Рішення

від 20.03.2014 по справі 924/57/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2014 р.Справа № 924/57/14

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес", м. Київ

до малого приватного підприємства "Нові Технології", с. Пашківці, Хмельницький район

про стягнення 38 833, 72 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Розіахунова Л.В.

в с т а н о в и в:

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 38 833, 72 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Обгрунтовуючи позов позивач зазначає наступне.

21.10.12. в м. Одесі на 5 км. Об'їздної дороги сталася ДТП із участю автомобілів „ГАЗ", державний № НОМЕР_1 (водій ОСОБА_3, власник - відповідач) та "Renault Logan", державний № НОМЕР_2 (власник і водій ОСОБА_4) Винною особою в ДТП визнано водія ОСОБА_3, згідно постанови Миколаївського районного суду Одеської області від 18.12.12р.

Оскільки, в результаті ДТП винним є водій, який керував автомобілем, який належить відповідачу, враховуючи те, що цивільно-провова відповідальність власника автомобіля застрахована у позивача, потерпілий звернувся до позивача з метою отримання страхового відшкодування за завдану шкоду. Згідно до ст. 3 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Позивач після звернення потерпілого про ДТП із відповідною заявою, прийняв дану заяву та вжив всіх заходів для виплати відшкодування по ДТП, винним в якій є водій страхувальника.

Так, позивач на підставі зібраних документів, враховуючи умови страхування, здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 38 833,72 грн. Цей факт підтверджується страховим актом № 46346/1 та платіжним дорученням № 4250.

Відповідно до ст. 33 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня ДТП, письмового надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП.

У позивача відсутні відомості, які б підтверджували те, що відповідач, чи водій, який керував автомобілем повідомили про дану пригоду позивача в строк, передбачений чинним законодавством.

Відповідно до п.1 ст. 1191 ЦКУ, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно п. 38.1.1. ст. 38 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених в ст.. 33 цього Закону.

Отже, враховуючи вищезазначене, в даному випадку є підстава для звернення до відповідача з регресним позовом про відшкодування завданої шкоди, оскільки водієм забезпеченого транспортного засобу є співробітник відповідача та по даному полісу здійснено виплату страхового відшкодування.

Позивач свого представника в судове засідання не направив. Присутній, в судовому засіданні 27.02.14р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні та у поданому відзиві проти позову заперечував. У відзиві відповідач зазначає наступне.

Дійсно, між МПП „Нові Технології" та позивачем був укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/0104702. Забезпечений транспортний засіб за полісом - „ГАЗ", д/з НОМЕР_1. МПП „Нові Технології" є власником даного транспортного засобу. Водій забезпеченого транспортного засобу - ОСОБА_3, який відповідно до наказу №24 від 15.09.2012 року прийнятий в МПП „Нові Технології" на посаду водія та згідно наказу №25 від 15.09.2012 року був призначений відповідальним за технічний стан та безпечну експлуатацію автомобіля „ГАЗ" 33021212 д/з НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 3 ст. 1187 ЦК особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Таким чином, обов'язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела. Не визнається володільцем джерела і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка управляла джерелом в силу виконання своїх трудових обов'язків перед володільцем джерела підвищеної небезпеки. Проте, якщо громадянину було заборонено управляти джерелом, а він без дозволу скористався ним в особистих цілях, то дане діяння вважатиметься неправомірним заволодінням і на нього буде покладено обов'язок відшкодувати шкоду згідно ст. 1187 ЦК.

У відповідності до ст. 33 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих

днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП.

Відповідно до п. 38.1.1 ст. 38 зазначеного Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у ст. 33 цього Закону.

Зазначений автомобіль, володільцем якого є відповідач, використовувався філією МПП „Нові Технології" у м. Одеса. ДТП трапилося в нічний час у вихідний день.

З матеріалів справи вбачається, що ДТП було скоєно водієм ОСОБА_3 21 жовтня 2013 року о 23 год. 05 хвилин, тобто не в робочий час і не при виконанні ним трудових обов'язків. Водій без відома адміністрації у вихідний день вночі використовував автомобіль в особистих цілях і скоїв ДТП, в результаті чого пошкодив два автомобілі. Адміністрацію МПП „Нові Технології" про скоєне ДТП водій не повідомив. Потай автомобіль був ним відремонтований. Про це свідчить той факт, що згідноподорожного листа від 22 жовтня 2013 року автомобіль виїхав в рейс з водієм ОСОБА_6

Про скоєне відповідачу стало відомо лише 11 грудня 2013 року, коли страховою компанією був запрошений представник відповідача ОСОБА_6 для складання акту огляду КТС (автомобіля постраждалого ОСОБА_4).

Отже, у зв'язку з тим, що ДТП було скоєне водієм у вихідний день вночі не при виконанні ним трудових обов'язків і про скоєне він не повідомив адміністрацію власника автомобіля, відповідач був позбавлений можливості дотриматися вимог закону щодо своєчасного повідомлення про пригоду страховика.

Таким чином, володілець джерела підвищеної небезпеки не є суб'єктом відповідальності за шкоду, якщо доведе, що дане джерело вибуло з його володіння внаслідок неправомірних дій інших осіб. Тобто згідно ч. 3 ст. 1187 ЦК особа, яка заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Відповідач звертає увагу суду на те, що в документах позивача, на підставі яких він здійснив страхове відшкодування, є розбіжності в даті вчинення ДТП. Так, в заяві про подію (№ справи 46346) дата події зазначена - 20.10.2012 року о 23 год. 05 хв.. Довідка міліції №9092438 про дорожньо-транспортну пригоду свідчить про те, що ДТП скоєне 21.10.2012 року о 23 год. 05 хв. В постанові Миколаївського районного суду зазначено, що ДТП сталося 21.10.2012 року. Дата події (ДТП) в акті огляду КТС до звіту про оцінку автомобіля №642 зазначена 20.10.2012 року. Страховий Акт №46346/1 від 22.04.2013 року містить в собі дату настання страхового випадку - 20.10.2012 року. В розрахунку страхового відшкодування зазначено дату і час страхового випадку - 21.10.2012 року о 23 год. 05 хв.

Зазначені розбіжності в даті вчинення ДТП мали бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування страховою компанією. Проте виплата була здійснена невідомо за яку ДТП. З матеріалів справи вбачається, що автомобіль потерпілого застрахований - „Зелена картка" АВ 8191390. Термін дії - до 01.10.13 року, виданий ПрАТ „СК" Український страховий стандарт" (п. 2 Довідки №9092438 про дорожньо-транспортну пригоду). Разом з тим, відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що на момент скоєння ДТП не було відомо, чи застрахований автомобіль МПП „Нові Технології" (в п. 1 довідки зазначено, що даний автомобіль не застрахований). Таким чином, незрозуміло, звідки у потерпілого дані про страхування.

Крім цього, у відповідності до п. 33.1 - „У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний..." невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП письмово надати страховику повідомлення про ДТП. Таким чином, закон не встановлює потерпілий чи винний водій в ДТП має повідомити про ДТП страхову компанію про страховий випадок.

Як свідчить заява потерпілого про подію до страхової компанії „Брокбізнес" вона подана 20.11.12 року. Тобто, потерпілим порушено термін звернення до страхової компанії, що дає підстави страховій компанії право відмовити у виплаті страхового відшкодування.

В своїй позовній заяві позивач посилається на ст.993 ЦК України, яка передбачає суброгацію, а не регрес. Тобто, невірно зазначена правова підстава стягнення суми.

Позивач не надав суду точного розрахунку суми відшкодування, а тому немає можливості перевірити законність відшкодування потерпілому саме такої суми - з матеріалів справи не вбачається, чи була відмінусована франшиза та чи на законних підставах в суму ремонту був включений ПДВ (відсутні докази, що організація, яка здійснила ремонт пошкодженого автомобіля є платником ПДВ).

Таким чином, аналіз представлених позивачем доказів свідчить про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

- ДТП вчинено водієм відповідача не під час виконання трудових обов'язків -керування здійснювалось у вихідний день в неробочий час автомобілем, яким водій скористався самовільно без дозволу адміністрації відповідача;

- Дата вчинення ДТП в документах, на підставі яких страхова компанія здійснила страхове відшкодування, зазначена різна - в деяких документах 20.10.12 року, а в деяких - 21.10.12 року. Тобто, невідомо під час якої дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль потерпілого;

- Відповідачу не було відомо про ДТП до 11 грудня 2012 року, а отже не з його вини МПП „Нові Технології" не повідомило страхову компанію про страховий випадок в трьохденний термін. Тому позивач не вправі застосовувати ст. 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

- Потерпілий не повідомив страхову компанію у строк, передбачений законом, про настання страхового випадку.

- Відсутній розрахунок суми відшкодування.

- Позивач не зазначив правової підстави своїх вимог (зазначив невірно).

- В наданих суду документах відсутні відомості про страхування автомобіля потерпілого.

Позивач, ознайомившись з позицією відповідача у відзиві, подав додаткові пояснення, в яких зазначає наступне.

По-перше, що стосується вчинення ДТП водієм відповідача.

Як було зазначено в позовній заяві, 21 жовтня 2012 року в м. Одесі на 5 км. Об'їзної дороги мала місце дорожньо-транспортна пригода із участю автомобілів „ГАЗ", державний № НОМЕР_1 (водій ОСОБА_3, власник відповідач) та "Renault Logan", державний № НОМЕР_2 (власник та водій ОСОБА_4).

В матеріалах справи є всі докази того, що на момент вчинення ДТП, ОСОБА_3 був працівником відповідача. Це й підтверджує сам відповідач у своєму відзиві.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ст. 1188 Цивільного кодексу України говорить, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Винною в ДТП особою, що мала місце в м. Одесі на 5 км. Об'їзної дороги із участю автомобілів "ГАЗ", державний № НОМЕР_1, є працівник відповідача, автомобіль, яким керував водій, також належить відповідачу. Всі докази цього є в матеріалах справи.

Звертає увагу суду на те, що немає доказів того, що водій ОСОБА_3 керував автомобілем „ГАЗ", державний № НОМЕР_1 під час скоєння ДТП на незаконних підставах. Відповідач таких доказів не надав. Тим більше, якщо б ОСОБА_3 керував автомобілем „ГАЗ", державний № НОМЕР_1 незаконно, то працівники ДАІ, які здійснювали оформлення ДТП склали б відповідний протокол про адміністративне правопорушення, а цього не було в нашому випадку. Також, якби мало місце незаконне заволодіння автомобілем відповідача, то доказом цього має бути відповідний процесуальний документ органів внутрішніх справ.

Тому, твердження відповідача про те, що водій ОСОБА_3 незаконно заволодів автомобілем, є безпідставним, та не підкріпленим ніякими доказами.

Враховуючи це, немає підстав для посилання на п. 3 ст. 1187 Цивільного кодексу України.

По-друге, що стосується неточності у даті ДТП, яка зазначена в документах.

Відповідач абсолютно безпідставно говорить про те, що невідомо під час якої ДТП був пошкоджений автомобіль потерпілого, оскільки, якщо проаналізувати матеріали ДТП, а саме, матеріали ДАІ, пояснення учасників ДТП, постанову суду від 18.12.2012 року, то помітно, що ДТП мало місце біля опівночі 20.10.2012 року, а оформлення ДТП відбулось працівниками ДАІ вже 21.10.2012 року.

Тому, те, що в постанові суду зазначена дата ДТП 21.10.2012 року, це є механічною помилкою, та ніяк не впливає на підстави відшкодування шкоди завданої в ДТП.

Окремо зазначає, що виплата страхового відшкодування потерпілій особі здійснювалась позивачем на підставі Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". В цьому Законі немає такої підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, як помилка щодо дати ДТП. Отже, твердження відповідача про те, що в даному випадку мала би бути відмова у виплаті страхового відшкодування потерпілій особі, є безпідставним твердженням.

По-третє, що стосується повідомлення страхової компанії про ДТП.

Відповідно до п. 33.1.4. ст. 33 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МГСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МГСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Отже, страхову компанію про ДТП мав би повідомити водій транспортного засобу. Водій, який є працівником відповідача, такий обов'язок не виконав.

Також поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0104702 був укладений між відповідачем та позивачем. Водій відповідача знав про те, що поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів був укладений саме із позивачем, оскільки згідно правил дорожнього руху України водій повинен мати при собі поліс . Якби при водієві на момент ДТП, не було полісу, то його б притягнули за це до відповідальності.

Отже, причина неповідомлення відповідачем позивача про ДТП у строк передбачений чинним законодавством, є неповажною.

Факт неповідомлення відповідачем позивача про ДТП у строки, передбачені ст. 33 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", доведений та ніякими документами не спростований.

Звертається увага на те, що Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування потерпілій особі, на підставі неповідомлення про ДТП.

Тож, в цьому випадку, позивач має повне право на звернення до відповідача із регресом позовом на підставі ст. 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

А що стосується неповідомлення потерпілим страхової компанії в строк, передбачений Законом, то слід зазначити, що обов'язок повідомлення страхової компанії в триденний строк лежить саме на особі, яка уклала договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності із страховиком, тобто, на страхувальнику, а не на потерпілому. Це чітко вказано в ст. 33 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Відповідач невірно тлумачить цю статтю Закону та намагається ввести суд в оману таким тлумаченням.

По-четверте, що стосується розрахунку відшкодування.

Відповідач безпідставно зазначає, що позивач не надав суду розрахунку відшкодування. Так, в якості додатку до позовної заяви було надано копію розрахунку страхового відшкодування від 22.04.2013 року згідно якого помітно, яким чином здійснювався розрахунок. Розрахунок страхового відшкодування здійснювався на підставі рахунку СТО № 123 (копія є в матеріалах справи) за мінусом розміру франшизи, що становить за полісом № АВ/0104702 - 510,00 грн. Відповідно розмір виплати становив: 39343,72 грн. (вартість ремонту автомобіля потерпілої особи) -510,00 грн. (розмір франшизи) = 38833,72 грн.

По-п'яте, що стосується правової підстави вимог позивача до відповідача.

Як зазначалось в позові, п. 22.1. ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" говорить, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

В нашому випадку є факт завдання шкоди в ДТП потерпілій особі, оскільки, в результаті ДТП винним є водій, який керував автомобілем, що належить Відповідачу. Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля „ГАЗ", державний № НОМЕР_1, застрахована у позивача, потерпілий в ДТП, звернувся до позивача з метою отримання страхового відшкодування за завдану шкоду.

Позивач, на підставі зібраних документів по справі, враховуючи умови страхування, здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 38833,72 (тридцять вісім тисяч вісімсот тридцять три гривні, 72 коп.) грн. Цей факт підтверджується страховим актом № 46346/1 та платіжним дорученням № 4250.

Підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування немає в цьому випадку.

У позивача відсутні відомості, які б підтверджували те, що відповідач, чи водій, який керував автомобілем - ОСОБА_3, повідомили про дану пригоду позивача в строк, передбачений чинним законодавством.

Відповідно до п. 38.1.1. ст. 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у статті 33 нього Закону.

Отже, враховуючи сказане вище, в даному випадку є підстава для звернення до відповідача з регресним позовом про відшкодування завданої шкоди, оскільки водієм забезпеченого транспортного засобу є співробітник відповідача та по даному полісу здійснено виплату страхового відшкодування.

Окрему увагу суду позивач звертає на те, що відповідно до ст. 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач має право подати регресний позов як до страхувальника (відповідач в нашому випадку), так і до водія забезпеченого транспортного засобу. Тож позивач скористався своїм правом та звернувся до страхувальника (МПП „Нові Технології") із регресним позовом.

З поданих матеріалів вбачається.

Згідно копії полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ / 0104702 від 21 лютого 2012 року (зі строком дії до 20 лютого 2013 року) відповідач є страхувальником транспортного засобу „ГАЗ 33021", державний № НОМЕР_1, рік випуску 2009; страховиком є позивач. Поліс підписаний обома сторонами.

Відповідно до поданої копії довідки Одеського міського управління ГУ МВС України № 9092438 від 14 лютого 2013 року, 21 жовтня 2012 року в 23:05 год. по вул. Об'їзна дорога 5 км. у м. Одеса, сталася дорожньо - транспортна пригода, учасниками якої стали:

- легковий автомобіль „ГАЗ 33021", державний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу та перебував під керуванням водія ОСОБА_3;

- легковий автомобіль „РЕНО ЛОГАН", державний номер НОМЕР_2, який перебував під керуванням ОСОБА_4, який є також власником даного автомобіля. Внаслідок ДТП вищенаведені транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3.

Факт споєння вищевказаного ДТП та вчинення його ОСОБА_3 підтверджується також постановою Миколаївського районного суду Одеської області від 18 грудня 2012 року у справі № 1520 / 1243 / 12р.

20 грудня 2012 року страховою компанією „Брокбізнес" прийнято заяву (зі схематичним зображенням ДТП) про подію, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування т / з та ОСЦПВВНТЗ, де заявник просить виплатити йому страхове відшкодування. Заява подана ОСОБА_4, власником транспортного засобу - „РЕНО ЛОГАН", державний номер НОМЕР_2.

Вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля „РЕНО ЛОГАН", державний номер НОМЕР_2 згідно звіту про оцінку даного автомобіля № 642 від 10 лютого 2013 року (з актом огляду т / з) становить 41 084, 93 грн. (з ПДВ). Акт складено та підписано оцінювачем ОСОБА_9 та скріплений його печаткою.

Вказана сума підтверджується також ремонтною калькуляцією № 3794, копія якої з печаткою експерта міститься в матеріалах справи.

22 квітня 2014 року комісією ПАТ „Страхова компанія „Брокбізнес", за заявою про вчинення ДТП в м. Одеса по вул. Об'зна дорога, 5, за участю забезпеченого т/ з, який перебував під керуванням ОСОБА_3. та належить МПП „Нові технології" складено страховий акт № 46346 / 1, відповідно до якого вирішено здійснити страхове відшкодування ОСОБА_4 в сумі 38 833, 72 грн. Дана сума встановлена на підставі розрахунку, копія якого додано у справу.

На підставі вказаного страхового акту позивачем видано наказ № 46346 / 1 від 22 квітня 2013 року про здійснення виплати страхового відшкодування ОСОБА_4

Факт здійснення страхового відшкодування в зазначеній сумі підтверджується платіжним дорученням № 4250 від 14 травня 2013 року на суму 38 833, 72 грн. за призначенням платежу - „Сплата страхового відшкодування за наказом № 46346 / 1 від 22 квітня 2013 року за пошкодження автомобіля НОМЕР_2 для ОСОБА_4".

23 вересня 2013 року позивач звернувся до відповідача (копія ОСОБА_3) з вимогою № 16 - 09 / 13 р. про відшкодування суми виплати, що була здійснена ПАТ „Брокбізнес" в розмірі 38 833, 72 грн. за наслідком ДТП (про яке йшлося вище), про що вказано в вимозі. Докази направлення наведеної вимоги додані до справи (рекомендоване повідомлення, вручене 28 вересня 2013 року з підписом отримувача).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 21.10.12р. в м. Одеса на 5 км. Об'їздної дороги сталася ДТП, винуватцем якої визнано ОСОБА_3. В результаті ДТП завдано механічних пошкоджень автомобілям „ГАЗ", державний № НОМЕР_1 та "Renault Logan", державний № НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4

Власник автомобіля, "Renault Logan" державний № НОМЕР_2, ОСОБА_4 звернувся до позивача з метою отримання страхового відшкодування за завдану шкоду.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 38 833,72 грн.

Згідно п. 33.1.4. ст. 33 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Отже, п. 33.1.4. ст. 33 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", встановлює обов'язок водія т / з „ГАЗ" (після споєння ДТП), не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), в даному випадку позивачу, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка. Проте, доказів виконання даного обов'язку до справи не подано, в зв'язку з чим суд констатує порушення вимог законодавства (вказаного обов'язку), що в свою чергу є підставою для застосування п.п. „г" 38.1.1. Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

За п.п. „г" п. 38.1.1. ст. 38 даного закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

При цьому, судом враховується позиція Вищого господарського суду, викладена у постанові від 26 грудня 2012 року у справі № 5011-22-10427-2012, де зазначено, що право на подачу страхувальником регресного позову, передбаченого підпунктом „г" пункту 38.1.1. ст. 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким встановлено що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП. Таке право також пов'язується із неповідомленням страховика у встановлені цим Законом строки і за умов, визначених у цьому Законі.

Пунктом 33.1.4. ст. 33 цього Закону встановлено обов'язок невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Також при вирішенні спору судом враховується таке.

Верховний суд України на спільному засіданні Судових палат у цивільних та господарських справах 12.02.14р., ухвалив постанову у справі № 6-1цс14, предметом якої був спір про відшкодування шкоди і зробив правовий висновок, про те, що виходячи з аналізу ст.. 33, 38 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", слід зазначити, що у зв'язку із внесеними до цього Закону змінами було збережено як обов'язок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП, так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регрес ний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив його про настання ДТП.

Неузгодженість нумерації підпунктів 33.1 ст. 33 та підпунктів пункту 38.1 ст. 38 Закону, після внесення до них змін ЗУ від 17.02.11р., не може обмежувати встановлене ст. 38 Закону право страховика подати регрес ний позов до страхувальника у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про ДТП, а тому не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову.

Аналізуючи доводи відповідача стосовно того, що використання його автомобіля відбувалось водієм в неробочий час та в особистих цілях, і тому має місце незаконне заволодіння транспортним засобом не можуть бути прийняті судом до уваги, та оцінюються судом як такі, що грунтуються на невірному тлумаченні правових понять. Так для кваліфікації діяння як самовільного заволодіння транспортним засобом визначальним моментом є факт неправомірного заволодіння. Водій, за яким автомобіль закріплений по роботі, використовує його на належній правовій підставі, а тому відсутнє незаконне заволодіння. Самовільне використання водієм закріпленого за ним для роботи транспортного засобу не може розглядатись як вихід його з-під контролю. Контроль за використанням транспортного засобу з боку водія здійснюється з виконанням роботи, хоча й використовується він незаконно. Тож таке діяння потрібно розглядати як самоправство, що тягне дисциплінарну відповідальність, а за певних умов і кримінальну відповідальність.

Факт завдання шкоди водієм автомобіля „ГАЗ" (що належить відповідачу) автомобілю "Renault Logan", державний № НОМЕР_2 та її розмір підтверджується довідкою № 9092438 про ДТП, постановою Миколаївського районного суду Одеської області від 18.12.12р., звітом № 642 про оцінку автомобіля "Renault Logan", актом огляду КТС від 11.12.12р. та ремонтною калькуляцією № 3794.

Відшкодувавши вказану шкоду власнику т / з „Renault Logan", державний № НОМЕР_2, позивач, в силу ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України „Про страхування" отримав право регресної вимоги до особи, винної у вчиненні ДТП, або до страховика цивільно - правової відповідальності автомобіля, водій якого вчинив ДТП.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Враховуючи, що позивач, як страховик цивільно - правової відповідальності відповідача, як власника автомобіля „ГАЗ" виплатив страхове відшкодування потерпілому ОСОБА_4, власнику т / з „Renault Logan", державний № НОМЕР_2, в силу пп. г. п. 38.1.1. ст. 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право регресної вимоги до страхувальника т / з - відповідача. Дане узгоджується також з нормою ст. 1172 ЦК України, відповідно до якої юридична особа зобов'язана відшкодувати шкоду, спричинену з вини її працівника. (ОСОБА_3 є працівником відповідача). При цьому розмір шкоди дорівнює сплаченій позивачем сумі страхового відшкодування в розмірі 38 833,72 грн.

Отже, позов обґрунтований, підтверджений наявними матеріалами та підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача в повному розмірі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з малого приватного підриємства „Нові Технології" (Хмельницька обл.., Хмельницький р-н, с. Пашківці, вул. Центральна, 1/2, код 23655399) на користь приватного акціонерного товариства „Страхова Компанія „Брокбізнес" (04050, м. Київ, Білоруська, 3) - 38 833,72 грн. матеріальної шкоди , а також 1 827 грн. судового збору.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2,3 - позивачу ( 1) 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3; 2) ОСОБА_8 - АДРЕСА_1 (3-й поверх)),

4 - відповідачу .