Ухвала

від 18.03.2014 по справі 922/475/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"18" березня 2014 р.Справа № 922/475/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Гонтар А.Д.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Молочна Країна", м. Київ до Спільного українсько-ізраїльського підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЮС ЛТД", м. Харків про стягнення 7 600,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Регета Н.Є., довіреність б/н від 08.01.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Молочна Країна", м. Київ (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Спільного українсько-ізраїльського підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЮС ЛТД", м. Харків (відповідача), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 7 600,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за договором поставки №20/05 від 20.05.2013 р. Позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Позивач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 37), в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних документів до суду не подав.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву вх.№8821 від 17.03.2014 р. просить суд припинити провадження у справі у зв'язку зі сплатою заборгованості у повному обсязі. На підтвердження оплати заборгованості відповідач подав платіжне доручення № 2810 від 14.03.2014 р. (а.с. 60).

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

20.05.2013 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №КИ-003964 (надалі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити в кількості та асортименті, які обумовлені в даному договорі та замовленнях відповідача.

Згідно з п. 1.2. договору товаром, що постачатиметься в рамках цього договору, є сухе молоко, суха молочна сироватка, масло вершкове, спред вершковий, інші продукти переробки молока.

Відповідно до п.1.3. договору конкретне найменування товару, його кількість, асортимент та ціна кожної окремої партії поставки обумовлюються сторонами відповідно на кожну таку окрему партію товару і зазначаються в рахунку позивача на оплату товару, який оформлюється ним на підставі усної чи письмової заявки відповідача, а також видаткових накладних, за якими здійснюється відпуск відповідної партії товару.

Згідно з п.3.4. договору датою поставки вважається дата передачі товару, що вказується в видатковій накладній та/або товарно-транспортній накладній, яка підписується представниками сторін під час фактичної передачі товару.

Відповідно до п.7.4. договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016 р.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому кожна суттєва для справи обставина повинна підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як свідчать надані позивачем та досліджені судом матеріали справи, позивач виконав свої договірні зобов'язання належним чином, поставив відповідачу товар на загальну суму 31 040,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками сторін і скріпленими їх печатками: №РН-0000913 від 21.05.2013 р. на суму 19 040,00 грн., №РН-0000939 від 22.05.2013 р. на суму 4 000,00 грн., №РН-0001685 від 01.08.2013 р. на суму 8 000,00 грн. (а.с. 14-16).

Згідно з частиною 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами п.2.6. договору відповідачу надається відстрочка у 7 (сім) календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач товар отримав, але в порушення п.2.6. договору свої зобов'язання з оплати товару виконав частково на суму 23 440,00 грн., що підтверджується наданою позивачем банківською випискою (а.с. 18).

Позивач надав до матеріалів справи копію неповністю оплаченого відповідачем рахунку-фактури № СФ-0001685 від 01.08.2013 р.

Таким чином судом встановлено, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем з оплати товару за договором поставки №20/05 від 20.05.2013 р. в розмірі 7 600,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, після звернення позивача з позовом до суду відповідач перерахував на рахунок позивача заборгованість в розмірі 7 600,00 грн., що підтверджується наданим відповідачем платіжним дорученням № 2810 від 14.03.2014 р., де у реквізиті "призначення платежу" зазначено: "оплата за сухе молоко, згідно рахунку-фактури №СФ-0001685 від 01.08.2013 р. (а.с. 60).

За таких обставин суд вважає за необхідне припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору відповідно до вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", на підставі яких вважає, що спір доведено до суду з вини відповідача і свої зобов'язання він виконав вже після звернення позивача до суду, а тому судовий збір в розмірі 1 827,00 грн. слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 12, 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Стягнути з Спільного українсько-ізраїльського підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЮС ЛТД" (пров. Ніжинський, 9, м. Харків, 61017, код ЄДРПОУ 22661110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Молочна Країна" (вул. Ольжича, 29, м. Київ, 04060, код ЄДРПОУ 38567705) 1 827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.

Провадження у справі №922/475/14припинити.

Суддя О.В. Макаренко