Ухвала

від 24.03.2014 по справі 373/3412/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/3412/13-ц Головуючий у І інстанції Залеська А.О. Провадження № 22-ц/780/1864/14 Доповідач у 2 інстанції Олійник Категорія 22 24.03.2014

УХВАЛА

Іменем України

19 березня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді Олійника В.І.,

суддів: Іванової І.В., Сліпченка О.І.,

при секретарі Власенко О.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський" на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2014 року в справі за позовом Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Київської області в інтересах ОСОБА_1 до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Невс-Агро" та Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський" третя особа на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський", про визнання недійсними договору оренди землі, договору суборенди землі та додаткової угоди до договору суборенди,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року Переяслав-Хмельницький міжрайонний прокурор Київської області звернувся до суду з вказаним позовом в інтересах громадянки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Невс-Агро" та Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський" про визнання недійсними договору оренди землі, договору суборенди землі та додаткової угоди до договору суборенди, посилаючись на те, що договір оренди землі між ОСОБА_1 та СТОВ «НеВС-АГРО» від 06 грудня 2007 року громадянка ОСОБА_1 не підписувала і на укладання договору від свого імені нікого не уповноважувала.

Земля, що нібито передавалась в оренду відповідачу, на той час вже була надана в користування громадянкою ОСОБА_1 іншому орендарю - ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський» згідно договору оренди від 02 квітня 2007 року. Прокурор вважав, що зміст оспорюваного вищевказаного договору суперечить Закону, актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Інші, похідні від цього договору, договір суборенди та додаткова угода до нього прокурор теж вважав недійсними, оскільки вони укладені з використанням недійсного правочину.

Просив визнати недійсними: договір оренди землі між ОСОБА_1 та СТОВ «НеВС-АГРО» від 06 грудня 2007 року, договір суборенди землі між СТОВ «НеВС АГРО» та СТОВ «Кримський» від 10 лютого 2009 року, додаткову угоду між СТОВ «НеВС АГРО» та СТОВ «Кримський» від 23 грудня 2011року «Про зміну договору суборенди землі від 10 лютого 2009 року» та скасувати державну реєстрацію цих договорів.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2014 року позов Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Київської області задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 06 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та СТОВ «НеВС-АГРО» про передачу в оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,7694 га (кадастровий номер: 3223386500:02:009:0025), що розташована на території Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області і скасувати його державну реєстрацію.

Визнано недійсним договір суборенди землі від 10 лютого 2009 року між СТОВ «НеВС-АГРО» та СТОВ «Кримський» про передачу в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,7694 га (кадастровий номер: 3223386500:02:009:0025), що розташована на території Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області і скасувати його державну реєстрацію.

Визнано недійсною Додаткову угоду між СТОВ «НеВС АГРО» та СТОВ «Кримський» від 23 грудня 2011року «Про зміну договору суборенди землі від 10 лютого 2009 року» щодо земельної ділянки площею 3,7694 га (кадастровий номер: 3223386500:02:009:0025), яка належить ОСОБА_1 і скасувати її державну реєстрацію.

В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Київської області.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯА №572871 від 20 вересня 2005 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,7694 га (кадастровий номер: 3223386500:02:009:0025), що розташована на території Світанківської сільської рада Переяслав-Хмельницький району.

02 квітня 2007 року між ОСОБА_1 та «ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський» в особі директора Сулаймана А.А. укладено договір оренди №000178 вищевказаної земельної ділянки строком на 5 (п'ять) років. Цей договір 23 липня 2007 року зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому відділі Київської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельних ресурсах за № 040733200040.

12 квітня 2012 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «СП «Золотоніський» новий договір оренди, який зареєстровано в Управлінні Держкомагенства 20 вересня 2012 року.

Судом також встановлено, що орендар ТОВ «СП «Золотоніський» належним чином від 2007 року виконує умови договору та щорічно сплачує плату орендодавцеві ОСОБА_1 за користування землею.

Після того, як ОСОБА_1 02 квітня 2007 року уклала договір оренди землі з ТОВ «СП «Золотоніський» строком на п'ять років та під час дії цього договору у Переяслав-Хмельницькому районному відділі Київської обласної філії ДП «Центр ДЗК» 02 листопада 2009 року був зареєстрований інший договір оренди тієї ж земельної ділянки, але вже між ОСОБА_1 та СТОВ «НеВС-АГРО», датований 06 грудня 2007 року.

З пояснень одного з співзасновників СТОВ «НеВС-АГРО» ОСОБА_4 в суді встановлено, що господарство не користується вказаною земельною ділянкою та через фінансові проблеми, що почались у 2008 році, передало землю усіх своїх орендодавців в користування СТОВ «Кримський», уклавши з ним договори суборенди.

Так, 10 лютого 2009 року між СТОВ «НеВС-АГРО», в особі директора Невірко А.В. та СТОВ «Кримський» в особі директора Стеценка І.В. був укладений договір суборенди землі, предметом якого стала земельна ділянка площею 3,7694 га (кадастровий номер: 3223386500:02:009:0025), що розташована на території Соснівської сільської ради та належить ОСОБА_1 Цей договір суборенди 23 грудня 2009 року був зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому районному відділі Київської обласної філії ДП «Центр ДЗК» за номером: 040995100060.

23 грудня 2011 року між СТОВ «НеВС-АГРО» та СТОВ «Кримський» укладено Додаткову угоду Про зміну договору суборенди землі від 10 лютого 2009 року. Ця угода зареєстрована в Управлінні Держкомзему у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області 25 червня 2012 року за №322330004002945.

Представники СТОВ «Кримський» суду не повідомили та не підтвердили фактів розрахунку з «НеВС-АГРО» за договором суборенди землі, яка належить ОСОБА_1 і пояснили, що вони не обробляють таку кількість землі пайовиків, яка значиться в усіх разом договорах оренди та суборенди, а обробляють приблизно на 200 га менше.

Таким чином, ні договір оренди землі між ОСОБА_1 та СТОВ «НеВС-АГРО» від 06 грудня 2007 року, ні договір суборенди, укладений 10 лютого 2009 року між СТОВ «НеВС-АГРО» та СТОВ «Кримський» реально не виконуються та носять формальний характер. Щодо договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ «СП «Золотоніський», який було укладено та зареєстровано раніше від оспорюваних договорів, то він реально виконується обома сторонами до цього часу, так як був переукладений на новий строк у 2012 році.

13 грудня 2012 року розпочате кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за номером 42012100240000007 по факту підроблення документів, а саме, договору оренди землі між ОСОБА_1 та СТОВ «НеВС-Агро» (ч.1ст.358 ККУ) невстановленою особою.

Прокурором до позовної заяви додані деякі копії письмових документів кримінального провадження, в якому громадянка ОСОБА_1 визнана потерпілою.

Суд першої інстанції вірно прийняв до уваги висновок судово-почеркознавчої експертизи №37 від 30 травня 2013 року, згідно якого підпис в договорі оренди землі від 06 грудня 2007 року в графі «Орендодавець» виконаний не громадянкою ОСОБА_1, а іншою особою (а.с.20-24). Такий висновок експерта відповідає матеріалам справи і підтверджує, що позивачка не мала волевиявлення на укладання цього договору.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до положень ст.4 та 5 цього Закону орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи; орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

За ст.6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до положень ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За ст.13 ЗУ «Про оренду землі» Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень ст.15 цього Закону відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Статтею 16 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ст.22 цього Закону орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

За правилами ст.8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Згідно зі ст.ст.18, 20 ЗУ «Про оренду землі», які були чинними на момент укладення спірних договорів, договір підлягає державній реєстрації і лише після цього набирає чинності.

За правилами ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, у спосіб визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення, припинення правовідношення, тощо.

В контексті цих положень, договір оренди землі може бути оспорений, якщо він підписаний не стороною або ж особою, яка не мала повноважень на його укладання.

Відповідно до вищенаведеного колегія суддів прийшла до вірного висновку, що твердження прокурора про те, що ОСОБА_1 не укладала (не підписувала) договір оренди землі з СТОВ «НеВС-АГРО» 6 грудня 2007 року підтверджується не лише висновком судово-почеркознавчої експертизи та фактом порушення кримінального провадження за заявою ОСОБА_1, а й тим, що ця земельна ділянка раніше, а саме, 2 квітня 2007 року вже була передана нею в користування іншому орендарю строком на п'ять років і вона (ОСОБА_1) постійно отримувала за це орендну плату виключно від ТОВ «СП «Золотоніський».

Таким чином, у ОСОБА_1 не тільки не було волевиявлення на укладання оспорюваного договору оренди з СТОВ «НеВС-АГРО», а й через неотримання нею орендної плати на виконання цього договору не відбулось схвалення його і в подальшому, і правові наслідки за цим договором для сторін не настали.

Крім цього, предмет оренди яким є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,7694 га (кадастровий номер 3223386500:02:009:0025), що розташована на території Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району, на момент укладання та реєстрації оспорюваного договору оренди вже зазнав певних обтяжень, оскільки ця земельна ділянка на той час перебувала в користуванні іншого орендаря за договором, що був укладений та зареєстрований раніше.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За правилами ч.1та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним

Згідно з ч.1 та ч.3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.316 та ч.1 ст.317 ЦК України право власності є право особи володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.

З урахуванням встановлених в суді обставин, суд першої інстанції вірно встановив, що договір оренди землі між ОСОБА_1 та СТОВ «НеВС-АГРО» від 06 грудня 2007 року не забезпечив реальне набуття цивільних прав та обов'язків сторін, а отже правовідносини між сторонами договору не виникли, а тому такий договір суперечить вищенаведеним положенням ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.

Договір суборенди землі та Додаткова угода до нього, укладені відповідно, 10 лютого 2009 року та 23 грудня 2011 року між СТОВ «НеВС-АГРО» та СТОВ «Кримський» на підставі оспорюваного вищеназваного договору оренди землі є похідними від нього, а тому їх дійсність залежить від дійсності основного договору оренди.

Щодо поданої представником ОСОБА_1 заяви про відмову від позову, то колегія суддів не може прийняти її до уваги, оскільки вона суперечить волевиявленню ОСОБА_1, твердженням прокурора та поясненням сина ОСОБА_1 - ОСОБА_7, за якими ОСОБА_1 не відмовлялася від позову і протягом останніх двох років не усвідомлює значення своїх дій.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що договір оренди землі між ОСОБА_1 та СТОВ «НеВС-АГРО» від 06 грудня 2007 року, договір суборенди землі між СТОВ «НеВС-АГРО» та СТОВ «Кримський» від 10 лютого 2009 року, додаткова угода між СТОВ «НеВС-АГРО» та СТОВ «Кримський» від 23 грудня 2011року є недійсними, а тому їх державна реєстрація підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський" відхилити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Олійник В.І.

Судді: Іванова І.В.

Сліпченко О.І.