Рішення

від 21.03.2014 по справі 912/676/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2014 рокуСправа № 912/676/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., розглянувши матеріали справи № 912/676/14 від 05.03.2014 року

за позовом: прокурора Петрівського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Кіровоград

до відповідача: селянського фермерського господарства "Лілія", смт. Петрове Петрівського району Кіровоградської області

про стягнення 40369,54 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури - Чернієнко О.В., посвідчення № 023074;

від позивача - Яцканич М.І., довіреність № 325 від 20.09.2012р.;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор Петрівського району в інтересах держави, в особі якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з фермерського господарства "Лілія" 40369,54 грн. заборгованості по фінансовій підтримці (допомозі), з яких 39500,00 грн. основного боргу, 39,50 грн. інфляційних втрат та 830,04 грн. пені, з покладенням на відповідача судових витрат.

Позивач, в листі від 13.03.2014 року вих. № 53-011/83 заявлені прокурором Петрівського району позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 38).

Відповідач у судовому засіданні 21.03.2014р. участі не брав, правом на надання відзиву не скористався, проте, за висновками суду був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, з огляду на таке.

За приписами ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007 року Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч. 4 ст. 89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 28300, Кіровоградська обл., Петрівський район, смт. Петрове, вул. Литвинова, 1, кв. 74.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвалу від 05.03.2014 року з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

За змістом п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

На адресу господарського суду 21.03.2014 року повернуто конверт з ухвалою від 05.03.2014 року про порушення провадження з відміткою органу поштового зв'язку про відсутність зазначеною адресою.

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Враховуючи приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 21.03.2014 року за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 10 Закону України "Про фермерське господарство" Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про фермерське господарство" та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року №1102, Український державний фонд підтримки фермерських господарств на поворотній основі надає фермерським господарствам фінансову підтримку.

З матеріалів справи вбачається, що 16.09.2009 року між Кіровоградським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та фермерським господарством "Лілія" укладено договір № 34 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (далі - Договір) (а.с. 7-8).

За умовами укладеного Договору позивач зобов'язався надати відповідачеві фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі у розмірі 100 000,00 грн. (розділ 1 Договору), а відповідач прийняв зобов'язання використати підтримку (допомогу) за цільовим призначенням і повернути її у визначений договором строк.

Відповідно до розділу 2 Договору фінансова підтримка (допомога) надається для поновнення обігових коштів.

Згідно з пунктом 3.4.2 фермерське господарство "Лілія" зобов'язалось повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) за наступним графіком:

- до 01.12.2010 року в сумі 20 000,00 грн.

- до 01.12.2011 року в сумі 20 000,00 грн.

- до 01.12.2012 року в сумі 20 000,00 грн.

- до 01.12.2013 року в сумі 20 000,00 грн.

- до 01.12.2014 року в сумі 20 000,00 грн.

Умови договору узгоджені між сторонами шляхом їх підписання та скріплення печатками.

Крім того, 20.12.2012 року між Кіровоградським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та фермерським господарством "Лілія" було укладено додаткову угоду про перенесення графіку повернення (платежу) фінансової допомоги до договору № 34 від 16.09.2009 року (а.с. 10), відповідно до якої переноситься графік повернення (платежу) фінансової допомоги з листопада 2012 року в сумі 20000,00грн. до 1 грудня 2013 року.

При вирішенні спору у даній справі, господарський суд виходить з наступного.

Укладений між сторонами Договір № 32 від 16.09.2009 року за своєю правовою природою є договором позики, правовідносини за якими регулюються главою 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1046 глави 71 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на банківський рахунок відповідача згідно платіжного доручення № 31 від 29.09.2009 року суму фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 100000,00 грн. (а.с. 9).

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором щодо повернення сум фінансової підтримки в строки, визначені п. 3.4.2 Договору, виконав не в повному обсязі.

Відповідно до графіку, встановленого пунктом 3.4.2 Договору та додаткової угоди до нього від 20.12.2012 року, відповідач зобов'язаний був у строк до 01.12.2013 року погасити заборгованість в розмірі 40000,00грн.

Згідно листа Кіровоградського відділення фонду підтримки фермерських господарств від 13.03.2014 року № 53-011/83 заборгованість перед Фондом не сплачена (а.с. 38).

Згідно виписок ГУДКУ у Кіровоградській області та відомостей, зазначених у позовній заяві, фермерським господарством "Лілія" сплачено 40500,00грн. заборгованості за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) селянському фермерському господарству.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем суми отриманої фінансової підтримки (допомоги) та визнання ним суми заборгованості, позовні вимоги прокурора Петрівського району про стягнення з фермерського господарства "Лілія" 39500,00 грн. заборгованості є обґрунтованими підлягають задоволенню в повному обсязі.

Прокурор також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 830,04 грн. за період з 01.12.2013 року по 28.01.2014 року.

У відповідності до ч. 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ч. 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в пункті 5.2. Договору встановлено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

Отже, нарахування пені в сумі 830,04 грн. за період з 01.12.2013 року по 28.01.2014 року є правомірним та підлягає задоволенню повністю.

Підлягають також задоволенню вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат за період з 01.12.2013 року по 21.01.2014 року, в межах вимог, заявлених прокурором, в сумі 39,50 грн., оскільки відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги прокурора Петрівського району про стягнення з фермерського господарства "Лілія" 39500,00 грн. основного боргу, 830,04грн. пені та 39,50грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1827,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства "Лілія" (28300, Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Литвинова, 1, кв. 74, ідентифікаційний код 22223172) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01010, м.Київ, вул. Олени Теліги, 8, ідентифікаційний код 20029342), від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (25006, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, ідентифікаційний код 22217705, р/р 37122009001007 в ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016) - 39500,00грн. заборгованості по фінансовій підтримці, 39,50 грн. інфляційних втрат та 830,04грн. пені.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з фермерського господарства "Лілія" (28300, Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Литвинова, 1, кв. 74, ідентифікаційний код 22223172) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити відповідачу за адресою: 28300, Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Литвинова, 1, кв. 74.

Повне рішення складено 25.03.2014р.

Суддя Г.Б. Поліщук