Рішення

від 25.02.2014 по справі 923/9/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 р. Справа № 923/9/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора Білозерського району Херсонської області в інтересах держави в особі Державного підприємства "Підприємство Дар'ївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Херсонській області (№ 10), с. Дар'ївка, Білозерський район, Херсонська область

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-ТАВРІЇ", м. Нова Каховка, Херсонська область

про стягнення 116 832,10 грн.

за участю прокурора Ахременко О.Д., посвідчення № 019816 від 19.08.2013р.

представників сторін:

від позивача - Фур М.Я., керівник підприємства, наказ № 72 о/с від 24.07.2012р.; Гловацька О.О., уповн. представник, юрисконсульт, довіреність № 26/1/4-681 від 29.01.2014р.

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі розпочато за позовом Прокурора Білозерського району Херсонської області (прокурор), в інтересах держави в особі Державного підприємства "Підприємство Дар'ївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Херсонській області (№ 10)" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-Таврії" (відповідач) з вимогами про стягнення 116 832,10 грн. заборгованості з оплати товару. Позов обґрунтовано нормами ст.ст.526, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 218 Господарського кодексу України та твердженнями про неналежне виконання відповідачем зобов'язань перед позивачем за договором поставки товару № 1904/13-1/Г-38 від 19.04.2013р.

Представниками позивача в судових засіданнях 30.01.2014р. та 25.02.2014р. в усному порядку повідомлено суду про те, що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі, з зазначених прокурором у позові фактичних та юридичних підстав.

Через канцелярію суду 24.02.2014р. від прокурора надійшло клопотання, з супровідним листом, про заміну відповідача у даній справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-Таврії", в порядку ст.24 ГПК України, на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ НК". Дане клопотання залишено судом без задоволення, у зв'язку із його необґрунтованістю.

Під час розгляду даної справи відповідача було перейменовано, проте ідентифікаційний код відповідача як юридичної особи залишався незмінним, а саме, 37171236. Назва відповідача за станом на час порушення провадження у даній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон-Таврії". Назва відповідача за станом на 25.02.2014р. (дата судового засідання) - Товариство з обмеженою "ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ НК". Це слідує з витягів стосовно відповідача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т.1 а.с.56-57 та 66-67; т.2 а.с.132-134).

Відповідач не надав відзиву на позовну заяву та витребуваних від нього судом, згідно з ухвалами по даній справі, документів. Представники відповідача не прибули в судове засідання. Про причини цього суду не повідомлено.

Ухвали суду по даній справі. а саме, ухвалу від 10.01.2014р. про порушення провадження у справі та призначення її розгляду на 30.01.2014р., а також, ухвалу від 30.01.2014р. про відкладення розгляду справи на 25.02.2014р. надіслано судом відповідачеві поштою, згідно з ст. 64 ГПК України.

Першу з цих ухвал надіслано рекомендованим листом з повідомленням за вказаною у позовній заяві адресою відповідача: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул.Першотравнева, буд.79. До суду повернулося та залучено судом до матеріалів справи поштове повідомлення (т.1 а.с.54) про вручення 16.01.2014р. вказаного листа за такою адресою відповідача. Саме на таку зазначену у позовній заяві адресу відповідача, прокурором було надіслано копію позовної заяви, з матеріалами, при поданні позову.

Ухвалу суду від 30.01.2014р. про відкладення розгляду справи на 25.02.2014р. було надіслано відповідачеві за такими адресами:

- Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, буд.79 (вказана у позовній заяві адреса) рекомендованим листом, який не повертався до суду без вручення відповідачу;

- м. Київ, вул. Крутий узвіз, буд.6/2 літера "А" (на підставі даних про місцезнаходження відповідача згідно витягу на відповідача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 05.02.2014р. (т.1 а.с.66-67)), рекомендованим листом з повідомленням, якого 13.03.2014р. повернуто підприємством поштового зв'язку до суду без вручення відповідачу, з довідкою поштового відділення (ф.20), із зазначенням причини повернення "за закінченням встановленого строку зберігання".

При цьому, з витягів стосовно відповідача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с.56-57 та а.с.66-67; т.2 а.с.132-134), зокрема, з урахуванням даних Розділу "Дані про реєстраційні дії" останнього з цих зазначених витягів слідує, що у даному реєстрі було зареєстровано:

- 31.12.2013р. зміну місцезнаходження відповідача з Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, буд.79 на м. Київ, вул. Крутий узвіз, буд.6/2 літера "А";

- 13.02.2014р. зміну місцезнаходження відповідача з м. Київ, вул. Крутий узвіз, буд.6/2 літера "А" на Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Ентузіастів, буд.1;

- 13.02.2014р. зміну назви відповідача з Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон-Таврії" на Товариство з обмеженою "ЕНЕРДЖИ-ПРОДАКТ НК".

Тобто, станом на час розгляду даної справи у судовому засіданні 25.02.2014р. зареєстрованим у вказаному реєстрі місцезнаходженням відповідача є - Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Ентузіастів, буд.1. Виходячи з цього та згідно ч. 2 ст. 15 ГПК України дана справа за територіальною підсудністю є підсудною, саме, господарському суду Херсонської області.

Також, за висновком суду з наведеного слідує, що відповідача належним чином повідомлено судом про призначення розгляду справи на 25.02.2014р., згідно з ухвалою від 30.01.2014р., виходячи з того, що рекомендованого листа з цією ухвалою суд надіслав відповідачеві 07.02.2014р. (згідно календарної дати на відбитку поштового штемпелю на конверті) та з нормативних строків пересилання рекомендованого листа між обласними центрами України (чотири дні, не враховуючі вихідні дні об'єктів поштового зв'язку та день подання поштового відправлення до пересилання, згідно наказів Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, із змінами, та Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. № 958).

Через канцелярію суду 24.02.2014р. від прокурора надійшли докази направлення 21.02.2014р. копії позовної заяви, з додатками до неї, відповідачеві за адресами: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Ентузіастів, буд.1, а також, м. Київ, вул. Крутий узвіз, буд.6/2 літера "А".

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/9/14. Суд не визнавав обов'язковою явку представників сторін в судове засідання 25.02.2014р. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, при тому, що відповідача було належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Від прокурора та сторін не надходило заяв та/або клопотань щодо судового засідання 25.02.2014р.

В судовому засіданні 25.02.2014р. судом здійснено огляд оригіналу наданого прокурором витягу на відповідача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 20.02.2014р., копію якого залучено судом до матеріалів справи (т.2 а.с.132-134).

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 25.02.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представників позивача, суд -

в с т а н о в и в :

Згідно з приписами ч. 3 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках. Відповідно до ст. 36-1 цього ж Закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень інтересів держави.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, у тому числі, прокурорів, які звертаються до суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також, вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999р., зокрема, вказано: "Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси на тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств". З цього слідує, що до сфери інтересів держави належить, зокрема, діяльність державних підприємств.

З ст.ст.1, 6, 13, 24 Закону України "Про державну кримінально - виконавчу службу України" та статуту позивача (т.1 а.с.14-20) слідує, що позивач є юридичною особою, державним підприємством, складовою державної кримінально - виконавчої служби України, належить до сфери управління Державної пенітенціарної служби України. При цьому, позивача створено з метою залучення засуджених, які відбувають покарання у Дар'ївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Херсонській області (№ 10)" до суспільно корисної праці і забезпечення їх професійно - технічного навчання. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну кримінально - виконавчу службу України" на цю службу покладається завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань. Згідно з п.8.4. статуту позивача одним з основних джерел формування фінансових ресурсів позивача є дохід від реалізації продукції. З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що забезпечення стабільної та беззбиткової господарської діяльності позивача, який є складовою державної кримінально - виконавчої служби України, належить до сфери інтересів держави.

Також, судом встановлено наступне. Позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон-Таврії" (надалі - відповідач) уклали між собою 19.04.2013р. договір поставки товару № 1904/13-1/Г-38 (надалі - договір) (т.1 а.с.9-11). Відповідно до п.1.1. договору позивач (постачальник за договором) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця за договором) товар, а саме, піддони в кількості 30000 (тридцять тисяч) одиниць, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити цей товар. Відповідно до п.1.2. договору загальна сума договору складає 1 380 000,00 грн. (з ПДВ). Згідно з п.2.1., п.2.2., п.3.1. договору поставка товару здійснюється за рахунок відповідача, окремими партіями, на умовах FCA (Інкотермс 2000) с.Дар'ївка Білозерського р-ну Херсонської обл., ДВК-10 (Дар'ївська виправна колонія Управління державної пенітенціарної служби України в Херсонській області (№ 10) - примітка суду ). Згідно з п.2.3. договору датою поставки вважається дата підписання видаткових накладних на отримання товару. Згідно з п.2.5. товар вважається поставленим позивачем та прийнятим відповідачем згідно кількості товару, яку зазначено в видатковій накладній. Згідно з п.3.1. договору вартість одиниці товару становить 46,00 грн. (з ПДВ), при зазначених у п.2.1. договору умовах поставки товару. Згідно з п.3.2. договору поставка товару здійснюється на умовах 100 % попередньої оплати вартості товару. Відповідно до п.3.3. договору оплата товару здійснюється на підставі видаткових накладних, шляхом безготівкового банківського переказу на зазначений у договорі поточний рахунок позивача.

Відповідно до п.7.2. договору цей договір діє з моменту його підписання сторонами, з скріпленням договору печатками сторін, та діє до 31.12.2014р.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 ст. 193 цього ж кодексу одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Згідно з ч. 3 цієї ж статті, при простроченні оплати товару продавець має право вимагати оплати товару, з сплатою процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язань. Згідно з ч. 2 ст. 538 Цивільного кодексу України при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, законом, не випливає з суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Згідно з ч. 4 цієї ж статті, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно із ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На виконання умов договору позивач у період з квітня 2013 року по вересень 2013 року, включно, передав відповідачеві товар загальною вартістю 714832,06 грн (з ПДВ) на підставі видаткових накладних (т.1 а.с.70-150; т.2 а.с.1-31) та згідно з довіреностями відповідача (т.1 а.с.44-48). Вартість цього товару було сплачено відповідачем позивачеві лише частково, в сумі 576 000,00 грн. (з ПДВ), платіжними дорученнями (т.2 а.с.48-123).

Суд зазначає про те, що у наданих позивачем у матеріали справи копіях платіжних доручень (т.2 а.с.32-47) на загальну суму 150 039,96 грн., в призначенні платежу вказано про сплату згідно з цими платіжними дорученнями грошових сум з метою проведення розрахунків не за договором поставки товару № 1904/13-1/Г-38 від 19.04.2013р., а за іншим договором, договором переведення боргу № 0102/13 від 16.04.2013р. При цьому, у матеріалах справи такий договір переведення боргу відсутній. Зміст його суду невідомий. За вказаних обставин у суду відсутні підстави для ідентифікації зазначених платежів у загальній сумі 150 039,96 грн., як таких, що вчинені з метою проведення розрахунків, саме, за договором поставки товару №1904/13-1/Г-38 від 19.04.2013р.

Акт звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем за станом на 03.10.2013р., за яким заборгованість відповідача перед позивачем складає 116 832,10 грн. та копію якого надано у матеріали справи (т.1 а.с.12), суд не приймає як належний доказ існування у відповідача заборгованості перед позивачем, яка виникла за договором поставки товару № 1904/13-1/Г-38 від 19.04.2013р, саме у розмірі 116 832,10 грн., оскільки даний акт звірки не є первинним документом щодо передачі товару та проведення розрахунків за договором. Також, у даному акті не вказано про те, що у ньому (акті) відображено стан розрахунків між позивачем та відповідачем, саме (виключно), за договором поставки товару № 1904/13-1/Г-38 від 19.04.2013р., а як слідує з матеріалів справи, платіжних доручень (т.2 а.с.32-47), між відповідачем та позивачем 16.04.2013р. був укладений інший договір - договір переведення боргу № 0102/13.

Умовами договору поставки товару № 1904/13-1/Г-38 від 19.04.2013р. передбачено поставку товару на умовах його попередньої оплати. Таким чином, на умовах договору відповідач повинен був сплатити позивачеві вартість товару до отримання товару.

Таким чином, з наявних у справі доказів слідує, що за станом на час розгляду даної справи заборгованість відповідача перед позивачем з оплати отриманого відповідачем на підставі договору товару становить 138 832,06 грн.

138 832,06 грн. = 714 832,06 грн. (вартість товару, який був отриманий відповідачем від позивача на підставі договору) - 576 000,00 грн. (сума часткової оплати товару)

Факт наявності у відповідача обов'язку перед позивачем щодо сплати 138 832,06 грн на погашення заборгованості за отриманий на підставі договору товар підтверджується такими первинними документами як, безпосередньо, договір, видаткові накладні (т.1 а.с.70-150; т.2 а.с.1-31), довіреності відповідача (т.1 а.с.44-48), а також, платіжними дорученнями (т.2 а.с.48-123).

Сплату вказаної, у сумі 138 832,06 грн., заборгованості перед позивачем з оплати вартості отриманого за договором від позивача товару не здійснено відповідачем по теперішній час. Доказів іншого відповідачем суду не надано.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм, позовні вимоги про стягнення з відповідача 116 832,10 грн. заборгованості з оплати товару підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки такий заявлений до стягнення з відповідача розмір заборгованості з оплати товару за договором не перевищує встановленого судом при розгляді даної справи розміру відповідної заборгованості.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору за результатами розгляду заявленого позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви з майновими вимогами сплачується судовий збір у розмірі 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. При цьому, згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору визначаються виходячи із встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Заяву, за якою порушено провадження у даній справі, подано прокурором до господарського суду у січні 2014 року. Станом на 01.01.2014р. розмір мінімальної заробітної плати встановлено в сумі 1218,00 грн. Виходячи з цього, згідно ч. 1, п. 2.1. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання у 2014 році до господарського суду позовної заяви з вимогами про стягнення 116 832,10 грн. сплаті підлягає судовий збір у сумі 2 336,64 грн. Оскільки, 2 336,64 грн. = ( 116 832,10 грн. / 100 ) х 2

Згідно з ст.49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У п. 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", із змінами та доповненнями, вказано, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам). Позов задовольняється у повному обсязі, у зв'язку з чим судовий збір, повністю, у сумі 2336,64 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84 ГПК України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи - Продакт НК" (місцезнаходження: 74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Ентузіастів, буд. 1; ідентифікаційний код юридичної особи 37171236; інші реквізити суду невідомі) на користь Державного підприємства "Підприємство Дарївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області (№ 10)" (місцезнаходження 75032, Херсонська обл., Білозерський р-н, с. Дарївка, вул. Жовтнева, буд.193; ідентифікаційний код юридичної особи 08680974; р/р26006283555900 в АТ "УкрCиббанк", м. Харків, МФО 351005) 116 832 (сто шістнадцять тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 10 коп. заборгованості з оплати товару.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи - Продакт НК" (місцезнаходження: 74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Ентузіастів, буд. 1; ідентифікаційний код юридичної особи 37171236; інші реквізити суду невідомі) до спеціального рахунку державного бюджету (р/р № 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) 2 336 (дві тисячі триста тридцять шість) грн. 64 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.03.2014р.

Суддя К.В. Соловйов