Ухвала

від 19.03.2014 по справі 826/1671/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 року м. Київ К/800/56751/13

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Медіа Уорлдвайд»

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 року

у справі № 826/1671/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Медіа Уорлдвайд» (далі - позивач, ТОВ «Юніверсал Медіа Уорлдвайд»)

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС)

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Юніверсал Медіа Уорлдвайд» звернулось у квітні 2012 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 014112/1503 від 18.10.2011 року.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить задовольнити касаційну скаргу , скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України , суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Юніверсал Медіа Уорлдвайд», за результатами якої складено акт камеральної перевірки № 130/1503 від 28.09.2011 року, в якому встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в порушення якої позивачем віднесено до податкового кредиту за квітень 2011 року податкову накладну № 14 від 30.04.2011 року на суму ПДВ 592 153,00 гривні, виписану ТОВ «Брайтмедіа», що не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 014112/1503 від 18.10.2011 року, яким встановлено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 592 153,00 гривні та нараховано штрафні санкції у сумі 1,00 гривня.

Крім того, судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 22.05.2006 року ТОВ «Юніверсал Медіа Уорлдвайд» зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією. 23.05.2006 року ТОВ «Юніверсал Медіа Уорлдвайд» взято на облік в органах державної податкової служби за № 25298 та перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Згідно із Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100348753 від 14.07.2006 року, виданим ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ТОВ «Юніверсал Медіа Уорлдвайд» зареєстровано платником ПДВ.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволені позовних вимог, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступного.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - до кумент, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПК України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За змістом п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем включено до податкового кредиту з ПДВ за квітень 2011 року податок у сумі 592 153,00 гривні згідно з податковою накладною ТОВ «Брайтмедіа» № 14 від 30.04.2011 року на суму ПДВ 592 153,00 гривні, яка не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що наведений факт підтверджується податковою декларацією позивача з ПДВ за квітень 2011 року та додатком 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту» до неї з квитанціями про їх одержання ДПІ 19 травня 2011 року, а також податковою декларацією ТОВ «Брайтмедіа» з ПДВ за квітень 2011 року та додатком 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту» до неї з квитанціями про їх одержання ДПІ 19 травня 2011 року.

Крім того, судами встановлено, що листом № 6374/10/15-307 від 09.08.2011 року відповідач повідомив позивача про включення до податкового кредиту незареєстрованої в Єдиному реєстрі ПН № 14 від 30.04.2011 року та зазначив про можливість уточнення показників податкової звітності.

Згідно з листом № 19/08/11-1 від 19.08.2011 року, позивач повідомив ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, що ПН № 14 від 30.04.2011 року анульована та замінена на ПН № 24, № 25 від 30.04.2011 року, а також додав реєстр виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2011 року.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28.09.2011 року позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2011 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень 2011 року. При цьому ПН № 24, № 25 від 30.04.2011 року фактично отримані позивачем у вересні 2011 року, у зв'язку з чим відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2011 року, який згідно з квитанцією подано до податкового органу 01.10.2011 року.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що належними та допустимими доказами у справі підтверджено, що враховуючи той факт, що на момент перевірки позивача сума ПДВ у розмірі 592 153,00 гривні попередньо включена до складу податкового кредиту за квітень 2011 року, залишилися непідтвердженою належним чином оформленою та зареєстрованою податковою накладною, то податковим органом правомірно встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України, у результаті чого обґрунтовано винесено податкове повідомлення-рішення № 014112/1503 від 18.10.2011 року.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2 , ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 220 - 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Медіа Уорлдвайд» - відхилити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 року у справі № 826/1671/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько