Рішення

від 18.03.2014 по справі 922/448/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2014 р.Справа № 922/448/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Флоат-Центр К.Ріг", м. Кривий Ріг до ПП "Корсид", м. Харків про стягнення 269 934,98грн. за участю представників сторін:

позивача - Коростенський В.В., дов. б/н від 20.01.14р.;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 269 934,98грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 5 від 05.01.11р., з якої сума основного боргу складає 231 896,22грн., пеня 18 381,38грн., 3% річних 18 189,45грн., збитки від інфляції 1 467,93грн., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився. До господарського суду Харківської області повернулась ухвала про порушення провадження у справі, яка направлялась на адресу відповідача та повернута підприємством зв'язку посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення.

Відповідно до ст.64 Господарського процесуального кодексу України в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

05.01.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Флоат-Центр К. Ріг" (позивач) та Приватним підприємством "Корсид" (відповідач) укладено договір поставки № 5 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити та передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити листове скло виробництва ЗАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій", загальна кількість якого, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру визначені сторонами у видаткових накладних.

За своєю правовою природою укладений договір є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 Господарського кодексу України).

Позивач на виконання умов договору поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 1 744 097,77грн. Факт поставки товару на вказану суму підтверджується видатковими накладними, оформленими належним чином та наявними у матеріалах справи.

Видаткові накладні відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції (поставка товару) та початок перебігу строку для оплати за поставлений товар.

Умови оплати за поставлений за договором товар сторони погодили у п.п.5.1.1, 5.1.2 договору, а саме відповідач зобов'язався здійснити оплату товару у розмірі 100% від загальної суми шляхом перерахування на банківський рахунок позивача в якості передоплати за рахунком позивача протягом трьох робочих днів з моменту отримання рахунку. У випадку поставки позивачем товару відповідачу до отримання оплати, відповідач зобов'язався сплатити вартість товару протягом двох днів з моменту отримання товару на підставі відповідної видаткової накладної на товар.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково в розмірі 1 512 201,55грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, наявними у справі.

Таким чином у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за поставлений за договором товар в розмірі 231 896,22грн.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Факт наявності заборгованості підтверджується належними доказами, наявними у справі.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 231 896,22грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.6.2 договору сторони погодили, що у разі порушення відповідачем термінів оплати, обумовлених у договорі, останній сплачує позивачу неустойку у вигляді пені в розмірі 0,1% від вартості товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.3 Закону України від 22.11.96р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На виконання вимог даного Закону позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка складає 18 381,38грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно розраховує пеню, її розмір відповідає наданому розрахунку, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного позивач нарахував відповідачеві окремо по кожному періоду прострочення 3% річних в сумі 18 189,45грн. та збитки від інфляції в розмірі 1 467,93грн.

Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та правомірними.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтею 265 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Корсид", код ЄДРПОУ 34397894 (61001 м. Харків, вул. Шевченка, 24, п/р 26001051846200 в АКІБ "УкрСіббанк" м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флоат-Центр К.Ріг", код ЄДРПОУ 34545221 (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Отто Брозовського, 72в, п/р 26001060023257 в КФ КБ "Приват Банк" м. Кривий Ріг, МФО 305750) - 231 896,22грн. основного боргу, 18 381,38грн. пені, 18 189,45грн. 3% річних, 1 467,93грн. збитків від інфляції, 5 398,70грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.03.2014 р.

Суддя Т.А. Лавренюк