Рішення

від 18.03.2014 по справі 911/283/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2014 р. Справа № 911/283/14

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», Київська область, м. Вишневе

до Відкритого акціонерного товариства «Комарівська меблева фабрика», Київська область, Макарівський район, с. Комарівка

про стягнення 38550,58 грн.

секретар судового засідання Колісник Ю.І.

за участю представників:

від позивача : Шемберко Т.М. (довіреність №313 від 24 грудня 2013 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Комарівська меблева фабрика» (далі - відповідач) про стягнення 38550,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №3 від 24 січня 2010 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за використану електроенергію, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 37508,72 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 665,08 грн., 3% річних в розмірі 153,46 грн. та інфляційні втрати в розмірі 223,32 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 3 лютого 2014 року та призначено справу до розгляду на 4 березня 2014 року.

4 березня 2014 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 18 березня 2014 року.

18 березня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - споживач) 24 січня 2005 року укладено договір про постачання електричної енергії за №3.

Пунктом 1 договору встановлено, що постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Згідно пункту 2 договору під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику електричної енергії платежі згідно з умовами додатку №2 «Порядок розрахунків» та додатку №4 «Зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Згідно пункту 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених в додатку №2 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

24 січня 2005 року між позивачем та відповідачем підписано додаток №2 до договору №3 «Порядок розрахунків».

Відповідно до пункту 1 додатку №4 розрахунковий період споживачу встановлено з 20 числа календарного місяця по 20 число наступного місяця.

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав належним чином, в результаті чого за спожиту електроенергію в період з жовтня 2013 року по грудень 2013 року за ним утворилась заборгованість у розмірі 37508,72 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 30 вересня 2011 року господарським судом Київської області порушено провадження у справі про банкрутство за №3/126-11 за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Комарівська меблева фабрика».

Відповідно до резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 30 вересня 2011 року у справі №3/126-11 відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошові зобов'язання, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними вимогами

Як вже зазначалось, заборгованість відповідача у розмірі 37508,72 грн. виникла у період з жовтня 2013 року по грудень 2013 року, отже, вимоги позивача до відповідача виникли після порушення провадження у справі №3/126-11 про банкрутство відповідача, а відтак, зазначені вимоги є поточними.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не розрахувався з позивачем за спожиту електроенергію у повному обсязі. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача 37508,72 грн. заборгованості за спожиту електроенергію підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Оскільки, ухвалою господарського суду Київської області від 30 вересня 2011 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заявлена до стягнення сума пені у розмірі 665,08 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних у сумі 153,46 грн. та інфляційні втрати у розмірі 223,32 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Комарівська меблева фабрика» (08020, Київська область, Макарівський район, с. Комарівка, вул. Леніна, 25, код 05509317) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 2-б, код 23243188) - 37508 (тридцять сім тисяч п'ятсот вісім) грн. 72 коп. заборгованості, 153 (сто п'ятдесят три) грн. 46 коп. 3% річних, 223 (двісті двадцять три) грн. 32 коп. інфляційних втрат та 1795 (одна тисяча сімсот дев'яносто п'ять) грн. 48 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 24 березня 2014 року

Суддя Заєць Д.Г.