14.05.2013 Єдиний унікальний номер 422/7862/12
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., при секретарі Шевцовій М.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооператива №267 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач 21 серпня 2012 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги (а.с.3-4).
Уточнивши свої позовні вимоги 07 лютого 2013 року, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі Житлово-будівельного кооперативу №267, який є відповідальним за його утримання та експлуатацію.
Позивач зазначив, що ОСОБА_1 є головним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1, має склад родини: ОСОБА_2 - дочка, ОСОБА_3 - онук. Також, зазначив, що співвідповідачі не сплачують житлово-комунальні послуги, згідно розрахунків на єдиний розрахунковий рахунок ЖБК №267, у зв'язку із чим, станом на 01 грудня 2012 року утворилася заборгованість в розмірі 5 139,42 грн.
Оскільки співвідповідачі здійснювати погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги не бажають, позивач змушений був звернутись до суду із даним позовом, в якому просив поновити строк позовної давності; стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму заборгованості у розмірі 5 139,42 грн. та суми інфляційних нарахувань із суми заборгованості у розмірі 1 238,16 грн. та 3% річних у розмірі 445,00 грн. та судові витрати по справі.
Позивач в особі своїх представників діючих за довіреністю - Сенченко Н.О., Петровська Я.В., в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просили позов задовольнити в повному обсязі.
Співвідповідачі в судове засідання не з'явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причини своєї неявки не повідомили. Письмових заяв про розгляд справи за своєю відсутністю до суду не надсилали.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні, повний текст складений 17 травня 2013 року.
За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.
Суд, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст.14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Поряд із засобами заохочення, виконання цивільних обов'язків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства. Будь-яка особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
В ході судового розгляду справи встановлено, що Житлово-будівельний кооператив №267, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 09 листопада 1978 року проведеної виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, є юридичною особою, яка здійснює управління нерухомим майном, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 23067946. Керівником ЖБК №267 є Сенченко Наталія Олександрівна (а.с.15,16).
Згідно довідок № 14, 15 від 12 березня 2012 року виданих Житлово-будівельним кооперативом №267, ОСОБА_1 є зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1, склад родини: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, - донька, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, - онук. Особовий рахунок на ім'я ОСОБА_1 за даною адресою було відкрито з моменту вселення в квартиру та є дійсним на теперішній час (а.с.7,8).
Відповідно до особового рахунку НОМЕР_1, відкритого на ім'я головного квартиронаймача ОСОБА_1, станом на 01 червня 2006 року заборгованість за житлово-комунальні послуги становить 5 142,76 грн. за період з січня 2007 року по січень 2012 року сума інфляції нарахованої на суму заборгованості становить 1 238,16 грн., 3% річних - 445,00 грн. (а.с.6,46,47-49).
Згідно із ст.. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За ст.. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 267 ЦК України, особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Отже, зважаючи на вищевикладене та враховуючи вимоги заяви відповідачки ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності, суд вважає, що відповідачем взагалі не доведено поважності пропуску строків позовної давності, а тому не вбачає підстав для їх поновлення.
Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованим, незаконними, в повному обсязі недоведеними з його боку, внаслідок чого суд відмовляє у задоволенні позову.
Крім того згідно статті 88 ЦПК України, оскільки позивачем при подачі позову були сплачені судові витрати, і його вимоги не підлягають задоволенню, сплачений ним при подачі позову судовий збір відшкодуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 15, 16, 256, 257, 267 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212, 213-215, 218, 222 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог Житлово-будівельного кооператива №267 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поновлення строку позовної давності, стягнення суми заборгованості в розмірі 5 139 грн. 42 коп., інфляційних у розмірі 1 238 грн.16 коп. та 3% річних у розмірі 445 грн. 00 коп. - відмовити .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів із дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.Г. Остапенко
Суд | Ленінський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2013 |
Оприлюднено | 27.03.2014 |
Номер документу | 37814566 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
Остапенко Н. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні