Рішення

від 24.03.2014 по справі 28/227

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.03.2014 Справа № 28/227

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сінбіас Фарма", м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Онко Дженерікс", м. Донецьк

про стягнення 122 965 406,82грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Купенко М.С. за довіреністю.

Від відповідача: Кошель М.М. за довіреністю.

Від третьої особи: Кошель М.М. за довіреністю.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

24.03.2014р. з 15.15 год. по 15.25 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський акціонерний банк", м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Сінбіас Фарма", м. Донецьк, про стягнення 122 965 406,82грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання зобов'язань за кредитним договором №3 від 13.02.2008р. та договором поруки в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у зв'язку з чим нараховує штрафні санкції та притягує до відповідальності поручителя позичальника, з якого вимагає стягнути:

- заборгованість за кредитом, яка станом на 22.07.2010р. становить 13 369 300,45 дол. США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на 30.07.2010р. складає 105 526 562,31 грн.;

- заборгованість за процентами, яка станом на 22.07.2010р. становить 636 606,80 дол. США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на 30.07.2010р. складає 5 024 864,80 грн.;

- пеню за несвоєчасну сплату процентів за кредитом в сумі 31 400,36 дол. США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на 30.07.2010р. складає 247 849,32 грн.

- заборгованість за комісіями в сумі 301 377,50 грн.;

- пеню за несвоєчасну сплату комісій в сумі 24 952,94 грн.;

- штраф у відповідності до п.4.4 кредитного договору в сумі 1 500 000,00 дол. США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 30.07.2010р. складає 11 839 800,00 грн.

Ухвалою суду від 22.10.2010р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №28/227 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Онко Дженерікс».

22 жовтня 2010р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява №31/2-7467 від 30.07.2010р. про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах суми позову та заборони відповідачу відчужувати належне йому майно в межах суми позову. Аналогічні за змістом вимоги викладені позивачем у клопотанні про забезпечення позову, отриманому судом 15.11.2010р.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.1 постанови №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Оскільки позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, що унеможливлює вжиття таких заходів, заява щодо забезпечення позову у справі №28/227 шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах суми позову та заборони відповідачу відчужувати належне йому майно в межах суми позову не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано заявленою.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України розгляд справи №28/227 зупинявся до вирішення пов'язаної справи №44/101пд про визнання недійсним кредитного договору №3 від 13.02.2008р. 12.02.2014 року за ініціативою суду провадження по справі було поновлено.

03 березня 2014р. через канцелярію суду відповідачем наданий відзив на позов, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на розірвання кредитного договору №3 від 13.02.2008р. згідно з договором про внесення змін №6 від 28.12.2010р.

Цього ж дня від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в частині штрафу, розмір якого збільшено на 2 581 000,00 дол. США, що за курсом НБУ станом на 30.07.2010р. еквівалентно 20 372 349,20 грн., у зв'язку з нецільовим використанням позичальником отриманих кредитних коштів. З огляду на наведені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі кредитного договору №3 від 13.02.2008р. та договору поруки грошові кошти загальною сумою 143 347 700,39 грн.

19 березня 2014р. позивачем надано заяву від 14.03.2014р. про збільшення розміру позовних вимог в частині штрафу, розмір якого збільшено на 5 919 900,00 грн. (еквівалент 750 000,00 дол. США станом на 30.07.2010р.) у зв'язку з отриманням позичальником кредиту без попередньої згоди банку, та на 59 199 000,00 грн. (еквівалент 7 500 000,00 дол. США станом на 30.07.2010р.) у зв'язку з порушенням позичальником обов'язку надавати документи бухгалтерського обліку, перелік яких визначений п.3.3.12 кредитного договору. З огляду на наведені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі кредитного договору №3 від 13.02.2008р. та договору поруки грошові кошти загальною сумою 208 466 600,39 грн.

Судом враховане, що у відповідності до п.3.12 Постанови ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застування Господарського кодексу України судами першої інстанції» не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. У зв'язку з викладеним та оскільки згідно з ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, справа №28/227 розглядається з урахуванням вищевказаних заяв позивача про збільшення розміру позовних вимог.

19 березня 2014р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання від 14.03.2014р. про призначення колегіального розгляду справи №28/227.

У відповідності до ч.1 ст.4-6 ГПК України, будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Проаналізувавши матеріали справи №28/227, суд не вбачає передбачених процесуальним законом підстав для призначення колегіального розгляду справи, а тому відхиляє клопотання позивача як необґрунтовано заявлене.

В судовому засіданні 24.03.2014р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, підтвердивши сплату в повному обсязі заборгованості за кредитним договором №3 від 13.02.2008р. в частині сплати кредиту та відсотків. Пояснив, що дійсно між ним та третьою особою був укладений договір № 6 від 28.12.2010 року про внесення змін до Кредитного договору, яким сторони розірвали кредитний договір та відмінили нарахування пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків та комісій. У зв'язку з чим наполягав на задоволені вимог, у тому числі по стягненню штрафів за нецільове використання кредитних коштів, отримання кредитів без згоди позивача та ненадання документів, передбачених п.3.3.12 кредитного договору. Представник позивача наполягав на задоволені клопотань про колегіальний розгляд справи та забезпечення позову. Представник відповідача та третьої особи проти позову заперечив, посилаючись на укладений договір про внесення змін № 6 від 28.12.2010 року .

Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи. За клопотанням позивача судове засідання 18.03.2014р. проводилось в режимі відеоконференції.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4 2 ,4 3 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд -

Встановив:

13 лютого 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством „Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - кредитодавець або банк, або позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Онко Дженерікс" (далі - позичальник або третя особа, або боржник) був укладений договір №3 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (далі - кредит) на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину договору.

Згідно з п.1.1.1 договору, кредит надається в сумі 15 000 000,00 дол.США, що є еквівалентом 75 750 000,00 грн. за курсом Національного Банку України, встановленим на день підписання цього договору. Сума першого траншу становить 4 456 000,00 дол. США, що є еквівалентом 22 502 800,00 грн. за курсом Національного Банку України, встановленим на день підписання цього договору (п.1.1.4).

Відповідно до п.1.1.3 (в редакції договору про внесення змін №1 від 24.04.2009р.), термін остаточного повернення кредиту 12.02.2015р. включно. Згідно з п.1.1.5, процентна ставка за користування першим траншем складає +7.1% LIBOR річних, де LIBOR означає ставку пропозицій Лондонської міжбанківської біржі для доларів США, яка є річною процентною ставкою та відповідає котируванню за процентний період шість місяців. Процентна ставка за користування другим та наступним траншами встановлюється згідно з відповідним рішенням кредитного комітету кредитодавця шляхом укладення додаткової угоди відповідно до п.2.5 цього договору.

Статтею 2 кредитного договору сторони визначили порядок надання і повернення кредиту та сплати процентів. Зокрема, п.2.5 встановлено, що надання другого та наступного траншів оформлюється додатковою угодою, в якій встановлюється сума траншу, строк користування ним, розмір процентної ставки та комісій, порядок повернення. При цьому термін остаточного повернення будь-якого з траншів не може бути пізніше, ніж термін зазначений в п.1.1.3 договору.

Статтями 4-5 договору сторонами врегульовано порядок та підстави притягнення до відповідальності за порушення умов кредитного договору №3 від 13.02.2008р. та підстави звільнення від такої відповідальності. Зокрема, у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної п.1.1.5 цього договору від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказані кредитодавцем (п.4.3 кредитного договору). Пунктом 4.1 кредитного договору встановлений обов'язок сплатити штраф в розмірі 25 процентів від суми кредиту, використаного не за цільовим призначенням, в разі порушення позичальником умов цільового використання кредиту.

Згідно з п.7.1, цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Оспорюваний договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств. Протягом дії договору сторони вносили до нього зміни, які стосуються строків повернення траншів, встановлення розміру та порядку нарахування відсотків, забезпечення зобов'язань тощо.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Як вбачається зі змісту кредитного договору №3 від 13.02.2008р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Сторонами не надано доказів його визнання у встановленому порядку недійсним.

13 лютого 2008р. між Публічним акціонерним товариством „Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю „Онко Дженерікс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сінбіас Фарма" (далі - відповідач або поручитель) був укладений договір поруки, зміст якого викладений в новій редакції згідно з договором про внесення змін №4 від 24.04.2009р. (далі - договір поруки).

Відповідно до п.1.1, поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором №3 від 13.02.2008р., який укладено між кредитором та боржником та додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, згідно з яким боржнику надано кредит у сумі 15 000 000,00 дол. США, що еквівалентно 75 750 000,00 грн. для організації виробництва протипухлинних лікарських препаратів, зі сплатою процентів: по першому траншу за ставкою 6М Libor+9,6 % річних, по другому та по третьому траншах за ставкою 12М Libor+6,2 %, по четвертому, п'ятому та шостому траншах за ставкою 6М Libor+9,6 % річних, терміном повернення 12.02.2015р.

За умовами п.1.2 договору поруки, вказані зобов'язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним договором, не потребують.

Згідно з п.2.1 договору поруки, поручитель зобов'язується в разі невиконання або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення кредитора про невиконання боржником своїх зобов'язань заборгованість по кредитному договору, а саме: погасити основну суму кредиту, погасити суму процентів згідно з кредитним договором, погасити суми штрафів, пені, комісій, збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет застави та інші платежі згідно з кредитним договором.

У випадку невиконання зобов'язань по кредитному договору та даному договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.3.1 договору поруки).

За змістом п.п.3.3, 3.7 договору поруки, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками юридичних осіб, припиняється на підставах та у порядку, передбачених чинним законодавством та цим договором.

Проаналізувавши зміст вищевказаного договору поруки, суд дійшов висновку, що за своєю суттю він є правочином, яким забезпечується виконання кредитного договору №3 від 13.02.2008р., та підпадає під правове регулювання норм §3 Глави 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідності до умов кредитного договору банк надавав позичальнику кредитні кошти в межах встановленого ліміту наступними траншами: за меморіальним ордером №100059 від 04.03.2008р. - в сумі 4 456 000,00 дол. США, за меморіальним ордером №275068 від 30.05.2008р. - в сумі 8 227 000,00 дол. США, за меморіальним ордером №362557 від 08.07.2008 - в сумі 2 097 000,00 дол. США.

Позичальник, всупереч умовам договору та приписам законодавства, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим в нього утворилась заборгованість перед позивачем по сплаті відсотків та чергових платежів за кредитом згідно графіку, встановленого договором про внесення змін №3 від 29.06.2009р. до кредитного договору №3 від 13.02.2008р.. У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Аналогічні за змістом умови щодо солідарної відповідальності поручителя містяться в п.1.3 договору поруки від 13.02.2008р.

За приписами ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на наведені обставини 13.09.2010р. банк звернувся до позичальника та поручителя з вимогами №31/2-9133 та №31/2-9134 відповідно про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором №3 від 13.02.2008р. Вищевказані вимоги у встановлений законом термін (протягом 10 днів з моменту отримання) не виконані, що стало підставою для звернення до господарського суду з позовом.

Як зазначає позивач, станом на 22.07.2010р. у відповідача була наявна заборгованість за кредитним договором №3 від 13.02.2008р. в наступних сумах: за кредитом - в сумі 13 369 300,45 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 30.07.2010р. складає 105 526 562,31 грн., за процентами - в сумі 636 606,80 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 30.07.2010р. складає 5 024 864,80 грн., за комісіями - 301 377,50 грн.

Крім того, у відповідності до умов розділу 4 кредитного договору позивачем нараховано до стягнення наступні штрафні санкції:

- пеню за несвоєчасну сплату відсотків за період 31 400,36 дол. США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на 30.07.2010р. складає 247 849,32 грн.;

- пеню за несвоєчасну сплату комісій за період 23.01.2010р.-22.07.2010р. в сумі 24 952,94 грн.;

- штраф за невиконання позичальником встановленого п.3.5.5 обов'язку сплачувати кредитодавцю проценти та комісії на умовах, визначених цим договором в сумі 1 500 000,00 дол. США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 30.07.2010р. складає 11 839 800,00 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи (виписок з рахунку 2909430011759, відкритого для обліку сум кредиторської заборгованості ТОВ «Онко Дженерікс» у ПАТ «ВіЕйБі Банк») 28.12.2010р. в повному обсязі ТОВ «Сінбіас Фарма» сплачено позичкову заборгованість в сумі 14 450 000 грн. та третьою особою відсоткову заборгованість за кредитним договором №3 від 13.02.2008р. в сумі 1 301 430,77 грн. При цьому, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі (ст.545 ЦК України). Таким чином, виконання зобов'язання може бути підтверджено кредитором в письмові формі. Тобто, суд приймає як належний та додатковий доказ виконання кредитних зобов'язань довідку Банку від №10/14091 від 29.12.2010р.

Також відповідачем до матеріалів справи №28/227 надано копію договору про внесення змін №6 від 28.12.2010р., підписаного з боку позивача та третьої особи, та оригінал якого був оглянутий в судовому засіданні, згідно якого сторони дійшли згоди про розірвання кредитного договору № 3 від 13.02.2008 року , встановили що, з моменту набрання чинності цим договором (з моменту підписання та скріплення печатками сторін) зобов'язання сторін, що виникли з кредитного договору №3 від 13.02.2008р., припиняються і сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що виникли за ним. Водночас, сторони погодились відмінити нараховані пені та штрафи за несвоєчасне погашення позичальником кредиту, сплати процентів та комісій відповідно до умов кредитного договору, а також комісії, що нараховані відповідно до умов кредитного договору.

У відповідності до ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається за згодою сторін. Згідно ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору, зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Як вбачається зі змісту договору про внесення змін № 6 до Кредитного договору № 3, сторони визначили, що зобов'язання за зазначеним кредитним договором припиняються з моменту його підписання та відміняються нараховані пені та штрафи за несвоєчасне погашення позичальником кредиту, сплати процентів та комісій відповідно до умов кредитного договору, а також комісії, що нараховані відповідно до умов кредитного договору.

Виходячи з приписів ст.ст. 605, 651,653 ЦК України, суд розглядає зазначений договір про внесення змін № 6 як договір про розірвання кредитного договору № 3, наслідком чого є припинення всіх зобов'язань, у тому числі щодо повернення кредитних коштів 105 526 562,31 грн., що є гривневим еквівалентом 13 369 300,45 дол. США, та про сплату відсотків в сумі 5 024 864,80 грн., що є гривневим еквівалентом 636 606,80 дол. США, у зв'язку з їх виконанням; та про припинення зобов'язань зі сплати комісії в сумі 301 377,50 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків 247 849,32 грн., що є гривневим еквівалентом 31 400,36 дол. США, пені за несвоєчасну сплату комісій в сумі 24 952,94 грн. та штрафу в сумі 11 839 800,00 грн., що є гривневим еквівалентом 1 500 000,00 дол. США, у зв'язку з прощенням боргу в цій частині (п.1), з 28.12.2010 року.

У відповідності до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. За таких обставин суд приходить до висновку , що з припиненням зобов'язань за кредитним договором, припинилися зобов'язання відповідача що випивають з договору поруки б/н від 13.02.2008 року.

Відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.4.4 постанови №18 від 26.11.2012р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», відсутність предмету спору має місце в разі припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи приписи наведених норм та беручи до уваги підтверджене позивачем, відповідачем та третьою особою в судовому засіданні укладання договору про внесення змін № 6 від 28.12.2010 року, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору на момент розгляду справи №28/227, у зв'язку з чим провадження у зазначеній справі підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сінбіас Фарма" боргу загальною сумою 122 965 406,82 грн., до складу якого входить кредитна заборгованість в сумі 105 526 562,31 грн., відсоткова заборгованість 5 024 864,80 грн., комісія в сумі 301 377,50 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 247 849,32 грн., пеня за несвоєчасну сплату комісій в сумі 24 952,94 грн. та штраф в сумі 11 839 800,00 грн.

Крім того, як зазначалось вище, заявою від 28.02.2014р. позивачем збільшено розмір позовних вимог в частині штрафних санкцій, а саме: заявлено до стягнення штраф в сумі 2 581 000,00 дол. США, що за курсом НБУ станом на 30.07.2010р. еквівалентно 20 372 349,20 грн., на підставі п.4.1 кредитного договору за порушення позичальником умов цільового використання кредитних коштів, які згідно з п.1.2 кредитного договору в редакції договору про внесення змін №1 від 24.04.2009р. визначені наступними: в сумі до 14 780 000,00 дол. США - для здійснення оплат за обладнання в рамках контракту №04/03-2007 від 06.03.2007р., укладеного між позичальником та фірмою «Солюкс Корпорейшн» (США) та договору поруки №16/05 від 16.05.2007р., укладеного з ТОВ «Сінбіас Фарма», а також для здійснення поточних витрат, пов'язаних з будівництвом виробництва. В обґрунтування розміру заявленого до стягнення штрафу, позивач посилається на спрямування стягувачем грошових коштів другого траншу в сумі 8 227 000,00 дол. США та третього траншу в сумі 2 097 000,00 дол. США на передоплату обладнання згідно з контрактом №01/03-2007, укладеним з фірмою Shangdao Pharmaceutical Limited Success.

Заявою від 14.03.2013р. заявлено до стягнення штраф в сумі 5 919 900,00 грн., що є гривневим еквівалентом 750 000,00 дол. США станом на 30.07.2010р., за порушення встановленого п.3.3.8 кредитного договору обов'язку позичальника не отримувати протягом дії кредитного договору кредитів в інших установах без письмового погодження з кредитодавцем. В підтвердження невиконання відповідачем зазначеного обов'язку банком надано копію листа ТОВ «Онко Дженерікс» №56 від 02.09.2008р., в якому повідомлено про отримання у період 01.01.2008р.-31.08.2008р. кредиту від нерезидента Inmodal Company Limited згідно з кредитним договором №12-2008 від 05.08.2008р. в сумі 250 000,00 дол. США без застави, строк погашення 15.08.2013р., відсоткова ставка 10,2% річних.

Крім того, позивач наголошує на невиконанні позичальником обов'язку щодо надання кредитодавцю протягом дії кредитного договору щоквартально, не пізніше 25 числа першого місяця кварталу, наступного за звітним, належним чином засвідчених бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати та розшифровки дебіторської та кредиторської заборгованості за встановленою кредитодавцем формою, встановленого п.3.3.12 кредитного договору. В підтвердження викладеного позивачем надано довідку №31/1-1854 від 14.03.2014р., в якій зазначено про ненадання ТОВ «Онко Дженерікс» звіту про фінансові результати за 31.12.2009р., розшифровки дебіторської та кредиторської заборгованості за 31.03.2008р., 30.06.2008р., 30.09.2008р. 31.03.2009р., 30.06.2009р., 30.09.2009р., 31.03.2010р., 30.06.2010р., 30.09.2010р. З огляду на наведені позивачем у заяві про збільшення позовних вимог від 14.03.2014р. заявлено до стягнення штраф в сумі 59 199 000,00 грн., що є гривневим еквівалентом 7 500 000,00 дол. США станом на 30.07.2010р.

Проте, за вищевикладеним висновком суду, кредитний договір №3 від 13.02.2008р. був розірваний та припинив своє дію за згодою сторін з 28.12.2010р. згідно з договором про внесення змін №6 від 28.12.2010р., що зумовило припинення всіх прав та обов'язків сторін, що випливають з цього договору, зокрема: встановленого п.4.1 обов'язку позичальника у разі порушення позичальником умов цільового використання кредиту сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 25% від суми кредиту, використаного не за цільовим призначенням; встановленого обов'язку позичальника сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 5% від суми кредиту, визначеної п.1.1.1 договору, за кожний випадок порушення позичальником вимог п.п.3.3.8, 3.3.12 кредитного договору.

Враховуючи вищевикладене, а також приписи ч.1 ст.559 ЦК України, за якими порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, суд приходить до висновку, що порука відповідача припинила свою дію 28.12.2010р. у зв'язку з припиненням договору кредиту №3 від 13.02.2008р., виконання зобов'язань за яким забезпечувалось порукою.

З огляду на наведені обставини, суд робить висновок, що заявлені 19.03.2014р. позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу на підставі п. 4.1 кредитного договору в сумі 20 372 349,20 грн., що є гривневим еквівалентом 2 581 000,00 дол. США, штрафу в сумі 5 919 900,00 грн., що є гривневим еквівалентом 750 000,00 дол. США станом на 30.07.2010р., за порушення встановленого п.3.3.8 кредитного договору, та штрафу в сумі в сумі 59 199 000,00 грн., що є гривневим еквівалентом 7 500 000,00 дол. США станом на 30.07.2010р., за порушення встановленого п.3.3.12 кредитного договору, є неправомірними, оскільки ґрунтуються на правовій підставі, які втратила чинність до звернення позивача до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сінбіас Фарма" м. Донецьк про стягнення штрафів в сумі 85 491 249,20 грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду з позовною заявою, покладаються на відповідача, оскільки спір по справі №28/227 виник внаслідок неналежного виконання ним зобов'язань за кредитним договором №3 від 13.02.2008р. та договором поруки. Витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем у зв'язку зі збільшенням розміру позовних вимог, залишаються на ньому.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 545,599, 605, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 345-346 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження по справі №28/227 в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сінбіас Фарма", м. Донецьк про стягнення 122 965 406,82грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сінбіас Фарма" м. Донецьк про стягнення штрафів в сумі 85 491 249,20 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма» (83092, м. Донецьк, вул. 230-ої Стрілецької дивізії, 13, ЄДРПОУ 33200048) на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т, ЄДРПОУ 19017842) витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

В судовому засіданні 24.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну чистини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 31.04.2014р.

Суддя П.В. Демідова