлений відповідачу товар не надійшли.

Відповідно до п.2.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №22 відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Згідно із п.30.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Згідно довідки ПАТ Промінвестбанк" за № 106--20-2/68 від 14.02.2014р. за період з 28.12.2012р. по 13.02.2014р. платежі від КП "Агроводсервіс" (код ЄДРПОУ 30928215) на поточний рахунок клієнта №26006619996806 ТОВ "Олді-Житомир" (код ЄДРПОУ 35238424) не надходили (а.с.55).

Отже, відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне), розрахунків з позивачем за поставлений товар належним чином не провів.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3268,23грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 58,29грн. 3% річних за період з 01.05.2013р. по 03.12.2013р.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних (а.с.4), прийшов до висновку, що річні в розмірі 58,29рн. за період з 01.05.2013р. по 03.12.2013р. нараховані позивачем обґрунтовано, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 3326,52грн., з яких: 3268,23грн. - основного боргу та 58,29грн. - 3% річних.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись до суду.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів 1500,00грн. витрат на оплату послуг адвоката, що виникли внаслідок порушення відповідачами своїх зобов'язань, на підставі Договору про надання правової допомоги від 01.12.2013р. (а.с.17-18).

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивач долучив до матеріалів справи договір про надання правової допомоги від 01.12.2013р., укладений між адвокатом ОСОБА_1 та ТОВ "Олді-Житомир", копію Свідоцтва за НОМЕР_1, виданого 09.11.2007р. гр.ОСОБА_1 про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.20), платіжне доручення №9556 від 23.12.2013р. про сплату позивачем адвокату ОСОБА_1 гонорару в сумі 1500,00грн.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи те, що справа є нескладною, сума основного боргу - незначною, тощо, господарський суд дійшов висновку, що витрати по оплаті послуг адвоката є завищені, тому зменшує їх розмір до 500,00грн.

Судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі, оскільки відповідач спонукав позивача звернутись з позовом до суду, витрати по оплаті послуг адвоката покладаються на відповідача частково.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Агроводсервіс" Житомирської районної ради (Житомирська область, Житомирський район, с.Оліївка, вул.Щорса, 269, код 30928215)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олді-Житомир" (10025, м.Житомир, вул.Вітрука, 9Б, код 35238424)

- 3268,23грн. - основного боргу;

- 58,29грн. - 3% річних;

- 500,00грн. - витрат на оплату послуг адвоката;

- 1827,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 2 прим.

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повід.)