Постанова

від 13.03.2009 по справі 2а-920/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

13.03.2009р.

Справа № 2а-920/09/0870

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  

УКРАЇНИ

За

позовом:  Державної установи «Бердянська міська

державна лікарня ветеринарної медицини» (71100, м. Бердянськ, вул. Свердлова,

81)

до:

Державної інспекції

з контролю за цінами в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна,

164)

про

визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних

санкцій за порушення державної дисципліни цін № 184 від 07.10.2008 року

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.       

             при секретарі

судового засідання Младенові О.П.

за

участі представників сторін:

від

позивача - ОСОБА_1.

(довіреність б/Н від 03.02.2009 року)

від

відповідача - ОСОБА_2.   (довіреність № 01-04/146 від 14.01.2009

року)     

30.01.2009р. до Запорізького окружного адміністративного

суду надійшла позовна заява Державної установи «Бердянська міська державна

лікарня ветеринарної медицини» (надалі позивач) до Державної інспекції з

контролю за цінами в Запорізькій області (надалі відповідач)  про визнання протиправним та скасування

рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни

цін № 184 від 07.10.2008 року

30.01.2009р. відкрито провадження у адміністративній

справі № 2а-920/09/0870 та призначено до судового розгляду на 05.03.2009р. У

розгляді справи оголошувалась перерва до 13.03.2009р.

Позивач підтримав свої позовні вимоги і просить

задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог посилається на

порушення відповідачем процедури проведення перевірок, встановленої

законодавством, зокрема на той факт, що перевіряючий головний держінспектор з

контролю за цінами  ОСОБА_3. не надавала

не доведено факт отримання  позивачем

необґрунтованої  виручки, зокрема,

відповідачем не зарахована в рахунок зарплата офіційних лікарів, внаслідок чого

вартість середньої хвилини зарплати лікаря 

зменшилась на 0,019 грн.; в накладні витрати не зараховано витрати в

сумі 40369,87 грн., що призвело до зменшення накладних витрат на 26,39% ; зараховано

лікарняні до складу зарплати основних працівників, що призвело до збільшення

основної зарплати з нарахуванням 36,2% на зарплату в сумі 6990,77 грн.

Також позивач вказує, що висновки перевірки, якими

встановлений факт отримання ним необґрунтованої виручки, є безпідставними,

оскільки згідно п. 3 ст. 19 ГПК України держава здійснює контроль з питань

додержання суб'єктами господарювання лише державних цін на продукцію та

послуги, тому, згідно Положення 

Державної Установи «Бердянська міська державна лікарня ветеринарної  медицини» - ветеринарна установа   не

включена в Додаток № 3 до постанови КМУ від 21.10. 1994р. №733 «Повноваження

органів державної влади щодо встановлення цін і тарифів на окремі види

продукції, товарів, послуг». Відповідно до роз'яснень Міністерства юстиції

України від 22.06.2006 року № 1а-31-268 ветеринарні послуги не віднесені до

таких, ціни(тарифи) на які підлягають державному регулюванню. В порядку п. 2

ст. 190 ГК України позивач має право визначати ціни на свої послуги самостійно.

Тарифи розроблені відповідно Закону України «Про державний бюджет України»,

Закону України «Про ветеринарну медицину», наказу Мінсільгосппроду України № 51

від 19.02.1996р. «Про затвердження формування тарифів за ветеринарні роботи і

послуги». До розрахунку вартості одиниці часу включена зарплата, передбачена

штатним розкладом, що не суперечить абз.3 …«Вартість одиниці часу визначається,

виходячи з фактичного середньомісячного посадового окладу лікаря, фельдшера

ветеринарної медицини, лаборанта…». До того ж в оскаржуваному рішенні № 184 від

07.10.2008р. відсутнє посилання на акт перевірки, відсутній код ЄДРПОУ

перевіряємого, адреса не відповідає статутним реєстраційним документам.

На підставі зазначеного, позивач вважає, що відповідач

проводив перевірку з порушенням, висновки відображені в Акті перевірки не

відповідають фактичним обставинам, а, рішення про застосування економічних

санкцій за порушення державної дисципліни цін №184 від 07.10.2008р., якими

вирішено вилучити у позивача суму порушення в розмірі 278 685,00 грн. та штраф

у розмірі  557 370,00 грн., позивач

вважає, що воно є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки прийнято

відповідачем з урахуванням висновків, які відображені у Акті перевірки № 001138

від 31.10.2006 р. На підставі зазначеного, просить позовні вимоги задовольнити

повністю.  

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, проти

позову заперечує, позиція відповідача викладена ним у Запереченнях від

05.03.2009р..

В

обґрунтування зазначив,  що під час

проведення перевірки діяв виключно на підставі законодавства. Так, законом

України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської

діяльності» не передбачено обов'язку контролюючого органу надавати програму та

план перевірки суб'єкту підприємницької діяльності, перевірка  діяльності 

якого проводиться.  В ході

проведеної перевірки встановлено, що у період з 01.09.2007 по 31.08.2008р.р. в

порушення вимог наказу Міністерства сільського господарства і продовольства від

19.02.1996р. № 51 Позивачем було завищено розмір плати за ветеринарні послуги

за рахунок включення в структуру тарифу витрат понад встановлені розміри, в

результаті чого Позивачем отримано необґрунтовану виручку в розмірі 32460,78

грн.

При встановленні суми необґрунтовано отриманої виручки,

відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок застосування економічних та

фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами,

затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції

України та Міністерства фінансів України, похідними даними були: 1. тариф, застосовуваний

Позивачем, 2. тариф, розрахований відповідно до законодавства; 3.різниця між

тарифом, застосовуваним Позивачем, та тарифом, розрахованим відповідно до

законодавства.

Встановлена різниця між тарифами є порушенням державної

дисципліни цін. Виручка, отримана Позивачем за рахунок надання послуг за

тарифом, встановленим із порушенням державної дисципліни цін, є

необґрунтованою. Таку необґрунтовану виручку Позивач отримував кожного разу,

коли надавалась відповідна послуга. Тому, загальна сума необґрунтованої виручки

- це різниця між тарифом, застосовуваним Позивачем, та тарифом, розрахованим

відповідно до законодавства, помножена на кількість наданих відповідних послуг.

За результатами перевірки облдержцінінспекцією,

відповідно до ст.ст. 13, 14 Закону України ?ро ціни і ціноутворення" та

Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних)

санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом

Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 №298/519,

до Позивача застосовано економічні санкції за порушення державної дисципліни

цін в розмірі 97382,34 грн., тобто порушення - 32460,78грн. і штраф у розмірі

200% від суми порушення - 64921,56 грн., про що прийнято рішення від

07.10.2008р. № 184. На підставі зазначеного, просить суд в задоволені позовних

вимог відмовити.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного

судочинства, у судовому засіданні здійснюється повне фіксування судового

засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

На підставі ст. 160 КАС України в засіданні 13.03.2009р.

судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Судом оголошено про

час виготовлення постанови у повному обсязі.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно

з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які

мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

                    ВСТАНОВИВ:

В період з 05 по 24 вересня 2008 року згідно з п. 6

Плану роботи на III квартал 2008 року Відповідачем було здійснено перевірку

порядку формування, встановлення та застосування тарифів на платні послуги, що

надаються Позивачем. За результатами перевірки було складено акт від 24 вересня

2008 року № 000575.

Перевіркою встановлено, що у період з 01.09.2007 по

31.08.2008 в порушення вимог наказу Міністерства сільського господарства і

продовольства від 19.02.1996р. № 51 Позивачем було завищено розмір плати за

ветеринарні послуги за рахунок включення в структуру тарифу витрат понад

встановлені розміри, в результаті чого Позивачем отримано необґрунтовану

виручку в розмірі 32460,78грн.

За результатами перевірки облдержцінінспекцією,

відповідно до ст. ст. 13, 14 Закону України ?ро ціни і ціноутворення" та

Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних)

санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом

Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001

№298/519, до Позивача застосовано економічні санкції за порушення державної

дисципліни цін в розмірі 97382,34 грн., тобто порушення - 32460,78 грн. і штраф

у розмірі 200% від суми порушення - 64921,56 грн., про що прийнято рішення від

07.10.2008р. № 184.

Зазначене рішення є предметом судового оскарження у

справі № 2а-920/09/0870.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини

справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши

пояснення представника позивача, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та

такими, що підлягають  задоволенню,

виходячи з наступного:

Вирішуючи дану справу по суті спору суд виходить з того,

що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів,

тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки,

спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий

характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий

документ і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються

на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи ін. органом у межах

його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи

скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується

неодноразово. Що стосується актів ненормативного характеру (індивідуальних

актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи

визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

У зв'язку з викладеним, суд виходить з того, що рішення

відповідача від 07.10.2008р. № 184  є

актом ненормативного характеру.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в

судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або

визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою

визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного

акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача

у справі.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної

влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти

лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією

та законами України.

Так ст. 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення”

передбачено, що  к онтроль за додержанням

державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції  покладено Урядом України. Вказані органи

здійснюють контроль у взаємодії  з  профспілками, 

спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

Підпунктом 1 пункту 5 Положення про Державну інспекцію з

контролю за цінами, що затверджена постановою КМУ від 13.12.2000р. № 1819

встановлено, що Держінспекція має право проводити в органах виконавчої влади,

Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та

організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів,

книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням,

встановленням і застосуванням цін і тарифів.

Відповідно до пункту 4 та пп. 4 пункту 5 Положення про

Державну інспекцію з контролю за цінами Держінспекція має право здійснювати

перевірки, вимагати усунення виявлених порушень, а також приймати рішення про

застосування економічних санкцій.

Повноваження відповідача, підстави та порядок проведення

перевірок врегульовані спеціальним нормативним актом, зокрема, Інструкцією про

порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами

державного контролю за цінами, затвердженою спільним наказом Міністерства

економіки та з питань Європейської інтеграції України та Міністерства фінансів

України №268/519 від 03.12.2001р., а також внутрівідомчим актом Порядком

проходження матеріалів перевірок в держінспекції Мінекономіки України, виданим

Держінспекцією по цінам Мінекономіки України 14.05.1997р.

Так, відповідно до Інструкції про порядок застосування

економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за

цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань

Європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України №268/519 від

03.12.2001р. (далі - Інструкція) р ішення про вилучення сум економічних та

фінансових (штрафних) санкцій може приймається Державною інспекцією з контролю

за цінами, державними інспекціями з контролю за цінами в Автономній Республіці

Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі матеріалів перевірок

.

Пунктом 3.1 Інструкції встановлено, що Державна

інспекція з  контролю за цінами та

державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях,

містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та

фінансових  (штрафних) санкцій у порядку,

передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення

сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій   є акти перевірок, які складаються

посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Пункт 3.2 Інструкції встановлює, що в актах перевірок,

зокрема: зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання,

з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння

порушення; визначається сума  

необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких

ґрунтується  обчислення зазначеної суми,

з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими

вони здійснюються.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції акти перевірок

підписуються посадовими особами органів державного контролю за цінами, що

здійснюють перевірки, і керівниками, головними (старшими) бухгалтерами

суб'єктів господарювання, що перевіряються.

З аналізу матеріалів перевірки позивача від 24.09.2008р.

судом  встановлено, що її проведено із

порушенням приписів чинного законодавства, оскільки:

- по-перше, посвідчення на перевірку від 01.09.2008 року

виписано заступником начальника держінспекції ОСОБА_4, але, згідно посадової

інструкції заступника начальника держінспекції, останньому не надано таких

повноважень. Доказів перебування ОСОБА_4 

у спірний  період на посаді в.о.

начальника держніспекції відповідачем не надано;

- по-друге, посвідчення на перевірку від 01.09.2008 року

виписано на проведення перевірки позивача з питань формування та

застосування тарифів на послуги , що надаються територіальними органами

Департаменту ветеринарної медицини з 01.01.2007р. по 31.08.2008р.,

відповідачем, згідно акту перевірки, фактично здійснено перевірку оплати праці

співробітників позивача;

- по-третє, згідно посвідчення на перевірку від

01.09.2008 року та  акту перевірки від

24.09.2008 року, відповідачем здійснено перевірку позивача за адресою : м.

Бердянськ, вул. Комунарів, 1/5,  тоді, як

згідно Положення Державної  установи

«Бердянська міська державна лікарня ветеринарної медицини», адресою позивача є

м. Бердянськ,                     вул.

Свердлова ,81, тобто відповідачем здійснено перевірку іншого суб'єкта.

- по четверте, рішенням №184 від 07.10.2008 року, яке

винесено теж заступником начальника ОСОБА_5 держінспекцією застосовано

економічні санкції, за матеріалами перевірки, до установи - Бердянська міська

державна лікарня ветеринарної  медицини

(71100, м. Бердянськ, вул. Комунарів, 1/5), 

тоді, як позивачем у справі є Державна установа «Бердянська міська

державна лікарня ветеринарної медицини», з адресою: м. Бердянськ,  вул. Свердлова ,81)

Щодо правомірності взагалі застосування до Державної

установи «Бердянська міська державна лікарня ветеринарної медицини»  економічних санкцій за порушення державної

дисципліни цін, згідно з рішенням Державної інспекції з контролю за цінами  від 07.10.2008р. №184 , суд зауважує

наступне.

Суд вважає, що факт порушення відповідачем порядку

встановлення і застосування  цін,

зафіксований в акті перевірки №000575 від 24.09.2008р. є недоведеним, а  рішення №184 від 07.10.2008р. суперечить

вимогами чинного законодавства та є необґрунтованим.

Так, в ході проведеної перевірки держінспекторами

встановлено, що позивачем завищено розмір плати за ветеринарні послуги за

рахунок включення в структуру тарифу витрат понад встановлені розміри.

Пунктом 1.4 Інструкції встановлено, що п ідставою  для 

застосування  економічних   санкцій за порушення державної дисципліни

цін є  одержання  суб'єктами господарювання необґрунтованої

виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється,  порядку 

встановлення та застосування 

цін  і  тарифів, 

які регулюються   уповноваженими

органами відповідно до вимог законодавства.

В акті перевірки зазначено, що внаслідок безпідставного

завищення розміру плати за ветеринарні послуги за рахунок включення в структуру

тарифу витрат понад встановлені розміри, позивачем надлишково стягнуто плату в

період з 01.09.2007р. по 31.08.2008р. в сумі 32460,78грн

За скоєння вказаного порушення до позивача застосовані

економічні санкції  рішенням № 184 від

07.10.2008р.  Згідно з п.1.6. Інструкції

необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, внаслідок порушень порядку

встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню

згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного

контролю за цінами.

Суд не погоджується з висновками відповідача виходячи з

наступного.

Висновок акту перевірки від 24.09.2008р. № 000575 про

одержання  необґрунтованої  виручки Державною установою «Бердянська

міська державна лікарня ветеринарної 

медицини» не базується на 

об'єктивному, повному та 

обґрунтованому  з'ясуванні  всіх обставин, не підтверджується  первинними 

документами, тобто відсутні 

підстави для  застосування  до  Державної

установи «Бердянська міська державна лікарня ветеринарної медицини» економічних

санкцій - не доведено факт отримання 

необґрунтованої  позивачем

виручки,  а саме відповідачем:

- не зарахована в рахунок зарплата офіційних  лікарів, внаслідок  чого вартість середньої  хвилини зарплати  лікаря 

зменшилась на  0,019 грн.;

- в накладні 

витрати не зараховано витрати в сумі 40369,87 грн., що призвело до

зменшення накладних  витрат на 26,39% ;

- зараховано 

лікарняні до  складу  зарплати основних  працівників, що призвело  до збільшення основної  зарплати з нарахуванням 36,2% на зарплату в

сумі 6990,77 грн.

Застосування Інспекцією до Відповідача економічних

санкцій за порушення державної 

дисципліни цін суперечить 

обставинам  справи, постанові  КМУ  «

Про ціноутворення  в умовах  реформування 

економіки» від 21.10.1994г. № 733, постанові КМУ «Про встановлення  повноважень органів  виконавчої 

влади та виконавчих  органів

міських  рад щодо  регулювання 

цін (тарифів)», згідно яких державне регулювання  цін,  а

також рівня рентабельності на послуги, які надаються  споживачам установами  державної 

ветеринарної медицини не передбачене, а, відтак, платні послуги повинні

надаватись  відповідачем  за вільними цінами.       

Згідно  п.3 ст.19

ГПК України  держава  здійснює контроль з питань додержання

суб'єктами   господарювання лише

державних  цін на  продукцію та послуги,  тому, згідно Положення Державної Установи

«Бердянська міська державна лікарня ветеринарної  медицини», 

ветеринарна установа   не включена 

в Додаток № 3 до  постанови КМУ

від 21.10. 1994р. №733  «Повноваження  органів 

державної  влади щодо

встановлення  цін і тарифів на окремі

види продукції, товарів, послуг». Крім того, згідно роз'яснень Міністерства

юстиції України від 22.06.2006 року № 1а-31-268 ветеринарні послуги не

віднесені до таких, ціни (тарифи) на які підлягають державному регулюванню.

     Відповідно до ст.190 Господарського

Кодексу України «Вільні ціни» - застосовуються на всі роботи та послуги, за

винятком тих на які встановлені державні ціни. Тобто,  в порядку п.2 ст.190 Господарського Кодексу

України, позивач має право  визначати

ціни на свої  послуги  самостійно.

В Наказі Міністерства сільського господарства  від 19.02.1996 року № 51 «Про затвердження

механізму формування тарифів за ветеринарні послуги» в першому абзаці

говориться, що… «… пропонується формування тарифів проводити на такій

основі…».

Згідно ст.18 п.6 Закону України «Про безпечність та

якість харчових продуктів» від 06.05.2005 року .№ 2809-1V порядок оплати та

вартість робіт з проведення державної санітарно-епідеміологічної та

ветеринарно-санітарної експертиз встановлюється Кабінетом Міністрів України

(ветеринарно-санітарні до цього часу не встановлені), що ще раз свідчить про

те, що позивач встановлює вільні ціни.

А тому, 

тарифи  установи позивача

розроблені  відповідно Закону

України  «Про державний бюджет України»,

закону України  «Про ветеринарну

медицину», Наказу Мінсільгосппроду України № 51 від 19.02.1996р. «Про

затвердження  формування  тарифів за ветеринарні роботи і послуги». До

розрахунку вартості одиниці  часу  включена 

зарплата, передбачена  штатним  розкладом, що не суперечить абз.3 …« Вартість

одиниці часу  визначається, виходячи з

фактичного середньомісячного посадового 

окладу лікаря, фельдшера ветеринарної медицини, лаборанта…».

Згідно інструкції про порядок застосування економічних

та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами,

затвердженої Наказом Міністерства економіки та Міністерства фінансів України

від 03.12.2001 року № 298/519, п.1.4. Порушеннями порядку встановлення і

застосування цін, за які накладаються економічні санкції є зокрема,

застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови

запровадження для них режиму державного регулювання.

      Як слідує із викладеного вище, ціни

установи позивача є вільними, тобто не є фіксованими і регульованими, а тому до

установи позивача не можуть застосовуватись штрафні санкції.

Відповідно 

до  ст. 2 КАС України,

завданням  адміністративного  судочинства 

є  захист прав, свобод та

інтересів фізичних осіб,  прав  та  інтересів  юридичних осіб  у  сфері  публічно-правових відносин від порушень з

боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових

і службових осіб,  інших суб'єктів при

здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому

числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які

рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків,

коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України

встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності

суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті

(вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого

рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач не довів

факту одержання позивачем необґрунтованої виручки позивачем в результаті

завищення розміру плати за ветеринарні послуги за рахунок включення в структуру

тарифу витрат понад встановлені розміри, а отже і безпідставно застосував до

позивача фінансові санкції рішенням № 184 від 07.10.2008р.  

З цих підстав Рішення Державної інспекції з контролю за

цінами в Запорізькій області № 184 від 07.10.2008р.  “Про застосування економічних санкцій за

порушення державної дисципліни цін” підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст.87 КАС України судові витрати складаються

із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного

судочинства України, встановлено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на

користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі

здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету

України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган

місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, обґрунтовані та підтверджені судові витрати  слід присудити з Державного бюджету України

на користь позивача.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення

адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним

рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи

бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його

положень...

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала

дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших

субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів

владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 

94, 158, 160, 162, 163, 167, 263 

КАС  України, суддя

ПОСТАНОВИВ :

1.   Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати

рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області № 184

від 07.10.2008р.,  яким до Державної

установи «Бердянська міська державна лікарня ветеринарної медицини» застосовано

економічні санкції  у розмірі 97382,34

грн. за порушення державної дисципліни цін.

 3. 

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державної установи

«Бердянська міська державна лікарня ветеринарної медицини» (71100, м.

Бердянськ, вул. Свердлова, 81 , ЄДРПОУ 00699112) 3 (три) грн. 40 коп. судового

збору. Видати виконавчий лист.

 П останова  суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом,  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження,  встановленого цим

Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву 

про  апеляційне  оскарження, 

але апеляційна  скарга  не 

була  подана  у 

строк,  встановлений  цим Кодексом, 

постанова суду  першої  інстанції 

набирає законної сили після закінчення цього строку.

 У 

разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його 

не  скасовано,  набирає 

законної  сили   після  

закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо 

строк  апеляційного  оскарження 

буде поновлено,  то вважається, що

постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження

рішення  суду  першої 

інстанції спочатку  подається  заява. 

Обґрунтування  мотивів  оскарження 

і вимоги до суду апеляційної інстанції 

викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява 

про  апеляційне  оскарження 

та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного

суду  апеляційної  інстанції 

через суд  першої  інстанції, 

який  ухвалив оскаржуване судове

рішення. Копія апеляційної скарги одночасно 

надсилається  особою,  яка  її

подає, до суду апеляційної інстанції.

 Заява 

про  апеляційне  оскарження 

постанови  суду першої інстанції

подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі  

складення   постанови  у 

повному  обсязі  відповідно 

до статті 160 цього Кодексу -  з  дня 

складення  в  повному 

обсязі. Апеляційна  скарга  на 

постанову  суду першої інстанції

подається протягом  двадцяти  днів 

після  подання  заяви  

про   апеляційне оскарження.

 Апеляційна  

скарга  може  бути 

подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

Заява 

про  апеляційне  оскарження 

чи  апеляційна скарга, подані  після 

закінчення  строків,  встановлених 

цією   статтею, залишаються без

розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не

знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова

в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і

підписана 17.03.2009р.

        Суддя                         О.М. Нечипуренко  

18.03.2009

року постанова не набрала законної  сили.

 Суддя                             О.М. Нечипуренко