Ухвала від 19.03.2008 по справі 11-189/2008

УХВАЛА

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

19 березня 2008

р. колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду

Київської області у складі: головуючого судді - Шевченка О.В. суддів - Шроля В.Р.,  Нагорного А. М.  прокурора -

Нечепоренко С.  П. представника потерпілого -ОСОБА_1 ,  розглянула  

у   відкритому   судовому  

засіданні   кримінальну   справу  

за апеляцією потерпілої ОСОБА_2

на вирок Березанського міського суду Київської області від 25 грудня 2007 року,  щодо

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженки

м.  Березань Київської області,  громадянки України,  освіта повна загальна середня,  розлученої, 

не працюючої,  проживаючої:

вАДРЕСА_1,  раніше не судимої,  засудженої за ч. 1  ст.  122

КК України до 1 року обмеження волі.

На

підставі  ст.  75 КК України ОСОБА_3. звільнено від

відбування покарання з випробовуванням та іспитовим строком на 1 рік.

Стягнуто

з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_2

матеріальну шкоду в сумі 1547

грн. 07 коп. та

моральну - 2500 грн.

Як

вбачається з вироку,  26 травня 2007 року,  близько 18

год. на пляжі «Цегляне» в м. 

Березань,  Київської області,  на ґрунті особистих неприязних відносин

відбулася сварка між ОСОБА_2 та ОСОБА_3., 

в ході якої остання нанесла декілька ударів в область обличчя

ОСОБА_2,  і коли остання впала,  нанесла їй декілька ударів ногою по обличчю та

тулубу.

В

результаті чого ОСОБА_2 отримала

тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на голові,  травматичний набряк м'яких тканин в області

щоки,  синці в області грудної клітки та

перелому нижньої щелепи в області кута справа, 

що згідно висновку експерта №318

від 29.06.2007 року,  відносяться до тілесних ушкоджень середнього

ступеня тяжкості.

В

апеляції потерпіла ОСОБА_2

просить скасувати вирок суду І та повернути справу прокурору,  для проведення додаткового розслідування з

мотивів неповноти,  необ'єктивності

досудового і судового слідства та істотного порушення вимог

кримінально-процесуального закону.

Вважає,  що в ході досудового і судового слідства не

були допитані свідки,  які бачили,  що ОСОБА_4 била її,  а ті, 

які і були допитані слідчим,  то

протоколи їх допиту в справі відсутні.

Справа № 11-189/2008 р.                           Категорія КК: ч. 1  ст.  122

Головуючий

у 1 інстанції                           Лялик P.M.

Доповідач                                                    Шевченко

О. В.

2

Апелянт

вважає,  що ці порушення не можуть бути

усунені в судовому засіданні,  тому

справу необхідно повернути на додаткове розслідування для дослідження

вищевказаних обставин,  що має суттєве

значення для з'ясування ступеню тяжкості тілесних ушкоджень,  які були завдані їй засудженою та чи є в діях

ОСОБА_4 ознаки злочину.

В той же

час,  апелянт звертає увагу колегії

суддів на ту обставину,  що судом

неправильно визначено розмір матеріальної та моральної шкоди,  завданої їй внаслідок злочину скоєного

засудженою,  а тому просить її збільшити.

В

запереченнях на апеляцію прокурор просить вирок залишити без зміни,  а апеляцію потерпілої - без

задоволення,  оскільки під час дізнання

та досудового слідства порушень кримінально-процесуального закону,  які виключали можливість постановления вироку не було

допущено,  немає підстав для застосування

кримінального закону про більш тяжкий злочин.

В

запереченнях на апеляцію засуджена просить вирок залишити без зміни,  а апеляцію потерпілої - без

задоволення,  так як суд І інстанції

правильно дослідив обставини справи та оцінив докази в їх сукупності.

Заслухавши

суддю-доповідача,  думку прокурора,  який заперечив проти задоволення

апеляції,  представника потерпілої,  підтримавшого апеляцію,  дослідивши матеріали справи та обговоривши

доводи апеляції,  колегія суддів вважає,  що апеляція потерпілої ОСОБА_2 підлягає

частковому задоволенню,  а вирок суду

зміні в частині цивільного позову, 

виходячи з наступного.

Як

встановлено перевіркою матеріалів справи, 

досудове слідство і судовий розгляд у ній проведені з дотриманням вимог

кримінально-процесуального законодавства, 

спрямованих на всебічне,  повне і

об'єктивне дослідження обставин справи.

В

судовому засіданні засуджена ОСОБА_3.

свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала

повністю,  розповіла про обставини

скоєного та частково погодилась з заявленим потерпілою цивільним позовом.

Доводи

апеляції потерпілої про повернення справи для проведення додаткового

розслідування з мотивів неповноти, 

необ'єктивності досудового і судового слідства та істотного порушення

вимог кримінально-процесуального закону, 

не ґрунтуються на матеріалах справи.

Викладені    у   

вироку                                висновки    про   

винність    засудженої

ОСОБА_3. у інкримінованих

органами досудового слідства їй діях, 

відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в

судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами,  а саме: частковими показами потерпілої,  показами свідків ОСОБА_5 ОСОБА_6., 

ОСОБА_7.,  ОСОБА_8., 

ОСОБА_9.,  ОСОБА_10.,  ОСОБА_11., ОСОБА_12

Покази

цих осіб взаємоузгоджуються та взаємостверджуються з даними протоколу

відтворення обстановки та обставин події від 25.07.2007 року,  висновком

судово-медичного експерта №318

від 29.06.2007 року про

характер,  локалізацію та вид заподіяних

потерпілій тілесних ушкоджень.

3

Цей

висновок судово-медичної експертизи складений відповідно до вимог закону,  узгоджується з іншими доказами у справі,  дослідженими судом,  а тому на думку колегії суддів немає підстав

для проведення додаткової чи повторної судово-медичної експертизи на предмет

встановлення тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій,  як про це зазначено в апеляції.

Наведені

в апеляції доводи,  про те що в ході

досудового і судового слідства не були допитані свідки,  які бачили, 

як ОСОБА_4 била її,  а ті,  які і були допитані слідчим,  то протоколи їх допиту в справі

відсутні,  підлягають відхиленню.

Як

вбачається з матеріалів кримінальної справи суд дослідив всі обставини,  з'ясування яких могло мати істотне значення

для правильного її вирішення.

Крім

цього,  пояснення потерпілої стосовно

причетності до вчинення злочину ОСОБА_4 були перевірені в ході досудового

слідства з прийняттям відповідної постанови про відмову в порушені кримінальної

справи. Поряд з іншими доказами ця

Постанова

досліджена судом і підстав вважати її висновок незаконним не вбачається.

Таким

чином,  оцінюючи в сукупності зібрані та

досліджені по справі докази,  суд

обґрунтовано прийшов до висновку стосовно доведеності вини засудженої та вірно

кваліфікував її дії за ч.1  ст.  122 КК України.

Відповідно

до вимог ч. 2  ст.  65 КК України,  особі, 

яка вчинила злочин,  має бути

призначено покарання,  необхідне і

достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як

вбачається із матеріалів справи,  при

призначенні покарання ОСОБА_3. судом було враховано характер та ступінь

суспільної небезпеки вчинених нею дій, 

повне визнання останньою своєї вини, 

розкаяння у вчиненому,  позитивну

характеристику за місцем проживання,  а

також те,  що до кримінальної

відповідальності притягується вперше.

За таких

обставин,  колегії суддів вважає,  що судом першої інстанції призначене

покарання ОСОБА_3. відповідає вимогам 

ст.  ст.  50, 65 КК України і є домірним скоєному.

Підстав

для задоволення апеляції в цій частині не вбачається,  як і доводів про задоволення позову стосовно

збільшення стягнення заподіяної матеріальної шкоди потерпілій.

В

матеріалах справи містяться відповідні докази, 

якими підтверджується матеріальна шкода на суму 1547, 

07 грн.,  яку і

постановлено стягнути з засудженої. Вважати прийняте рішення суду необґрунтованим

немає підстав.

Разом з

тим,  виходячи із встановленого,  та відповідно до вимог  ст.  28 КПК

України,  під час розгляду справи,  в частині цивільного позову,  щодо відшкодування моральних збитків,  суд у вироку не повною мірою врахував,  конкретні обставини справи,  відношення засудженої до скоєного.

Так,  судом не повною мірою враховано те,  що внаслідок вчиненого злочину ОСОБА_3., 

стресова подія зруйнувала звичайний та гармонійний стиль

життєдіяльності потерпілої.

Отримані

внаслідок злочинних дій    тілесні

ушкодження на даний час   та    під  

час   стаціонарного   лікування,     спричиняють   їй   

болісні

4

страждання.

Постійні медичні обстеження і лікування завдають зайвих додаткових душевних і

фізичних витрат,  що негативно

позначається на її психічному стані. У неї змінився звичайний спосіб

життя,  зменшилось коло спілкування з

друзями,  думка про знівечене обличчя не

дає змоги побудувати власне життя, 

створити сім'ю. Вона має постійний страх перед тим,  що в молодому віці позбавлена простого

жіночого щастя.

Всі ці

обставини надають колегії суддів  

можливість збільшити розмір моральної шкоди,  яку необхідно стягнути із засудженої.

Як

вбачається з матеріалів справи, 

потерпіла ОСОБА_2

визнана цивільним позивачем,  в

зв'язку з чим сума моральної шкоди підлягає стягненню на її користь.

Керуючись  ст. 

ст.  365, 

366 КПК України, 

колегія суддів,  -

ухвалила:

вирок

Березанського міського суду Київської області від 25 грудня 2007 року щодо

ОСОБА_3,  в частині цивільного позову про

стягнення моральної шкоди - змінити, 

збільшити розмір моральної шкоди та стягнути із засудженої ОСОБА_3. 10

000 грн. моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_2

В решті

вирок суду залишити без зміни.