Ухвала

від 19.03.2014 по справі 22-ц/796/4273/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Головуючий у 1 інстанції - Майбоженко А.М.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/4273/2014 Доповідач - Музичко С.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березень 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі головуючої судді Музичко С.Г.

суддів Семенюк Т.А., Кравець В.А., при секретарі Круглику В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та кредит» Лапшикової Олени Георгіївни на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит в особі філії «Центральне регіональне управління» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року в задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того,що звертаючись з вказаною заявою заявником не надано доказів, що в майбутньому буде неможливо виконати рішення суду у разі задоволення позову.

В апеляційній скарзі представник позивача Лапшина О.Г. просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 04.02.2014 та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно боржника, а саме: грошові кошти ОСОБА_2 у вигляді внеску до статутного капіталу ТОВ «Київська міська юридична колегія», ЄДРПОУ 36872268, АДРЕСА_1 керівник - ОСОБА_2, засновник - ОСОБА_2 статутний капітал - 74 4000грн., автомобіль, що належить ОСОБА_3., марки ГАЗ, модель 3110,2002 р.в. д/н НОМЕР_1. Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права та не ґрунтується на законі і фактичних обставинах справи.

В судовому засіданні апеляційного суду представникпозивача Лапшикова О.Г. просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній доводів

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковомузадоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.2 ЦПК Україниу заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК Українипередбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до ч.1 ст. 153 ЦПК Українисуд за завою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ПАТ Банк «Фінанси та кредит» звернувся у суд з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 1 498 076,69гн. ( один мільйон чотириста дев'яносто вісім тисяч сімдесят шість грн. шістдесят дев'ять коп. )

30.01.2014 року представника ПАТ Банк «Фінанси та кредит» звернувся у суд із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та майно відповідачів, свої вимоги обґрунтував тим, що відповідач по справі з метою уникнення задоволення позову та стягнення заборгованості може здійснити відчуження грошових коштів та майна, що в подальшому може спричинити порушення його права на повернення грошових коштів, які він зобов'язаний сплати.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 лютого 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Проте, вирішуючи питання про відмову в забезпечені позову по даній справі, суд не обґрунтував свого рішення, не зазначив з яких підстав виходив, не звернув уваги, що заборгованість відповідачів перед позивачами становить 1 498 076,69грн,(один мільйон чотириста дев'яносто вісім тисяч сімдесят шість грн.. 69 коп.), як наслідок невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких обставин висновок суду про відмову і забезпечені позову є передчасним, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 305, 312, 313-315 ЦПК України, колегія

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та кредит» Лапшикової Олени Гергіївни задовольнити частково.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді