Постанова

від 19.03.2014 по справі 917/2586/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2014 р. Справа № 917/2586/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Бражник Є.М., Дудник О.М.

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського аеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Союз-Будресурси", м. Полтава (вх.№441П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 16.01.14 року у справі № 917/2586/13

за позовом ТОВ науково-виробниче підприємство "Ярус", м. Полтава

до ТОВ "Союз-Будресурси", м. Полтава

про стягнення 467 438,92 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2013 року ТОВ науково-виробниче підприємство "Ярус", м. Полтава звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором підряду на виконання геохімічних, технологічних та геологічних досліджень у свердловині № 3 Ярмаківської площі № 2-05/2013 від 14.05.13 р. у сумі 467 438,92 грн., з яких: 439 864,00 грн. - сума основного боргу, 21 908,51 грн. - пеня, 659,47 грн. - інфляційні нарахування та 5006,94 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.01.2014 року по справі №917/2586/13 (суддя Киричук О.А.) позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Союз-Будресурси" на користь ТОВ НВП "Ярус" суму основного боргу в розмірі 439864,00 грн., 21908,51 грн. - пені, 5006,94 грн. - 3% річних, 659,47 грн. - інфляційних нарахувань, 7000 грн. судових витрат на оплату послуг адвоката та 9348,79 грн. витрат по сплаті судового збору, з посиланням на невиконання відповідачем умов договору в частині оплати виконаних робіт.

Відповідач, ТОВ "Союз-Будресурси", не погодився з вказаним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7000,00 грн. судових витрат на оплату послуг адвоката, просить задовольнити позов частково, стягнувши з відповідача заборгованість у сумі 460438,92 грн. без врахування понесених витрат, що підлягають оплаті за послуги адвоката.

В апеляційній скарзі зазначив, що сума оплати послуг адвоката є необґрунтовано завищеною, що в матеріалах справи відсутній жодний доказ щодо фактичного надання адвокатом правової допомоги, окрім участі адвоката в судовому засіданні по даній справі.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Позивач вважає, що посилання відповідача на необґрунтований розмір адвокатських послуг є безпідставним, оскільки витрати на послуги адвоката у розмірі 7000,00 грн., є судовими витратами, які понесені позивачем у зв'язку із необхідністю судового захисту порушеного права, та які правомірно відшкодовані місцевим господарським судом за рахунок відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду встановила, що 14.05.13 року між ТОВ науково-виробничого підприємства "Ярус" (підрядник) та ТОВ "Союз-Будресурси" (замовник) укладено договір підряду на виконання геохімічних, технологічних та геологічних досліджень у свердловині № 3 Ярмаківської площі № 2-05/2013.

Пунктом 1.1 розділу 1 договору передбачено, що замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язки з проведення геохімічних, технологічних та геологічних досліджень у свердловині № 3 Ярмаківської площі згідно із затвердженим "Технічним завданням на проведення робіт методами ГТГД".

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

На виконання умов договору позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт: №1 від 31.05.13 р. на загальну суму 26660,00 грн. в т.ч. ПДВ, №2 від 30.06.13 р. на загальну суму 129 960,00 грн. в т.ч. ПДВ, №3 від 31.07.13 р. на загальну суму 134 292,00 грн. в т.ч. ПДВ, № 4 від 31.08.13 р. на загальну суму 134 292,00 грн. в т.ч. ПДВ, №5 від 09.09.13 р. на загальну суму 34 656,00 грн. в т.ч. ПДВ, №6 від 17.09.13 р. на загальну суму 13 664,00 грн. в т.ч. ПДВ. Зазначені акти підписані представниками сторін та засвідчені печатками.

Судом першої інстанції обґрунтовано визначено, що загальна вартість наданих відповідачу послуг згідно договору складає 473 524,00 грн.

У пунктах 5.3., 5.5 договору передбачено, що розрахунок за виконані роботи здійснюється на протязі 5 діб після підписання акту виконаних робіт; розрахунок за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника згідно підписаних актів виконаних робіт.

Як свідчать матеріали справи відповідач частково розрахувався за надані послуги у розмірі 33 660,00 грн., згідно платіжних доручень ( №693 від 27.06.13 р. на суму 26 660,00 грн. та № 918 від 26.09.13 р. на суму 7000,00 грн.)

Сторонами підписано та засвідчено печатками акт звіряння товаросупровідних і платіжних документів щодо виконання договору № 2-05/2013 від 14.05.13 станом на 25.12.13 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед ТОВ науково-виробничого підприємства "Ярус" складає 439 864,00 грн.

Отже, згідно з умовами договору відповідач повинен був здійснити оплату вартості робіт прийнятих за актами приймання - передачі, що ним не виконано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати не здійснив, доказів оплати виконаних робіт у повному обсязі за підписаними актами не надав та задовольнив позов щодо стягнення заборгованості у сумі 439 864, 00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Суд першої інстанції зробив обгрунтований висновок щодо стягнення 3% річних за період за 06.07.13 р. по 26.12.13 р. на суму 5 006,94 грн. та інфляційні з липня 2013 р. по листопад 2013 р. на суму 659,47 грн.

Згідно ст.ст. 546, 547 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що за кожен день затримки платежу замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Відповідно до п.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок щодо розрахунку пені за період з 06.07.13 р. по 26.12.13 р. на суму 21 908,51грн.

Посилання відповідача на відсутність доказів щодо фактичного надання адвокатом правової допомоги, окрім участі адвоката в судовому засіданні по даній справі та на те, що сума оплати послуг адвоката є необґрунтовано завищеною є безпідставним та спростовується матеріалами справи, зокрема договіром № 12-12/2013 від 12.12.2013 року про надання адвокатських послуг (правової допомоги), який укладений між позивачем та адвокатом, згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1353.

Пунктами 3.1 та 3.2 договору № 12-12/2013 від 12.12.2013 року передбачено, що послуги з надання адвокатських послуг за даним договором оплачуються клієнтом адвокату на умовах попередньої оплати в розмірі 7000,00 грн. і цей розмір є співрозмірним наданим адвокатським послугам з урахуванням задоволених судом першої інстанції позовних вимог в розмірі 467 438, 92 грн. в т.ч. основної заборгованості в сумі - 439 864,00 грн., пені в сумі - 21 908,51 грн., інфляційних витрат в сумі - 659,47 грн. та 3% річних в сумі 5006,94 грн. ( тобто гонорар адвоката становить лише 1,5% від суми задоволених позовних вимог).

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивачем понесено витрати на оплату послуг адвоката в сумі 7000 грн., згідно платіжного доручення № 266 від 25.12.13 р.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, пов'язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Суд першої інстанції обґрунтовано врахувавши, що позивачем надані всі необхідні документи на підтвердження надання правової допомоги адвокатом поклав на відповідача витрати в сумі 7000,00 грн., понесені позивачем на послуги адвоката, який на підставі договору № 12-12/2013 від 12.12.2013 року здійснював підготування документів та представництво інтересів позивача у суді.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 525,526, 546,610,611, 625, 837 ЦК України, 193, 232 ГК України, ст.ст. 44, 48, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Полтавської області від 16.01.14 року у справі № 917/2586/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної Інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 19.03.2014 року.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.