Рішення

від 27.02.2014 по справі 917/49/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2014 Справа № 917/49/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія", вул. 40-річчя Жовтня, 29, м, Кременчук, Полтавська обл., 39617

до Приватного підприємства "ТМ-Новатор", вул. 60 років Жовтня, буд. 85, м. Кременчук, Полтавська обл., 39623

про стягнення 8 714,16 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники до перерви :

від позивача: Литвинюк О. В., довіреність № 11 від 29.01.2014 р.;

від відповідача: Савєльєв М. В., довіреність № б/н від 28.01.2014 р..

У судовому засіданні 18.02.2014 р. в прядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 27.02.2014 р. до 10 год. 30 хв. з метою надання можливості пред'явлення сторонами додаткових письмових доказів та пояснень з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі з урахуванням питань, що були предметом дослідження у судовому засіданні та для надання можливості позивачеві надати суду реагування на відзив на позовну заяву.

Представники після перерви :

від позивача: Литвинюк О. В., довіреність № 11 від 29.01.2014 р.;

від відповідача: Савєльєв М. В., довіреність № б/н від 28.01.2014 р..

27.02.2014 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія" про стягнення з Приватного підприємства "ТМ-Новатор" 8 714,16 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 08.10.2012 р. між сторонами договору № 08/10/12 оренди вібраційного котка НАММ НD-75, з яких : 7 448,00 грн. основна заборгованість, 223,44 грн. 3% річних та 1 042,72 грн. пені за період з 04.01.2013 р. по 04.07.2013 р..

Представник позивача наполягає на позовних вимогах за мотивами, викладеними у позовній заяві та письмових поясненнях стосовно відзиву № 16 від 26.02.2014 р. (вх. № 2448 від 27.02.2014 р.).

Представник відповідача проти позову заперечує за мотивами відзиву № б/н від 18.02.2014 р. (вх. № 2034 від 18.02.2014 р.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази,

встановив:

08.10.2012 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія" (орендодавець) та Приватним підприємством "ТМ-Новатор" (орендатор) було укладено договір оренди № 08/10/12 (далі - Договір оренди), відповідно до п. 1 якого орендодавець зобов'язувався передати, а орендар прийняти у тимчасове платне користування коток НАММ НD-75 (серійний номер Н 1730567, випуску 2007 р., вартістю 470 370,00 грн.).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- строк оренди становить з 08.10.2012 р. по 31.12.2012 р. (п. 4.1 Договору оренди);

- розмір орендної плати становить : 340 грн./маш.год. (в т.ч. ПДВ) (п. 5.1 Договору оренди);

- орендна плата вноситься протягом трьох діб після підписання акту виконаних робіт, в якому вказується загальна кількість часів відпрацьованих за звітний період, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця. Кількість відпрацьованих мото/годин визначається згідно показника мотолічильника (п. 5.2 Договору оренди);

- орендар зобов'язується своєчасно сплачувати орендодавцю орендні платежі (п. 6.2.6 Договору оренди);

- повернення майна провадиться за актом приймання-передачі, аналогічним тому, який складається при передачі майна від орендодавця орендарю (п. 7.1 Договору оренди);

- договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 9.1 Договору оренди).

Факт передачі об'єкту оренди орендодавцю підтверджується актом приймання - передачі № 1 від 08.10.2012 р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками. В даному акті зафіксовано, що орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування вібраційний коток НАММ НD-75 серійний номер Н 1730567. 31.12.2012 р. орендар повернув, а орендодавець прийняв від орендаря вібраційний коток НАММ НD-75 (серійний номер Н 1730567). Дана обставина зафіксована у акті приймання-передачі № 2, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 11 зі зворотного боку).

Відповідно до умов Договору оренди між сторонами були складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за листопад 2012 р. № 1/11/12 від 30.11.1012 р. на суму 5 112,00 грн. та за грудень 2012 р. № 2/12/12 від 31.12.2012 р. на суму 15 336,00 грн.. Дані акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками (а.с. 12-13).

За даними позивача, в порушення умов Договору оренди відповідач здійснив лише часткову оплату орендних платежів по Договору оренди № 08/10/12 в розмірі 13 000,00 грн.. Дана обставина підтверджується копіями платіжних доручень № 177 від 05.11.2012 р. на суму 5 000,00 грн. та № 102 від 11.10.2012 р. на суму 8 000,00 грн., а також банківськими виписками по рахунку позивача.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди в частині здійснення розрахунків за оренду котку, позивач двічі направляв на його адресу претензії : № 14 від 16.09.2013 р. та № 15 від 29.10.2013 р. (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 14-15). Згідно останньої претензії позивач вимагав у двадцятиденний термін сплатити вартість отриманих орендних послуг у розмірі 39 790,40 грн. (в т.ч. заборгованості, яка є предметом спору у даній справі).

Вищезазначені претензії були отримані представником відповідача 23.09.2013 р. та відповідно 31.10.2013 р., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями повідомлення про вручення поштового відправлення - вимоги (а.с. 14-15 зі зворотного боку).

За даними позивача, як на момент звернення з даним позовом до суду, так і на момент розгляду даної справи відповідач зобов'язання за Договором оренди щодо сплати орендної плати не виконав, заборгованість останнього складає 7 448,00 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8 714,16 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 08.10.2012 р. між сторонами договору № 08/10/12 оренди вібраційного котка НАММ НD-75, з яких : 7 448,00 грн. основна заборгованість, 223,44 грн. 3% річних та 1 042,72 грн. пені за період з 04.01.2013 р. по 04.07.2013 р..

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з оренди.

У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 Цивільного Кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу п. 1 ст. 291 Господарського кодексу України не допускається. Зазначене також кореспондується з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, у якому встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договором оренди щодо сплати орендних платежів виконував неналежним чином, заборгованість останнього перед позивачем на момент прийняття рішення складає 7 448,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Посилання відповідача на те, що у нього не виникло підстав для проведення орендних платежів та, відповідно, ним не допущено порушення вищезазначеного зобов'язання по Договору оренд, з огляду на не зазначення в актах приймання-передачі об'єкту оренди показів мотолічильника орендованого віброкотка, судом не оцінюються як правомірні за наступного мотивування.

Як вже зазначалося у описовій частині даного рішення, у ч. 1 п. 5.2 Договору оренди сторони узгодили, що орендна плата вноситься протягом трьох діб після підписання акту виконаних робіт, в якому вказується загальна кількість часів відпрацьованих за звітний період, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

З матеріалів справи вбачається, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1/11/12 та № 2/12/12 містять кількість відпрацьованих віброкотком мотогодин за листопад і грудень 2012 року та загальну вартість послуг, скріплені печатками підприємств сторін та підписані їх повноважними представниками 30.11.1012 р. та 31.12.2012 р.. Зокрема, з боку відповідача вищезазначені акти підписані Дубіловим Б.В. та Василенко Л.Л., які згідно наявних у матеріалах справи копій наказів № 2 від 06.01.2012 р. та № 4 від 03.12.2012 р. на момент підписання вищезазначених актів перебували на посаді директора підприємства - відповідача.

За приписами ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оскільки за умовами Договору оренди сторони узгодили, що розмір орендної плати визначається виходячи з кількості відпрацьованих мотогодин віброкотка згідно показів мотолічильника, чинним законодавством України не встановлено уніфікованої форми акту приймання-передачі об'єкту оренди, не містить таких вимог і сам Договір оренди, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1/11/12 та № 2/12/12 відповідають наведеним вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд визнає дані акти допустимими доказами здійснення відповідної господарської операції. Отже, у відповідача виникли зобов'язання з оплати орендних платежів по Договору оренди виникли 04.12.2012 р. (за листопад 2012 р.) та відповідно 04.01.2013 р. (за грудень 2012 р.). Крім того, матеріалами справи підтверджується факт здійснення відповідачем часткової оплати у сумі 13 000,00 грн. за оренду віброкотка по Договору оренди, який є підставою даного позову.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7 448,00 грн. основного боргу за період з 08.10.2012 р. по 31.12.2012 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому у ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.3 Договору оренди визначено, що у разі прострочення в оплати орендних платежів, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 1 % від суми боргу за кожний день прострочення платежу. Проте, згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня. Отже, правовідносини між сторонами щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 р. у справі № 3-114гс11)

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 042,72 грн. пені, суд прийшов до висновку, що останні є правомірними в частині стягнення з відповідача 548,91 грн. пені за період з 04.01.2013 р. по 04.07.2013 р. (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ІПС" Законодавство" з урахуванням п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

За приписами п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 04.01.2013 р. по 09.01.2014 р. в сумі 223,44 грн.., суд визнає їх правомірними (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ІПС" Законодавство").

При цьому суд виходить з того, що позивачем розмір позовних вимог до винесення рішення не змінювався.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача проти позову спростовуються наведеним.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7 448,00 грн. основного боргу, 548,91 грн. пені та 223,44 грн. 3 % річних підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем при пред'явленні позову судові витрати зі сплату судового збору покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ТМ-Новатор" (вул. 60 років Жовтня, буд. 85, м. Кременчук, Полтавська обл., 39623), ідентифікаційний код юридичної особи 34397810, р/р 26001010111153 в ПАТ "АКБ банк" м. Кременчук, МФО 331100 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька промислово-виробнича комунальна компанія" (вул. 40-річчя Жовтня, 29, м, Кременчук, Полтавська обл., 39617), ідентифікаційний код юридичної особи 34607963 - 7 448,00 грн. боргу, 548,91 грн. пені, 223,44 грн. 3% річних, 1 717,38 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В частині стягнення пені в сумі 493,81 грн. у позові відмовити.

Повне рішення складене 28.02.2014 р.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.