Рішення

від 24.03.2014 по справі 910/2749/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2749/14 24.03.14 За позовом Приватного акціонерного товариства "Аеробуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геотехноком"

про стягнення 28525,00 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Бояринцев Г. О.- представник за довіреністю.

від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геотехноком" заборгованості за Договором будівельного підряду № 109042 від 09.04.2012 в розмірі 28525,00 грн., в тому числі 27324,97 грн. основного боргу, 954,50 грн. 3% річних та 245,53 грн. збитків від інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору позивачем виконано на користь відповідача роботи, за які відповідач розрахувався не в повному обсязі. За неналежне виконання взятих на себе зобов'язань позивач також просить стягнути з відповідача 954,50 грн. 3% річних та 245,53 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2014 порушено провадження по справі № 910/2749/14, розгляд справи призначено на 24.03.2014.

Представник позивача в судовому засіданні 24.03.2014 підтримав заявлені позовні вимоги та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленням сторони господарському суду поштовою адресою. У разі не надання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності за такою адресою, вважається ухвала про порушення провадження у справі вручена їх належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 03.03.2014, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 25.02.2014, у зв'язку з чим у відповідача було достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання 24.03.2014 представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 24.03.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

09.04.2012 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) був укладений договір будівельного підряду № 109042, відповідно до п. 2.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами, з використанням матеріалів власного постачання, виконати за завданням замовника роботи з благоустрою на відм. 0,000 на об'єкті замовника «Готельно-офісний комплекс з житловими апартаментами на бульварі Тараса Шевченка, 28-30 у Шевченківському районі м. Києва» та передати їх результати замовнику в установлений даним договором строк відповідно до умов даного договору. Замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), надати підряднику проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування виконання робіт, прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах, визначених в даному договорі.

Відповідно до п. 4.1 договору, договірна ціна робіт за цим договором визначається сторонами у Договірній ціні № 1 (Додаток № 1 до цього договору) та Договірній ціні №2 (Додаток № 2 до цього договору), є динамічною та становить 844 169,54 грн., в тому числі ПДВ 20% 140 694,92 грн.

Згідно з п. 13.2 договору замовник протягом 3 банківських днів з моменту укладання цього договору надає підряднику аванс на виконання робіт у сумі 400 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 66 666,67 грн.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати складені за формою КБ-3, підписаних сторонами по фактично виконаним об'ємам робіт, протягом 10 банківських днів з моменту їх затвердження сторонами, з пропорційним утриманням фактично перерахованого замовником авансу (п. 13.3 договору).

Цей договір укладено на строк до 31.12.2012 року від дати його підписання сторонами, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (п. 20.2 договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договору були виконані, а відповідачем прийняті роботи на суму в розмірі 727 324,97 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт: № 1 за квітень 2012 року, № 2 за травень 2012 року, № 3 за липень 2012 року, № 4 за серпень 2012 року, № 5 за вересень 2012 року, № 6 за жовтень 2012 року, № 7 за листопад 2012 року та довідками про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/: за квітень 2012 року, за травень 2012 року, за липень 2012 року, за серпень 2012 року, за вересень 2012 року, за жовтень 2012 року, за листопад 2012 року, які підписані представниками сторін без зауважень та скріплені їх печатками (копії в матеріалах справи).

Як зазначає позивач, відповідачем на виконання умов договору перераховано позивачу лише 700 000,00 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 27 324,97 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією № 1416 від 25.11.2013 про сплату заборгованості.

У відповіді на претензію відповідач зазначив, що гарантує оплату боргу перед позивачем до кінця вересня 2013 року (лист № 104 від 30.08.2013).

Однак, за виконані позивачем роботи в повному обсязі не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 27 324,97 грн., що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши укладений сторонами Договір № 109042 від 04.09.2012, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою даний договір є договором підряду.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовЧязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Змістом статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 875 ЦК України визначено, що правовою основою регулювання відносин, пов'язаних з договором будівельного підряду є положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Поряд з цим згідно з приписами ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч. 3 ст. 843 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав передбачені договором № 109042 від 09.04.2012 роботи на суму 727 324,97 грн., про що сторонами було погоджено та підписано акти приймання виконаних підрядних робіт: № 1 за квітень 2012 року, № 2 за травень 2012 року, № 3 за липень 2012 року, № 4 за серпень 2012 року, № 5 за вересень 2012 року, № 6 за жовтень 2012 року, № 7 за листопад 2012 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/: за квітень 2012 року, за травень 2012 року, за липень 2012 року, за серпень 2012 року, за вересень 2012 року, за жовтень 2012 року, за листопад 2012 року. За виконані позивачем роботи відповідач розрахувався частково на суму у розмірі 700 000,00 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи строки оплати встановлені в договорі, з огляду на те, що робіт по договору виконані позивачем та прийняті відповідачем, строк оплатити виконаних позивачем робіт настав.

Таким чином судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у строк встановлений договором, відповідачем в повному обсязі не виконано.

За таких обставин, судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язання за договором № 109042 від 09.04.2012, яке полягає у несплаті вартості виконаних позивачем робіт, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 27 324,97 грн. матеріалами справи підтверджується, є обґрунтованою, законною та підлягає задоволенню.

Позивач також заявив до стягнення з відповідача 954,50 грн. 3% річних та 245,53 грн. збитків від інфляції нарахованих у період з 15.12.2012 по 12.02.2014.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позовних вимог про стягнення 3 % річних та збитків від інфляції суд встановив, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі 954,50 грн. та 245,53 грн. відповідно.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геотехноком" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корп. 1А, оф. 270, код ЄДРПОУ 33597436), з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 4, код ЄДРПОУ 21598791) 27 324 (двадцять сім тисяч триста двадцять чотири) грн. 97 коп. основного боргу, 954 (дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 50 коп. 3% річних, 245 (двісті сорок п'ять) грн. 53 коп. збитків від інфляції та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.03.2014

Суддя Грєхова О.А.