Постанова

від 24.01.2014 по справі 804/16369/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2014 р. Справа № 804/16369/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів:Захарчук Н. В. Серьогіна О.В., Юхно І.В. при секретаріКузнецов С.М. за участю: представників позивача представника відповідача третя особа Солодухін Г.Й., Галицький В.В. Савицько В.В. Прудко О.В., Соколов О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергомет" до Міністерства доходів і зборів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндохходів у Дніпропетр про визнання протиправними дії , -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техенергомет» (далі - позивач, ТОВ «Техенергомет») звернулося до суду з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України, третя особа (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - третя особа, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним неприйняття Міністерством доходів і зборів України для реєстрації у відповідному Єдиному державному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергомет» (ідентифікаційний код юридичної особи 34364717) № 47 від 25 жовтня 2013 року, № 54 від 28 жовтня 2013 року та № 62 від 30 жовтня 2013 року;

- вважати прийнятими та зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергомет» (ідентифікаційний код юридичної особи 34364717) № 47 від 25 жовтня 2013 року - датою 06 листопада 2013 року, № 54 від 28 жовтня 2013 року - датою 07 листопада 2013 року та № 62 від 30 жовтня 2013 року - датою 08 листопада 2013 року.

Ухвалою суду від 03.12.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 24.12.2013 р. о 09:00 год.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивачем надіслані до Єдиного реєстру податкових накладних наступні податкові накладні: № 47 від 25 жовтня 2013 року, № 54 від 28 жовтня 2013 року та № 62 від 30 жовтня 2013 року (остання надсилалась двічі).

У вказаних податкових накладних зазначене місцезнаходження (податкова адреса) продавця (позивача) яке відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Зазначені документи були доставлені до відповідача, проте не прийняті та, відповідно, не були зареєстровані у зв'язку з виявленням наступної помилки: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Інших помилок або підстав на прийняття податкових накладних - не зазначено.

Проте, будь-якої зміни місцезнаходження позивача не відбувалося. Записи про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні

З огляду на вищевикладене, позивач вважає, позивач вважає дії відповідача протиправними, а податкові накладні такими, що підлягають реєстрації, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги, викладені у позовній заяві підтримали повністю, просили суд їх задовольнити.

Представники відповідача у судове засідання з'явилися, проти позову заперечили, надали суду письмові заперечення, в яких пояснили, що на виконання вимоги Порядку №1588 працівниками ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 17.10.2013 року було проведено перевірку місцезнаходження ТОВ «Техенергомет». В результаті перевірки встановлено відсутність підприємства за місцезнаходженням, вказаним останнім у ЄДР. Такі ж самі перевірки були проведені 01.11.2013 та 20.11.2013 року, які дали такий самий результат - засвідчили фактичну відсутність позивача за тим місцезнаходженням, яке він вказує у первинних документах. Тобто квартира №88 у будинку 26 на проспекті Кірова не є фактичним місцем ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю позивача та здійснення управління і обліку ТОВ «Техенергомет».

Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання з'явилися, проти позову заперечили, надали суду письмові заперечення, в яких пояснили, що в результаті перевірки ТОВ «Техенергомет» було підтверджено відсутність підприємства за місцезнаходженням, про що свідчить запит «Про встановлення місцезнаходження платника податків» від 17.10.2013 року №127 та довідка «Про встановлення місцезнаходження» від 22.10.2013 року №158/7/07. З огляду на вищевикладене представники відповідача та третьої особи вважають позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Техенергомет» зареєстроване як фізична особа виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації юридичної особи 1 224 102 0000 025817 від 18 квітня 2006 року.

Відповідно до Статуту підприємства та відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження позивача встановлено за адресою проспект Кірова, будинок 26, квартира 88, місто Дніпропетровськ 49000.

Позивач перебуває на обліку у ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується довідкою № 8197 за формою № 4-ОПП від 21 квітня 2006 року.

Крім того, позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, про що отримав свідоцтво № 04438156 від 28 квітня 2006 року.

Між позивачем та третьою особою укладено договір про визнання електронних документів № 1922 від 26 травня 2009 року.

Позивачем надіслані до Єдиного реєстру податкових накладних наступні податкові накладні: № 47 від 25 жовтня 2013 року, № 54 від 28 жовтня 2013 року та № 62 від 30 жовтня 2013 року (остання надсилалась двічі).

У вказаних податкових накладних зазначене місцезнаходження (податкова адреса) продавця (позивача) яке відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Зазначені документи були доставлені до відповідача, проте не прийняті та, відповідно, не були зареєстровані у зв'язку з виявленням наступної помилки: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Інших помилок або підстав на прийняття податкових накладних - не зазначено.

Пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що передбачено пунктом 201.2 статті 201 ПК України.

Відповідно до пункту 4 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1333/20071 встановлено, що місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження покупця вказуються з урахуванням вимог статті 45 глави І розділу ІІ ПКУ та статтей 29 і 93 ЦКУ.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з приписами частин 1, 2 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Водночас, зазначене у податкових накладних місцезнаходження (податкова адреса) продавця - позивача відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відповідним витягом.

За приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 етапі 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України встановлено, що податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Таким чином, позивач, як продавець, повинен здійснити реєстрацію виписаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, суду зазначає, що в судове засідання представником третьої особи було надано на виконання вимог суду від 17.01.2014 р. оригінал витягу з ЄДР юридичних та фізичних особі - підприємців, відповідно до якого позивач своє місцезнаходження не змінював, а записи про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців відсутні.

Таким чином, суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив ТОВ «Техенергомет» у прийнятті податкових накладних для реєстрації у відповідному Єдиному державному реєстрі.

У відповідності до пункту 1 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 встановлено, що цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.

Згідно пункту 6 та пункту 7 вказаного Порядку, після накладення електронного цифрового підпису продавець здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх Державній податковій службі засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у продавця.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація.

Відповідно до пункту 9 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Згідно підпункту 7.6 пункту 7 розділу II «Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку», затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за №320/15011, передбачено, що якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Водночас, відповідачем не зазначено які саме відомості щодо місцезнаходження (податкової адреси) позивача, що наведені в податкових накладних, є помилковими (недостовірними), зокрема, не вказано, з чого випливає невідповідність місцезнаходження (податкової адреси) позивача відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Жодних посилань щодо наявності інших помилок у податкових накладних або інших підстав для неприйняття та не реєстрації податкових накладних - о позивачу не надано.

У інформаційному листі від 24 жовтня 2013 року № 1486/12/13-13 Вищий адміністративний суд України зазначив, що відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

З огляду на це правовідносини щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття податкових накладних для їх реєстрації є предметом розгляду в адміністративних судах відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

При цьому платник податку-продавець може звернутися з відповідним позовом до адміністративного суду для захисту своїх інтересів.

Предметом спору в зазначеній категорії справ є правомірність поведінки суб'єкта владних повноважень щодо неприйняття податкової накладної для реєстрації.

У такому разі належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків у розглядуваній ситуації є визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації.

У свою чергу визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених у пункті 201.10 статті 201 ПК України. Отже, податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.

Зважаючи на викладене, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог пункту 1 частини другої статті 162 КАС України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Застереження щодо конкретної дати, з якої податкова накладна є прийнятою і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, поряд із визнанням протиправним власне неприйняття податкової накладної для реєстрації, є правомірним з огляду на приписи абзацу десятого частини другої статті 162 КАС України. Зазначена норма надає право суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача. Отже, незалежно від того, чи містить вимога позивача прохання щодо визначення дати, з якої податкова накладна є прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд з метою захисту прав споживача повинен вказати відповідну дату.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем в судовому порядку було доведено та обґрунтовано свої позовні вимоги. Відповідач не врахував усіх обставин, що мають значення для вчинення зазначених дій та прийняття податкових накладних від позивача, що мало наслідком непропорційного вчинення оскаржуваних дій, зокрема без дотримання необхідного балансу між вчиненими діями та будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії.

Отже, з урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України, з матеріалів справи вбачається та у судових засіданнях встановлено, що зазначені вище дії суб'єкта владних повноважень - відповідача є вчиненими з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; неупереджено; добросовісно; своєчасно. Проте в той же час зазначені дії відповідача є вчиненими необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення зазначених дій, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд, відповідно до ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергомет» до Міністерства доходів і зборів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправним неприйняття Міністерством доходів і зборів України для реєстрації у відповідному Єдиному державному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергомет» (ідентифікаційний код юридичної особи 34364717) № 47 від 25 жовтня 2013 року, № 54 від 28 жовтня 2013 року та № 62 від 30 жовтня 2013 року.

Вважати прийнятими та зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергомет» (ідентифікаційний код юридичної особи 34364717) № 47 від 25 жовтня 2013 року - датою 06 листопада 2013 року, № 54 від 28 жовтня 2013 року - датою 07 листопада 2013 року та № 62 від 30 жовтня 2013 року - датою 08 листопада 2013 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергомет» судові витрати в розмірі 68,82 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29 січня 2014 року

Головуючий суддя (підпис) Суддя (підпис) Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 29.01.2014 р. СуддяН.В. Захарчук О.В. Серьогіна І.В. Юхно Н.В. Захарчук