Рішення

від 19.03.2014 по справі 905/1207/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.03.2014 Справа № 905/1207/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Колективного підприємства «Магістраль» м.Горлівка Донецької області

до відповідача: Департаменту житлово-комунального господарства Горлівської міської ради м.Горлівка Донецької області

про стягнення заборгованості в сумі 6769,80грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Чирьєв С.Ф. - директор відповідно до протоколу зборів засновників від 16.04.2013р.

від відповідача: не з'явився.

25.02.2014року Колективне підприємство «Магістраль» м.Горлівка Донецької області (далі - КП «Магістраль») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Департаменту житлово-комунального господарства Горлівської міської ради м.Горлівка Донецької області (далі - Департамент) з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 6769,80грн., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного контракту №13 від 30.03.2001р. позивачем у 2001 році виконані роботи з утримання автодоріг на загальну суму 83782,00грн., відповідач оплатив виконані роботи лише частково, додатковою угодою б/н від 27.11.2003року до договору сторони продовжили строк погашення заборгованості в сумі 67674,00грн. на 10 років та встановили, що погашення заборгованості буде проведено рівними частинами починаючи з 2004 року, сторонами складений графік погашення заборгованості на період 2004-2013років, заборгованість на загальну суму 60904,20грн. стягнута з відповідача в судовому порядку, однак заборгованість за 2013 рік на суму 6769,80грн. відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою господарського суду від 27.02.2013р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 905/1207/14.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: контракту №13 від 30.03.2008р., додаткових угод до договору б/н від 27.11.2003р., актів прийомки виконаних робіт за жовтень 2001р., за листопад 2001р., акту звіряння від 12.04.2013р., банківських виписок, вимоги №146 від 17.12.2013р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 526, 837, 854 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 1, 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, явку представника в судове засідання не забезпечив, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не звертались.

Вислухавши пояснення представника позивача, який з'явився у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

30.03.2001року між Міським управлінням комунальної власності та міського господарства м.Горлівки (Замовник) та КП «Магістраль» (Підрядник) укладено контракт на виконання робіт з поточного ремонту міських доріг №13.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін без складання протоколу розбіжностей.

Відповідно до рішення Горлівської міської ради №IV/22-12 від 25.03.2005року управління комунальної власності та міського господарства міської ради перейменовано в управління житлово-комунального господарства міської ради.

Рішенням Горлівської міської ради №IV/13-8 від 29.07.2011р. управління житлово-комунального господарства перейменоване з 04.10.2011р. в департамент житлово-комунального господарства міської ради.

Таким чином, Департамент є належним відповідачем у справі.

Замовник щомісячно, до початку здійснення робіт перераховує Підряднику аванс у розмірі не менше 30% вартості виконаних робіт попереднього місяця для придбання товарно-матеріальних цінностей та оплати послуг або забезпечує виконавця матеріалами в обсягах та номенклатурі, що визначається виконавцем, вирішує питання з постачальниками.(п.3.4. Контракту).

За п.5.1. Контракту вартість робіт за цим договором визначається динамічною договірною ціною у відповідності з Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.І.І-І-2000.

У п.5.2. Контракту встановлено, що прийомка виконаних робіт здійснюється щомісячно станом на 1 число, згідно актів форми №2 та 3.

Відповідно до умов Контракту підрядник виконав роботи на загальну суму 67674,00грн., про що свідчать складені акти приймання виконаних робіт за жовтень 2001р. та листопад 2001р., які підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані підрядником роботи прийняті замовником без заперечень.

Замовник зобов'язаний в строк, який не перевищує 15 днів, після підписання акту прийомки виконаних робіт, здійснити кінцевий розрахунок за виконані роботи, шляхом перерахування грошових коштів на р/рахунок виконавця. (п.3.5. Контракту).

Проте, відповідач оплату виконаних робіт здійснив лише частково, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 67674,00грн.

У зв'язку із відсутністю у Замовника необхідних грошових коштів для виконання зобов'язань за Контрактом, між сторонами була укладена додаткова угода б/н від 27.11.2003р. до Контракту, відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити на 10 років строк виконання зобов'язань по оплаті виконаних в 2001 році робіт з утримання міських автодоріг, споруд на суму 67674,00грн. Сторони домовились, що погашення зобов'язань буде здійснюватись рівними частинами протягом 10 років, починаючи з 2004р., грошовими коштами на поточний рахунок Підрядника.

Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Зазначені вище факти встановленні рішеннями господарського суду Донецької області від 14.01.2008р. по справі №19/329, від 09.10.2008р. по справі №11/117, від 16.03.2010р. по справі №30/46, по справі №5006/16/140/2012, від 30.05.2013р. по справі №905/3046/13, якими вирішено спори між тими ж сторонами. Відповідно дані факти не потребують доведення в процесі розгляду справи №905/1207/14.

В матеріалах справи №905/1207/13 міститься також засвідчена копія графіку погашення відповідачем заборгованості минулих років за виконані роботи Колективному підприємству «Магістраль», серед іншого, за Контрактом. Зазначений графік погоджений з першим заступником міського голови м.Горлівки.

Згідно погодженого графіку, відповідач мав сплачувати протягом 2004 - 2012 років по 6767,00грн. та 6771,00грн. у 2013році, всього 67674,00грн.

Однак, відповідач в добровільному порядку не здійснив оплати виконаних в 2001 році робіт з утримання міських автодоріг, споруд відповідно до укладеної додаткової угоди від 27.11.2003р. до Контракту.

Вищезазначеними рішеннями суду з відповідача стягнуто заборгованість за контрактом (з урахуванням додаткової угоди) за 2004-2012 роки на загальну суму 60904,20грн.

Позивач звертався до Департаменту з вимогою №146 від 17.12.2013р., згідно з якою просив відповідача сплатити заборгованість за Контрактом та додатковою угодою до нього за 2010-2012р. в сумі 6769,80грн. Докази направлення вищевказаної вимоги на адресу відповідача наявні в матеріалах справи.

Оскільки заборгованість за Контрактом та додатковою угодою до нього за 2013 рік на суму 6769,80грн. відповідачем не була сплачена, це стало підставою для звернення до суду з позовом.

Департамент не надав суду належних та допустимих доказів оплати заборгованості за 2013 рік на загальну суму 6769,80грн.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Пунктом 1 ч. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які вступили в силу з 01.01.2004р., встановлено, що вони застосовуються до правовідносин, які виникли після набрання ними чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Позов заявлений по взаємовідносинах сторін, що виникли на підставі контракту №13 від 30.03.2001р.., коли діяли положення Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963р., та продовжив свою дію після набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції 2003р., тому судом при розгляді справи застосовані норми, чинні на час спірних правовідносин з урахуванням продовження дії договорів після набрання чинності Цивільним Кодексом України в редакції 2003р.

До Контракту, як до договору підряду, застосовуються положення глави 28 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, та глави 61 Цивільного Кодексу України 2003 року.

Відповідно ст.332 Цивільного Кодексу УРСР за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Статтею 345 Цивільного кодексу УРСР встановлено, що замовник зобов'язаний оплатити виконану підрядником роботу після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлене законом або договором.

Згідно ст.161 Цивільного кодексу УРСР, ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.162 Цивільного кодексу УРСР, ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до Контракту.

Факт прийняття Замовником виконаних підрядних робіт за договором підтверджується матеріалами справи.

Додатковою угодою від 27.11.2003року до Контракту сторони встановили строки виконання зобов'язання з оплати виконаних у 2001 році робіт з утримання міських автодоріг та споруд на суму 83782,00грн. та домовились, що погашення зобов'язань буде проведено рівними частинами протягом 10 років, починаючи з 2004року.

Матеріалами справи доведено порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати заборгованості за 2013 рік у порядку, встановленому Контрактом та додатковою угодою до нього. Строк виконання зобов'язання відповідача з оплати зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з позовом до суду настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 6769,80грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості у вказаному розмірі.

Відповідно Департаментом в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання в частині оплати вартості виконаних робіт з утримання міських автодоріг та споруд за 2013 рік у порядку, встановленому контрактом та додатковою угодою до нього.

Виходячи з того, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за 2013 рік на суму 6769,80грн. доведені позивачем та обґрунтовані матеріалами справи, та є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 332, 345, 161, 162 Цивільного кодексу УРСР, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, статтями 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Колективного підприємства «Магістраль» м.Горлівка Донецької області до Департаменту житлово-комунального господарства Горлівської міської ради м.Горлівка Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 6769,80грн. задовольнити.

Стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства Горлівської міської ради м.Горлівка Донецької області (84646 Донецька область, м.Горлівка, , пр.Перемоги, 67, ідентифікаційний код 03364783) на користь Колективного підприємства «Магістраль» м.Горлівка Донецької області (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Планерна, буд. 1-а, ідентифікаційний код 20351428) заборгованість в сумі 6769,80грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1827,00грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 19.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 24.03.2014року.

Суддя Ю.В. Сич