Постанова

від 12.03.2014 по справі 823/352/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року справа № 823/352/14

м. Черкаси

17 год. 10 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.

за участю секретаря судового засідання Цаплі І.Ю.,

представників позивача - Карпович А.Р. - за довіреністю, Якименка О.І. - за посадою,

представників відповідача - Коваля К.М., Савенко Н.С. - за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Дельта» до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

встановив:

11 лютого 2014 року до суду з позовною заявою звернулося приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Дельта", в якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області №17-11 від 03 лютого 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.02.2014 поштовим відправленням отримав податкову вимогу №17-11 від 03.02.2014 в якій зазначено, що сума податкового боргу за узгодженим зобов'язанням становить 169355,96 грн, з якої 1468, 31 сума основного боргу та 167635,69 грн пені. Позивач зазначає, що у відповідача немає жодних правових підстав щодо нарахування зазначеного боргу, а тому вважає, що податкова вимога Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 03.02.2014 № 17-11 підлягає скасуванню як незаконна.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Золотоніською об'єднаною державною податковою інспекцією проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства виробничо-комерційною фірмою «Дельта».

Результати перевірки відображені в акті № 567/23-107/2301/30272324 від 06.04.2006, яким встановлені порушення вимог податкового законодавства, а саме заниження податку на прибуток внаслідок недотримання вимог статті 1.22, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств в частині віднесення до загальної суми валового доходу сум, поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишилась неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку.

На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення №779/0000382301/0 від 19.04.2006, в якому сума податкового зобов'язання з податку на прибуток визначена в розмірі 207196 грн (де 152290,00 грн сума основного зобов'язання та 54906,00 грн сума штрафних (фінансових) санкцій) та №1315/0000382301/0 від 26.06.2006 в якому сума податкового зобов'язання з податку на прибуток визначена в 352,00 грн (де 335,00 грн сума основного зобов'язання та 17,00 грн сума штрафних (фінансових) санкцій), разом сума заборгованості становить 207548,00 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.04.2009 у справі №2-а-3126/08, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2010 та ухвалою Вищого адміністративного суду від 24.09.2012 залишена без змін, постановлено стягнути з позивача в дохід бюджету за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями 207548,00 грн заборгованості.

Представники позивача в судовому засіданні зазначили, що 23.01.2014 ними сплачені податкові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 19.04.2006 та 26.06.2006, а тому оскаржувана вимога є незаконною. Нарахування пені у розмірі 167635 грн 69 коп. згідно оскаржуваної вимоги є незаконним, оскільки в період судового оскарження податкових повідомлень-рішень податкові зобов'язання не набувають статусу узгоджених, а тому у них був відсутній податковий борг у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 ПК України.

З матеріалів справи суд встановив, що за позивачем згідно зворотнього боку облікової картки (а.с.25) нараховувалась пеня з 03.06.2008 по 22.01.2014.

Згідно з п.п.54.3.2 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.п.54.3.3. ст.54 ПК України згідно з податковим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п.п.57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Заборгованість погашена позивачем 23.01.2014, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження (а.с.18) та даними зворотнього боку облікової картки платника податків (а.с.25).

03.02.2014 відповідач сформував податкову вимогу на загальну суму 169355,00 грн ( в т.ч. 1468 грн 31 коп. - основний платіж та 167635 грн 69 коп.).

Відповідно до п.п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.п.59.3. податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Порядок нарахування пені визначений наступними нормами.

Відповідно до п.п.129.1.1. ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з п.п.129.1.2. ст. 129 ПК України у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Відповідно до п.п.129.3.1. ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Згідно з п.п.129.4. ст. 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

З метою виконання статей 129, 130, 131 Податкового кодексу України Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 № 953, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 за № 1350/18645, затверджено Інструкцію про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби (далі - Інструкція № 953).

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції № 953 пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з цим пунктом Інструкції № 953 також визначено поняття грошового зобов'язання платника податків як суми коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу ІІ Інструкції № 953 пеня нараховується після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Кодексом.

На підставі підпункту 2.1.2 цього пункту, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Отже, законодавство пов'язує початок нарахування пені саме із моментом настання строку погашення податкового зобов'язання.

У Додатку № 2 до вищезазначеної Інструкції наведений приклад нарахування пені у разі виявлення заниження податкового зобов'язання.

З аналізу положень статті 129 Податкового кодексу України з урахуванням прикладу, наведеного у Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, вбачається, що підставою для нарахування пені є не прострочення сплати визначеного податковим органом у податковому повідомленні-рішенні грошового зобов'язання, а сам факт несвоєчасної сплати заниженого податкового зобов'язання.

При цьому, таке заниження може бути встановлено як платником податку самостійно, так і податковим органом внаслідок проведених перевірок. Нарахування пені відбувається за весь період заниження та закінчується строком сплати заниженого грошового зобов'язання.

Таким чином, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, судовими рішення, які набрали законної сили, що позивачем були порушені вимоги податкового законодавства, встановлені під час перевірки та відображені в акті перевірки від 06.04.2006 №567/23-107/2301/30272324 ( а.с.12), які призвели до винесення податкових повідомлень - рішень.

Саме тому податковий орган нарахував пеню позивачеві, як це вимагають положення ПК України, за весь період заниження до строку сплати заниженого грошового зобов'язання.

Підставою для нарахування пені є не прострочення сплати визначеного податковим органом у податковому повідомленні - рішенні грошового зобов'язання, а сам факт несвоєчасної сплати заниженого податкового зобов'язання, встановлений відповідачем.

Пеня нарахована позивачу під час дії Податкового Кодексу України, тому саме це законодавство застосовано податковим органом для нарахування підприємству позивача пені за порушення податкового законодавства.

Крім того у додатку 2 до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби наведено додаток 2 до інструкції «Приклад нарахування пені у разі виявлення заниження податкового зобов'язання», в якому нарахування пені здійснено за період заниження податкового зобов'язання з 19.11.2010 по 10.02.2011 податкове повідомлення - рішення від 01.02.2011.

Отже, законодавець зазначеним прикладом чітко передбачив нарахування пені за порушення платником податків за період до вступу Податкового кодексу України при виявлені зазначеного порушення та проведенні перевірки в момент дії та на підставі Податкового кодексу України.

Таким чином, нарахування пені відповідачем правомірно здійснено у відповідності до діючого законодавства, яке діяло саме на час нарахування пені.

Виходячи з наведеного, судом встановлено, що податковим органом правомірно нарахована пеня за весь період заниження.

Статтею 3.1 розділу III Наказу Міністерства фінансів України від 24.10.12 № 1113 визначає, що податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби.

Форму податкової вимоги затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.10.12 № 1113, зазначена форма містить відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином податкова вимога була сформована та направлена позивачу правомірно.

Частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

Отже, несплата податків у розмірах, що передбачені Податковим кодексом України є прямим порушенням положень Конституції України.

Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи ту обставину, що податковий орган довів правомірність прийнятих ним рішень (податкової вимоги і рішення про опис майна у податкову заставу) суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Дельта» ( ідентифікаційний код 30272324) судовий збір у розмірі 3 048 ( три тисячі сорок вісім) гривень 40 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст підписаний та виготовлений 17 березня 2014 року