Ухвала

від 24.03.2014 по справі 904/4502/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 березня 2014 року Справа № 904/4502/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І., суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В. перевіривши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Галис" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.13 у справі№904/4502/13 господарського судуДніпропетровської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галис" доПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці Криворізьких міських електричних мереж проскасування оперативно - господарської санкції В С Т А Н О В И В:

Подана касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, з огляду на наступне.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.11.13 касаційну скаргу Олександрійської Товариства з обмеженою відповідальністю "Галис" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.13 повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.111 3 ГПК України, з підстав відсутності доказів повідомлення іншої сторони у справі, а саме: структурної одиниці Криворізьких міських електричних мереж, які є стороною у справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.01.14 касаційну скаргу вдруге повернуто без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.111 3 ГПК України, з підстав звернення з касаційною скаргою з порушенням строку та необґрунтованим клопотанням про його поновлення.

14.02.14 скаржник втретє звертається до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку. Обґрунтовуючи клопотання, скаржник посилався на те, що строк для подачі касаційної скарги був пропущений у зв'язку з тим, що ТОВ "Галис" весь цей час усував обставини, що були підставою для повернення касаційної скарги скаржнику.

Втім, суд касаційної інстанції вважає, що ці доводи не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку для касаційного оскарження, а інших вмотивованих доказів на підтвердження позиції скаржника щодо відновлення пропущеного процесуального строку клопотання та касаційна скарга не містять, що є підставою для відмови у прийнятті касаційної скарги, зважаючи на таке.

Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Строки, протягом яких особи, що приймають участь у справі, мають право подати касаційну скаргу, встановлені ст.110 ГПК України. При цьому зацікавлені особи на свій розсуд вирішують, скористатися їм правом на оскарження чи ні. В межах цих строків вони повинні визначитися з волевиявленням на звернення до суду.

Норми ГПК України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

По відношенню до особи, яка не реалізувала право на подачу касаційної скарги у визначений строк з поважних причин, викликаних об'єктивними і не залежними від заявника обставинами, застосовуються правила ст.53 ГПК України.

Стаття 53 ГПК України передбачає оцінку господарським судом касаційної інстанції при вирішенні питання про відновлення строку обґрунтованості доводів особи, яка клопоче про таке відновлення, з метою запобігання зловживанню при оскарженні судових актів.

Звертаючись три рази з касаційною скаргою, скаржник поважних причин попуску строку на касаційне оскарження не наводить, а пізнє звернення з клопотанням про відновлення строку з мотивів усування обставини, що були підставою для повернення касаційної скарги скаржнику до числа поважних не відноситься. А тому підстав для відновлення строку на оскарження суд касаційної інстанції не має, він позбавлений можливості розгляду справи по суті щодо законності та обгрунтованості судового акту, прийнятого попередньою інстанцією.

Таким чином, Вищий господарський суд України вважає, що оскарження постанови апеляційного господарського суду залежала виключно від вольових та юридично грамотних дій самого скаржника, наведені причини пропуску не свідчать про відсутність об'єктивної можливості та адекватного часу для оскарження. Тому у задоволенні клопотання про відновлення строку слід відмовити.

Касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч.3 ст.111 3 ГПК України після усунення обставин, зазначених у п.п.1, 2, 3, 4 і 6 ч.1 цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку. Таким чином, наведена норма не передбачає можливості повторного звернення з касаційною скаргою в разі повернення касаційної скарги на підставі п.5 ч.1 ст.111 3 ГПК України (що мало місце у даному випадку). Тому у прийнятті касаційної скарги слід відмовити.

Відповідно до ст.7 ЗУ "Про судовий збір"від 08.07.2011 №3674-VI, сплачений ТОВ "Галис" у сумі 860,25 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись ст.107 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Галис" про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.

Відмовити у прийнятті касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Галис" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.13 у справі №904/4502/13.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Галис" (50086 м. Кривий Ріг, вул. Л.Бородича, 2а код ЄДРПОУ 24231543) судовий збір у сумі 860,25 грн. (вісімсот шістдесят грн. 25 коп.), сплачений за квитанцією від 28.10.13 № ПН2437408.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій