Постанова

від 17.03.2014 по справі 813/1000/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2014 року м. Львів № 813/1000/14

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ПВР» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - позивач, ДПІ у Франківському районі м. Львова) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ПВР» (далі - ТзОВ «ПВР») про стягнення з банківських рахунків коштів в сумі 1182,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що відповідач має податкову заборгованість у сумі 1182,17 грн, яка виникла внаслідок несплати у передбачений законом строк узгодженого зобов'язання з податку на прибуток.

Ухвалою суду від 07.02.2014 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

На адресу суду повернувся поштовий конверт направлений відповідачу за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступне.

ТзОВ «ПВР» 29.08.2005 року зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи - 33753591, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

ДПІ у Франківському районі м. Львова було проведено камеральні перевірки своєчасності подання податкової звітності та складено акт № 903/15-1/33753591 від 26.06.2013 року щодо неподання або несвоєчасності подання податкової декларації на прибуток підприємства за 9 місяців 2012 року та акт № 925/15-1/33753591 від 27.06.2013 року щодо неподання або несвоєчасності подання податкової декларації на прибуток підприємства за 2012 рік, відповідно до яких було встановлено порушення вимог пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України, в результаті чого застосовано штрафну санкцію.

На підставі вищезгаданих актів було винесено податкові повідомлення-рішення № 0005721510 від 26.06.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за штрафною санкцією - 170 грн та № 0005981510 від 27.06.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за штрафною санкцією - 1020 грн.

Враховуючи переплату з податку на прибуток станом 14.10.2013 року в сумі 7,83 грн, заборгованість відповідача по платежах до бюджету станом на 31.12.2013 року становить 1182,17 грн, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку , довідкою про суми податкового боргу платника податків.

З метою погашення боргу ДПІ у Франківському районі м. Львова направило відповідачу податкову вимогу від 18.10.2013 року за № 170-15.

Зазначені податкові повідомлення-рішення та вимога надіслані відповідачу у встановленому законом порядку.

Докази, які б підтверджували, що згадані податкова вимога та податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржувались у справі відсутні, відповідно, визначені у них зобов'язання є узгодженими.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно п.п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків і зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків і зборів (п. 19-1.1.2 п. 91-1.1 ст. 19-1).

Відповідно до п.п. 20.1.18, 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим же Кодексом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно ст. 120 цього ж Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57).

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 цього ж Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим же Кодексом, а також іншими законодавчими актами (ст. 87).

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності (п. 95.1 ст. 95).

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

За вищезазначених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 1182,17 грн відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до реєстраційних баз даних про банківські рахунки товариства з обмеженою відповідальністю «ПВР» має відкриті банківські рахунки.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи наведене вище та керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94,160, 163, 183-2, 256 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «ПВР» (79041, м. Львів, вул. Городоцька, 215-А, кв. 118, ЄДРПОУ 33753591) до Державного бюджету кошти в розмірі 1182 (одна тисяча сто вісімдесят дві) гривні 17 коп.

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «ПВР» виконати постанову негайно.

Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова складена у повному обсязі 17.03.2014 року.

Суддя Кедик М.В.