Постанова

від 13.03.2014 по справі 826/20966/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

13 березня 2014 року 11:51 справа №826/20966/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:

позивача : Василенко Ю.В.;

відповідача: Попович О.М.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рейтарське" доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві проскасування постанови На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейтарське" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Рейтарське") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі по тексту - відповідач, Інспекція ДАБК), в якому просить скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12 грудня 2013 року повністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/20966/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 13 березня 2014 року судом виключено із числа відповідачів Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, оскільки фактично позовних вимог до неї не пред'явлено, а у позовній заяві Державну архітектурно-будівельну інспекцію України зазначено відповідачем помилково; представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Інспекцією ДАБК проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з боку ТОВ "Рейтарське" на об'єкті будівництва - реставрація головного фасаду з пристосуванням існуючої будівлі до сучасних умов із знесенням дворових будівель та будівництвом нового об'єкту у дворовому просторі будинку на вул. Рейтарській, 37 у Шевченківському районі м. Києва (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено, що замовнику будівництва ТОВ "Рейтарське" та генпідрядній організації ТОВ "ТНА-груп" Інспекцією ДАБК надано дозвіл на виконання будівельних робіт №КВ 11412243239 від 11 грудня 2012 року із реставрації головного фасаду з пристосуванням існуючої будівлі до сучасних умов із знесенням дворових будівель та будівництвом нового об'єму у дворовому просторі будинку на вул. Рейтарській, 37 у Шевченківському районі м. Києва. У ході перевірки встановлено, що замовником будівництва ТОВ "Рейтарське" протягом семи календарних днів з дня отримання дозволу на виконання будівельних робіт не поінформовано виконавчий орган місцевої ради, місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва, а також державні органи у сфері пожежної та техногенної безпеки про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням пункту 27 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 та пункту 8 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки відповідачем видано ТОВ "Рейтарське" припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 29 листопада 2013 року, в якому вимагається усунути порушення вимог законодавства у встановленому порядку, та складено відповідний протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29 листопада 2013 року.

За результатом розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до постанови Інспекції ДАБК про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12 грудня 2013 року №618/13/7/26-34/1212/02/2 ТОВ "Рейтарське" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 9 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 6 090,00 грн.

Позивач вважає, що вказана вище постанова є протиправною, оскільки розмір накладеного штрафу не відповідає вимогам законодавства, чинного на момент виявлення правопорушення; на думку позивача, при визначенні суми штрафу має застосовуватись розмір мінімальної заробітної плати у розмірі 1 147,00 грн., встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" в редакції від 06 грудня 2012 року, відповідно розмір штрафу повинен становити 5 735,00 грн., а не 6 090,00 грн.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову зазначив про відповідність оскаржуваної постанови вимогам законодавства ат необхідність застосування при визначенні штрафу розмір мінімальної заробітної плати у сумі 1218,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ТОВ "Рейтарське" та вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

З огляду на визначення правопорушення у сфері містобудівної діяльності у межах спірних правовідносин суду належить встановити чи мали місце протиправні діяння (дії чи бездіяльність) ТОВ "Рейтарське", що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та чи, є позивач суб'єктом містобудування, якого може бути притягнуто до відповідальності.

Пункт 9 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачає, що за неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим згідно із законодавством, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Структура вказаної правової норми вказує, що до відповідальності у вигляді штрафу може бути притягнуто суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, зокрема у випадку за неподання чи несвоєчасного подання замовником інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт.

Відповідно до частини восьмої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня видачі дозволу на виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання таких робіт відповідно до частини п'ятої цієї статті письмово поінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт.

Аналогічні норми містить і пункт 27 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466.

Як встановлено в акті перевірки та не заперечується сторонами, ТОВ "Рейтарське" є замовником об'єкта будівництва - реставрація головного фасаду з пристосуванням існуючої будівлі до сучасних умов із знесенням дворових будівель та будівництвом нового об'єкту у дворовому просторі будинку на вул. Рейтарській, 37 у Шевченківському районі м. Києва, та отримало дозвіл на виконання будівельних робіт №КВ 11412243239 від 11 грудня 2012 року.

Суд звертає увагу, що позивач не надав суду доказів, які б підтверджували, що ТОВ "Рейтарське" протягом семи календарних днів з дня видачі дозволу на виконання будівельних робіт №КВ 11412243239 від 11 грудня 2012 року письмово поінформувало виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт.

При цьому доводів та доказів нас спростування висновків акта перевірки про виявлені порушення позивач не наводить.

Таким чином, суд вважає доведеним факт невиконання позивачем вимог пункту 8 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 27 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466, та приходить до висновку про наявність в бездіяльності позивача складу правопорушення, передбаченого пунктом 9 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Стосовно правомірності накладення на позивача штрафу у розмірі 6 090,00 грн. суд звертає увагу на наступне.

Згідно положень пункту 9 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", сума штрафу, який застосовується до суб'єктів містобудівної діяльності, визначається виходячи із розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини першої статі 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період визначається Законом про Державний бюджет України.

Як визначено у статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", у 2013 році установлено мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 01 січня - 1 147,00 грн., з 01 грудня - 1 218,00 грн.

Виходячи із загальних принципів права, заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені суб'єктами містобудування порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності; тому відповідна сума штрафу повинна визначатись виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на дату накладення штрафу.

Так, на дату накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності розмір мінімальної заробітної плати становив 1 218,00 грн., відповідно сума застосованого до позивача штрафу згідно оскаржуваної постанови має становити 6 090,000 грн. (1 218,00 х 5).

Суд вважає помилковими доводи позивача про неприпустимість застосування зворотної дії в часі нормативно-правовим актом в контексті спірних правовідносин, оскільки: відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи; разом з тим, як на момент накладення на позивача штрафу, так і на момент виявлення правопорушення у сфері містобудівної діяльності заходи відповідальності були не змінні, а відповідальність за неподання чи несвоєчасного подання замовником інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт стабільно встановлена штрафом у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат; при цьому зміна розміру мінімальної заробітної плати не може вважатись зміною міри відповідальності за вчинене порушення.

Крім того, відповідно до офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України, наданого Конституційним Судом України у рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Тобто, положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, до юридичних осіб не застосовуються.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що позивачем не спростовано факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд приходить до висновку, що накладення на ТОВ "Рейтарське" штрафу у сумі 6 090,00 грн. згідно постанови Інспекції ДАБК про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12 грудня 2013 року №618/13/7/26-34/1212/02/2 відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Рейтарське" не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання адміністративного позову) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1 147,00 грн.

Частина третя статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Матеріали справи підтверджують, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 172,06 грн., тобто 10 відсотків розміру ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру та додатково 00,01 грн.

Відповідно до частин першої-третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, решта суми судового збору у розмірі 90 відсотків розміру ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, з урахуванням сплати 00,01 грн., а саме 1 548,44 грн. (1 720,50 грн. - 172,05 грн. - 00,01 грн.) має бути стягнута на корить Державного бюджету України з позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Рейтарське" відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейтарське" (ідентифікаційний код 35575000, 01034, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 37) на користь Державного бюджету України (отримувач УДСКУ у Печерському районі, код 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, рахунок 31218206784007) суму судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1 548,44 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок вісім гривень сорок чотири копійки).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко