Рішення

від 19.03.2014 по справі 914/461/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2014 р. Справа № 914/461/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м.Львів

до відповідача Приватного підприємства "Наша оселя", м.Львів

про стягнення 22 075,19 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури Леонтьєва Н.Т. - старший прокурор прокуратури м. Львова (посвідчення №005508 від 24.09.2012р.);

від позивача Коцелко Ю.В. - юрисконсульт Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго";

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Прокурор Галицького району м.Львова звернувся з позовом в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до відповідача Приватного підприємства "Наша оселя" про стягнення 21 838,52 грн., з яких 20 933,46 грн. основний борг, 512,43 грн. пеня, 115,18 грн. інфляційні нарахування та 277,45 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 12.02.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 26.02.2014р.

Ухвалою суду від 26.02.2014р. розгляд справи відкладено на 19.03.2014р. з підстав викладених в даній ухвалі.

Представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог вх.№1461/14 від 19.03.2014р.), у якій він повідомляє суд про те, що позивачем було зроблено перерахунок штрафних санкцій, внаслідок чого розмір пені збільшився з 512,43 грн. до 749,10 грн.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні просили позов, згідно заяви про збільшення позовних вимог, задоволити повністю, стягнути з відповідача 22 075,19 грн., з яких 20 933,46 грн. основний борг, 749,10 грн. пеня, 115,18 грн. інфляційні нарахування та 277,45 грн. 3% річних, у зв"язку з невиконанням ним умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 3653-Ш від 10.11.2005р.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 12.02.2014р. та 26.02.2014р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив.

19.03.2014р. на адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали про порушення провадження у справі за адресою: 79012, м.Львів, вул.Похила, 3, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є закінчення терміну зберігання. Поштовий конверт надсилався відповідачу на адресу вказану позивачем в позовній заяві, а саме: 79012, м.Львів, вул.Похила, 3.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна поштова адреса ПП "Наша оселя", а саме: 79012, м.Львів, вул.Гвардійська,14/9. Відтак, ухвала про порушення провадження у справі надсилалась відповідачу також на поштову адресу.

19.03.2014р. на адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали про порушення провадження у справі за адресою: 79012, м.Львів, вул.Гвардійська,14/9, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є закінчення терміну зберігання.

Згідно п.п. 3.9.1 п.п.3.9 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011, № 18 із змінами та доповненнями, за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом . Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.02.2014р. за №18090908 наданого представником позивача, Приватне підприємство "Наша оселя" станом на 05.02.2014р. перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: 79012, м.Львів, вул.Похила, 3.

Станом на 19.03.2014р. на адресу суду від відповідача не повернулись поштові повідомлення про вручення йому ухвали суду від 26.02.2014р. про відкладення розгляду справи на 19.03.2014р. або поштові конверти без вручення його адресату.

Крім того, слід зазначити, що ухвала суду про відкладення розгляду спору на 19.03.2014р. надсилалась відповідачу також і на поштову адресу, а саме: 79012, м.Львів, вул.Гвардійська,14/9.

Факт надсилання відповідачу ухвал суду від 26.02.2014р. про відкладення розгляду справи на 19.03.2014р. підтверджується реєстром суду на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції № 209 від 27.02.2014р., та узгоджується з позицією Вищого господарського суду України викладеною у третьому абзаці п.п. 3.9.1 п.п.3.9 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Станом на 19.03.2014р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, господарський суд,

встановив:

10.11.2005р. між Приватним підприємством "Наша оселя" (споживач) та Львівським міським комунальним підприємством "Львівтеплоенерго" (енергопостачальна організація) було укладено договір №3653/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі по тексту - договір), згідно якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року відповідно до графіка, затвердженого органами місцевої влади (п.2.1. договору).

Початок та закінчення опалювального сезону встановлюється відповідними органами влади (п.2.2. договору).

Згідно п.3.2.2. договору споживач зобов'язувався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені даним договором.

Облік споживання гарячого теплової енергії для опалення проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при їх відсутності - розрахунковим способом (п.5.1 договору).

Розрахунковим періодом згідно п.6.2. договору є календарний місяць.

Споживач до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії (п.6.3. договору).

Згідно п.7.2.3. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує енергопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивач свої зобов'язання виконав повністю та належним чином.

Приватне підприємство "Наша оселя" має заборгованість перед ЛМКП „Львівтеплоенерго" за фактично спожиту теплову енергію за період з 01.04.2013р. по 12.11.2013р. в сумі 20 933,46 грн.

Позивач, на підставі п.7.2.3. договору нарахував пеню, яка згідно поданої ним заяви про збільшення позовних вимог, становить 749,10 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 115,18 грн. інфляційних втрат та 277,45 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості, згідно заяви про збільшення позовних вимог, становить 22 075,19 грн., з яких 20 933,46 грн. основний борг, 749,10 грн. пеня, 115,18 грн. інфляційні нарахування та 277,45 грн. 3% річних, які прокурор та позивач просять стягнути з відповідача.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Факт постачання позивачем теплової енергії в гарячій воді підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем жодними належними та допустимими доказами.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за теплову енергію не здійснив, відтак у відповідача існує борг в сумі 21 838,52 грн. за період з 01.04.2013р. по 12.11.2013р.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, вимоги прокурора та позивача про стягнення з відповідача основного боргу за постачання теплової енергії в гарячій воді в сумі 21 838,52 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача 115,18 грн. інфляційних нарахувань та 277,45 грн. 3% річних підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2.3. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує енергопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Як наслідок, з відповідача правомірно підлягає стягненню 749,10 грн. пені згідно поданої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір згідно ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 627-629 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232, 275 ГК України, ст.ст. 4 3 , 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов, згідно заяви про збільшення позовних вимог, задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Наша оселя" (юр. адреса: 79012, м.Львів, вул.Похила, 3; пошт. адреса: 79012, м.Львів, вул.Гвардійська, 14/9; р/р 2600101021400 в АТ "Кредит банк"; МФО 385372; код ЄДРПОУ 33862922) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, м.Львів, вул.Д.Апостола,1; код ЄДРПОУ 05506460) 20 933,46 грн. основного боргу, 749,10 грн. пені, 115,18 грн. інфляційних нарахувань та 277,45 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Наша оселя" (юр. адреса: 79012, м.Львів, вул.Похила, 3; пошт. адреса: 79012, м.Львів, вул.Гвардійська, 14/9; р/р 2600101021400 в АТ "Кредит банк"; МФО 385372; код ЄДРПОУ 33862922) в дохід Державного бюджету 1 827,00 грн. судового збору.

4. Накази видати згідно вимог ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

6. Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Суддя Сухович Ю.О.