Рішення

від 20.03.2014 по справі 924/245/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2014 р.Справа № 924/245/14

Господарський суд Хмельницької області у складі cудді Гладія С.В., розглянувши матеріали за позовом міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький

до приватного підприємства "Латина" м. Хмельницький

про стягнення 5084,91 грн., з яких 4931,83 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.10.2013р. по 01.02.14 р. в сумі, 35,25 грн. інфляційних нарахувань, 22,09 грн. - 3% річних, 95,74 грн. - пені

Представники сторін:

позивача: Прокопова Т.В. - за довіреністю №13/02 від 03.01.14р.

відповідач: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути 4931,83 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.10.2013р. по 01.02.14 р. в сумі, 35,25 грн. інфляційних нарахувань, 22,09 грн. - 3% річних, 95,74 грн. - пені відповідно до договору на постачання теплової енергії №1652/855 від 07.08.2007р.

Представник позивача в судовому засіданні, подав заяву відповідно до ст. 22 ГПК України, про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 3931,83 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.10.2013р. по 01.02.14 р. в сумі, 35,25 грн. інфляційних нарахувань, 22,09 грн. - 3% річних, 95,74 грн. - пені.

Дана заява в частині зменшення суми боргу не суперечить чинному законодавству та приймається судом.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

В судові засідання 11.03.2014р. та 20.03.2014р. відповідач за викликом не з'явився, доказів поважності причин неявки та відзиву на позов не надав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

07.08.2007р. між МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" ", м. Хмельницький та ПП „Латина" укладений договір на постачання теплової енергії №1652/855, згідно з яким позивач постачає відповідачу теплову енергію у відповідності до умов укладеного договору.

Енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. договору).

Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в Додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності Споживача тощо (п. 2.1. договору).

Споживач теплової енергії зобов'язується: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п. 3.2.2. договору).

Енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором, повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів (п. 4.2.1., п. 4.2.2 договору).

Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється Споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (розділ 6 договору).

За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення (розділ 7 договорів).

Щомісячно відповідачу направлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів. Зокрема, позивачем (міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго") виставлено рахунки №855 від 16.10.2013р. на суму 1925,24грн., від 04.11.2013р. на суму 4087,64 грн., від 03.12.2013р. на суму 2594,88 грн., від 15.01.2014р. на суму 2449,31 грн.

Відповідач свої зобов'язання згідно договору належним чином виконав частково. Станом на 05.03.2014р. заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2013р. по 01.02.2014р. становить 3931,83 грн., що підтверджується виписками з банку від 27.12.2013р., від 17.01.2014р., від 31.01.2014р. та від 05.03.2014р.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 3931,83грн.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору, позивач нарахував 95,74грн. пені, 35,25грн. - інфляційних, 22,09грн. - 3% річних.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з п. п. 1, 2, 7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Факт наявності основної заборгованості в сумі 3931,83 грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: договором, додатками №№ 1, 3 до договору від 07.08.07р. за №1652/855, рахунками №855, розрахунком позову, виписками з банку від 31.01.2014р., 27.12.2013р., 17.01.2014р. та від 05.03.2014р., тощо.

Отже, на момент розгляду справи, заборгованість відповідача за теплову енергію складає 3931,83 грн.

Згідно ст.230 ГК України передбачає обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст.549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При цьому, сторонами в договорі на постачання електричної енергії передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення (розділ 7 договорів).

З'ясуванням матеріалів справи судом встановлено, що відповідач прострочив оплату використаної теплової енергії.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за порушення термінів проведення розрахунків в сумі 95,74грн. за період з листопада 2013р. по лютий 2014р.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Позивач правомірно нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 35,25 грн., а також нарахував відповідачу 3% річних в сумі 22,09 грн., які підлягають стягненню з відповідача .

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 4084,91 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію з яких 3931,83 грн. - основного боргу, 35,25 грн. - інфляційних, 22,09 грн. - 3% річних, 95,74 грн. - пені. Отже, позовні вимоги відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст. 82-84, ст. 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький до приватного підприємства "Латина" м. Хмельницький про стягнення 4084,91 грн., з яких 3931,83 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.10.2013р. по 01.02.14 р. в сумі, 35,25 грн. інфляційних нарахувань, 22,09 грн. - 3% річних, 95,74 грн. - пені задовольнити .

Стягнути з приватного підприємства "Латина" (м. Хмельницький, вул. Пилипчика,59,кв. 17, код 32451839) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м.Хмельницький, вул. Пересипкіна, б.5, код 03356571) 3931,83грн. (три тисячі дев'ятсот тридцять одна гривня 83 коп.) основної заборгованості, 95,74 грн. (дев'яносто п'ять гривень 74 коп.) пені, 35,25 грн. (тридцять п'ять гривень 25 коп.) інфляційних, 22,09грн. (двадцять дві гривни 09 коп.) 3% річних, 1827,00 грн. ( одна тисячв вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судових витрат.

Видати наказ.

Повний текст складено 21.03.2014р.

Суддя С.В. Гладій

Помічник судді І.М. Вальчук

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5),

3 - відповідачу, (м. Хмельницький, вул. Пилипчика 59, кв.17).(прост.)