Ухвала

від 17.03.2014 по справі 362/634/14-ц

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/634/14-ц

Провадження № 4-с/362/6/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2014 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Корнієнка С.В., при секретарі - Дрозденко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові скаргу ОСОБА_1 на рішення та дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, -

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду з вимогами про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Київській області Гопція Р.О. про арешт будь-якого належного йому майна, крім земельної ділянки, на яку за судовим рішенням від 23 січня 2013 року звернуто стягнення, та заборони на його відчуження від 4.12.2013 року (ВП № 41095535), а також зобов'язати суб'єкт оскарження виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про заборону відчуження усього його майна, що були внесені на підставі оскаржуваної постанови.

В судовому засіданні скаржник вимоги скарги підтримав в повному обсязі, наполягав на безпідставності положень п.2 спірної постанови державного виконавця, оскільки за судовим рішенням він відповідає лише в межах земельної ділянки, яку він передав банківській установі в іпотеку та на яке звернуто стягнення.

Представник суб'єкта оскарження до суду не з'явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення скаржника, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положення ст.14 ЦПК України передбачають обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, щодо їх виконання, підставою для відповідальності є їх невиконання.

У відповідності до положень ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою на дії державного виконавця під час виконання судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Як вбачається з положень ст.ст. 589 і 590 ЦК України, в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави, яке здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Як вбачається з положень ч.6 ст.3 і ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», при невиконанні або неналежному виконанні боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Положення ст.39 Закону України „Про іпотеку" передбачають перелік зазначень у рішенні суду у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з положень ч. 6 ст. 52, ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» (на далі «Закон»), стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. Звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

За вимогами ст. 57 Закону, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Положеннями ч.2 зазначеної статті визначені шляхи накладення арешту на майно боржника державним виконавцем.

У відповідності до матеріалів цивільної справи № 1008/5540/12, рішенням Васильківського міськрайонного суду від 23 січня 2013 року позов ПАТ «Фідобанк» про відшкодування кредитної заборгованості лише через звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку відповідача - скаржника у зазначеній цивільній справі, задоволений.

З огляду матеріалів справи вбачається, що 4 грудня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 41095535 на підставі виконавчого листа № 1008/5540/12, виданого 25.09.2013 року Васильківським міськрайонним судом Київської області, за яким у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1437-вщ від 16 травня 2008 року, укладеного між скаржником ОСОБА_1 та ВАТ «СЕБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ФІДОБАНК», в сумі 3 394 702,53 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 3,601 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Великосолтанівської сільської ради Васильківського району Київської області, кадастровий № 3221480900:03:009:0003, власником якої, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 671507, виданого 13.09.2006 року, є скаржник ОСОБА_1 шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження по ціні в сумі 539 199, 34 грн.

Крім того, 4 грудня 2013 року тим же державним виконавцем накладений арешт на вищезазанчену земельну ділянку.

Разом з тим, п.2 цієї постанови державний виконавець заборонив скаржнику здійснювати відчуження будь-якого належного йому майна, з направленням копії постанови на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника.

Враховуючи, що виконавчий лист, на підставі якого було відкрито виконавче провадження реєстраційний № 41095535, містить виключний перелік майна боржника, на яке повинно бути звернуто стягнення, суд приходить до висновку, що постанова державного виконавця Головного управління юстиції у Київській області від 4.12.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині заборони здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику, є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню саме у вказаній частині.

Приймаючи у справі рішення, суд також виходить з того, що відсутність заборони боржникові відчужувати будь-яке його майно не є свідченням того, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання саме рішення суду у даній цивільній справі, оскільки у спорах даної категорії сума стягнення забезпечується лише майном, що є предметом застави, або відповідним судовим рішенням про її стягнення.

Також, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу скаржника щодо зобов'язання старшого державного виконавця вжити заходів про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про заборону відчуження усього майна боржника в частині, яка стосується нерухомого майна, належного ОСОБА_1, окрім земельної ділянки, що є предметом іпотеки, оскільки вказані дії є похідною від рішення суб'єкта оскарження, що підлягає частковому скасуванню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 14, 223, 293, 383 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Положення п.2 постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Гопція Р.О. (виконавче провадження серії ВП № 41095535) від 4.12.2013 року про заборону ОСОБА_1 здійснювати відчуження будь-якого належного майна скасувати.

Зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Гопція Р.О. вжити заходів щодо виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про заборону відчуження усього майна боржника ОСОБА_1, окрім заборони відчуження земельної ділянки за кадастровим № 3221480900:03:009:0003, загальною площею 3,601 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Великосолтанівської сільської ради Васильківського району Київської області

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги або по закінченню апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Корнієнко С.В.