Постанова
від 15.01.2014 по справі 804/15073/13-а
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 р. Справа № 804/15073/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. при секретаріКузнецов С.М за участю: представників позивача представника відповідача Дроб О.М., Руденкова Л.І. Колот В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "КОЛОС" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа Царичанське відділення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «КОЛОС» (далі - позивач, ТОВ «Торгівельний дім «КОЛОС») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Дніпродзержинська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), третя особа Царичанське відділення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ( далі - третя особа), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, по проведенню перевірки, яка оформлена актом перевірки № 504/62/22/35852392 від 13.09.2013 року;

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ (Царичанське відділення) від «25» жовтня 2013 р. №0004012202.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив наступне.

В період з 02.09.2013 р. по 06.09.2013 р. Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «КОЛОС», код за ЄДРПОУ 35852392 з питань підтвердження господарських взаємовідносин за квітень 2013 року.

По закінченню документальної позапланової невиїзної перевірки було складено Акт № 504/62/22/35852392 від 13.09.2013р., згідно висновку якого зазначено, що позивачем було порушено п. 185,1 ст. 185, п. 198,3, 198,4 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем на додану вартість 50 396,00 грн.

06 листопада 2013р. позивач отримав податкове повідомлення-рішення № 0004012202 від 25.10.2013 року.

Позивач вважає, що Дніпродзержинська ОДПІ порушила норми податкового законодавства щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства, а також невірного встановлення порушень, зазначених у висновку акта №504/62/22/35852392 від 13.09.2013р., і тому податкове повідомлення-рішення № 0004012202 від «25» жовтня 2013р. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача у судове засідання з'явилися, адміністративний позов підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову та зазначив наступне.

На підставі наказу від 02.09.2013 року №259, виданого Дніпродзержинською ОДПІ, згідно п. п 78.1.1. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ завідувачем сектору перевірок банківських та небанківських установ управління податкового аудиту Лишою Людмилою Іванівною проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «КОЛОС» з питань підтвердження господарських взаємовідносин за квітень 2013 року. Перевірку проведено з відома директора Ракова Сергія Михайловича.

При розгляді наданих ТОВ «ТД «КОЛОС» первинних документів встановлено, за період квітень 2013 р. ТОВ «ТД «КОЛОС» задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 246 660, 00 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за квітень 2013 р. встановлено його завищення н загальну суму 40 317, 00 грн. Враховуючи порушення п.185.1 ст.185, п. 198.3 198.4 ст. 198 та п.201.1 ст. 201 ПКУ безпідставно завищено податковий кредит за квітень 2013 року на загальну суму 400 317, 00 грн. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за квітень 2013 року встановлено його заниження на загальну суму 40 317 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.3.2.2 розділу 3 акта перевірки.

Таким чином відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу від 02.09.2013 року №259, виданого Дніпродзержинською ОДПІ, згідно п.п78.1.1. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ в період з 02.09.2013 р. по 06.09.2013 р. завідувачем сектору перевірок банківських та небанківських установ управління податкового аудиту Лишою Людмилою Іванівною проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «КОЛОС» з питань підтвердження господарських взаємовідносин за квітень 2013 року.

По закінченню документальної позапланової невиїзної перевірки було складено Акт № 504/62/22/35852392 від 13.09.2013р., згідно висновку якого зазначено, що позивачем було порушено п. 185.1 ст. 185, п. 198.3, 198.4 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р., у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем на додану вартість 50 396,00 грн.

Позивач не погоджуючись з порядком проведення перевірки, а також з висновками, зазначеними в акті перевірки № 504/62/22/35852392 від 13.09.2013р., подав заперечення з обґрунтуваннями та поясненнями, згідно п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.20 1 0р. та відповідно до норм чинного законодавства України.

23.10.2013р. Дніпродзержинською ОДШ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області надав відповідь на заперечення Позивача до акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 504/62/22/35852392 від 13.09.2013р., проте в ній не були враховані підстави та обґрунтування, зазначені у запереченні, та прийнято рішення Царичанським відділенням Дніпродзержинської об'єднаної ДПІ, яке було викладено в податковому повідомленні-рішенні від «25» жовтня 2013 р. № 0004012202. Податковим повідомленням-рішенням № 0004012202 визначено, що на підставі акта перевірки № 504/62/22/35852392 від 13.09.2013р. встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.3, 198.4 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р., у зв'язку з чим у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем на додану вартість 50 396,00 грн.

Відповідно до п. 79.2. ст. 79 ПКУ «Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.»

У судовому засіданні представники позивача пояснили, що ТОВ «ТД «Колос» у квітні 2013 здійснювало реалізацію на експорт трубної продукції виробництва України на суму 221 446,35 грн., в т.ч. ПДВ - 0%, що підтверджено належним чином оформленою ВМД 110080000/2013/110638 від 26.04.13, оригінал п'ятого примірника якої був наданий до Петриківського відділення Дніпродзержинської ОДПІ 03.06.2013 після вивезення товару за межі митної території України. Товар було експортовано до Російської федерації ТОВ «Граско-профіль» за договором комісії КМС-12/1 від 12.01.2012 з ТОВ ПКФ «Піфагор» (ЄДРПОУ 24232465), який виступав у рамках даного договору як комісіонер. Даний товар був переданий комісіонеру 26.04.2013. Окрім того згідно з умовами договору комісії ТОВ «ТД «Колос», як комітент, приймає на себе витрати, пов'язані з митно-брокерськими послугами та комісійною винагородою загальною сумою 3 576,70 грн., в т.ч. ПДВ 596Д2 грн.( 2 980,58 грн. без ПДВ). Реалізована на експорт трубна продукція була придбана у її виробника ТОВ «Південтрансбудкомплект» (ЄДРПОУ 24238290) у рамках укладеного з ним договору поставки №2012-2 від 11.01.2012. Сума цієї поставки згідно видаткової накладної 2093 від 26.04.2013 складає 238 326,32 грн., в т.ч. ПДВ - 39 721,05 грн. (198 605,27 грн. без ПДВ).

Собівартість реалізованого товару згідно з п. 138.8 Податкового кодексу України від 02.12.10 №275 5-VI із змінами та доповненнями у нашому випадку складається з прямих матеріальних витрат і дорівнює вартості придбаного товару без ПДВ - 198 605,27 грн. Витрати на збут, які пов'язані з реалізацією товару, згідно з п. 138.10.3. Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI із змінами та доповненнями у нашому випадку складають 2980,58 грн. (сума митно-брокерського оформлення та комісійної винагороди без ПДВ). Тобто загальна сума витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, дорівнює 201 585,85 грн. З метою отримання прибутку від цієї господарської операції Товариство зробило торгівельну націнку на товар у розмірі 9,85% чи 19 860,50 грн. (сума ВМД 221 446,35 грн. - сума витрат 201 585,85 грн.)

Згідно із п. 201.1 розділу 5 «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України «Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору;»

Проте відповідач, посилаючись на порушення всіх вищезгаданих пунктів Податкового кодексу України а саме, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3, 198.4 ст. 198 та п. 201.1 ст. 201, зазначає про донарахування ПДВ за квітень 2013 на суму 40 317 грн., що є повністю безпідставним невизнанням у повному розмірі права позивача на податковий кредит, отриманий у межах здійснення вищезгаданої прибуткової експортної господарської операції від ТОВ «Південтрансбудкомплект» та ТОВ ПКФ «Піфагор» за наявності належним чином оформлених та задекларованих податкових накладних.

У відповідності до п. 185.1 позивач здійснив оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення товарів за межі митної території України. Згідно з п. 195.1 позивач здійснив це оподаткування за нульовою ставкою. Відповідно до п. 198.1. та п. 198.3. Позивач скористався своїм правом на податковий кредит у розмірі 39 721,05 грн. від ТОВ «Південтрансбудкомплект» та 596,12 грн. від ТОВ ПКФ «Піфагор» у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, визнало податковий кредит виключно виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складало його з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за діючою ставкою 20%. У квітні 2013 року Позивач не здійснював придбання товарів та послуг, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування. Усі операції були оподаткованими, як і вищезгадана операція з експорту товару, тому застосування п. 198.4. до Позивача є недоцільним та неправомірним, а також відповідно до п. 201.1 Позивач отримав від своїх контрагентів належним чином оформлені податкові накладні з усіма обов'язковими реквізитами.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Отже, норми Податкового кодексу України в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що укладені позивачем правочини з його контрагентами мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірним правочином в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

В судовому засіданні був повністю доведений представником позивача факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, по проведенню перевірки, яка оформлена актом перевірки №504/62/22/35852392 від 13.09.2013 року суд відмовляє в задоволенні в цій частині з огляду на наступне.

Пунктом 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 78.8 ст. 78 ПК України порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно із п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами для проведення перевірки було посилання на наказ 02.09.2013 року №259, виданий Дніпродзержинською ОДПІ.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач діяв правомірно, а тому проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «КОЛОС» за результатами якої складено акт перевірки № 504/62/22/35852392 від 13.09.2013 року, не порушувало законних прав та інтересів позивача та було здійснено відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином,суд приходить до висновку, що заниження податку на додану вартість у сумі 40 317 грн. у квітні 2013 року за результатами здійснення господарських операцій позивачем не відбулося і жодної підстави щодо донарахування ПДВ у цій сумі та застосування штрафних санкцій контролюючий орган не має. Облік податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ здійснювався у точної відповідності з нормами діючого законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Отже, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «КОЛОС» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує судові витрати позивачу згідно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «КОЛОС» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа Царичанське відділення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської (Царичанське відділення) ОДПІ від «25» жовтня 2013 р. №0004012202.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «КОЛОС» судові витрати в розмірі 86, 03 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20 січня 2014 року

Суддя Н.В. Захарчук

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення15.01.2014
Оприлюднено26.03.2014
Номер документу37806023
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —804/15073/13-а

Постанова від 15.01.2014

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Захарчук Наталія Віталіївна

Ухвала від 06.08.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Рибченко А.О.

Ухвала від 17.06.2014

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Семененко Я.В.

Постанова від 15.01.2014

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Захарчук Наталія Віталіївна

Ухвала від 14.11.2013

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Захарчук Наталія Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні