Рішення

від 24.03.2014 по справі 910/2265/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2265/14 24.03.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прадо-Клінінг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Власт - Група"

про стягнення 17 600,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Браславська Л.З. за довіреністю б/н від 14.11.2013 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прадо Клінінг" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Власт-Група" (відповідач) про стягнення 17 600,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/2265/14 та призначено розгляд справи на 03.03.2014 р. о 10:20 год.

26.02.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява, відповідно до якої позивач повідомив про відсутність аналогічного спору та просив суд долучити до матеріалів справи копію витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача та копію довідки з установи банку.

В судове засідання, призначене на 03.03.2014 р., представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 03.03.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 13.02.2014 р. не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 03.03.2014 р. представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні, призначеному на 03.03.2014 р., судом перевірено виконання сторонами вимог ухвали суду від 13.02.2014 р. та встановлено, що відповідач вимоги ухвали суду не виконав, а позивач - виконав, але не в повному обсязі.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання, призначене на 03.03.2014 р., невиконання вимог ухвали суду від 13.02.014 р. та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 03.03.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 р. розгляд справи був відкладений на 24.03.2014 о 10:00 год.

В судове засідання, призначене на 24.03.2014 р., з'явився представник позивача, подав заяву, відповідно до якої на виконання вимог ухвали суду від 13.02.2014 р. надав для залучення до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АГ № 395886) щодо відповідача станом на 14.03.2014 р., а також рахунки-фактури за період жовтень, грудень 2012 р. - квітень 2013 р. Надані позивачем документи залучені до матеріалів справи, заява позивача передана до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 03.03.2014 р., не з'явився, вимоги ухвал суду від 13.02.2014 р. та від 03.03.2014 р. не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином з огляду на наступне.

Відповідно до роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18), розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п. 3.9.1 вищезазначеної Постанови Пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом встановлено, що поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 р. та від 03.03.2014 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 3-Г), яка відповідає адресі місцезнаходження останнього, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 18399406 від 24.03.2014 р. Отримання відповідачем поштових відправлень за вказаною адресою підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 02081 0324682 2.

За наведених обставин підтверджується, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Проте в судове засідання 24.03.2014 р. відповідач не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Крім того, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 24.03.2014 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні 24.03.2014 р. представник позивача надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, позов підтримав повністю.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 24.03.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Власт - Група" (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прадо Клінінг" (виконавець, позивач) був укладений Договір № 01/03 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець (позивач) за дорученням замовника (відповідача) взяв на себе зобов'язання виконувати роботи з прибирання та надання супутніх послуг (надалі - роботи) на об'єкті, що належить замовникові, або знаходиться в його користуванні, за адресою: м. Київ, пр-т Визволителів, буд. 1, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити їх на умовах, вказаних у цьому Договорі.

Згідно п. 3.1 Договору сторони узгодили, що оплата робіт буде здійснюватися в безготівковій формі шляхом 100% післясплати на рахунок виконавця (позивача) за цінами та в об'ємі, визначеними в рахунку-фактурі, та кошторису, затвердженим замовником (відповідачем), не пізніше чотирьох банківських днів з дня підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.1 Договору сторони визначили, що роботи вважаються виконаними після підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт.

Акт здачі-прийняття виконаних робіт складається Виконавцем (позивачем) в 2-х екземплярах та підписується сторонами (п. 4.3 Договору).

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 Договору сторони встановили, що замовник зобов'язаний прийняти роботи, належним чином виконані виконавцем, та своєчасно оплатити їх вартість відповідно до п. 3 даного Договору.

Згідно п. 10.1 Договору даний договір він вступає в дію з моменту підписання уповноваженими особами і діє, зокрема, в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Позивач у позовній заяві зазначив, що на виконання умов Договору в жовтні 2012 р., грудні 2012 р. - квітні 2013 р. ним було виконано для відповідача роботи (послуги з прибирання) на загальну суму 17600,00 грн. Зазначене підтверджується доданими до позовної заяви актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-493 від 31.10.2012 р., № ОУ-631 від 31.12.2012 р., № ОУ-043 від 31.01.2013 р. № ОУ-103 від 28.02.2013 р., № ОУ-166 від 29.03.2013 р., 15.04.2013 р. на загальну суму 17600,00 грн. та актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2013 р. на суму 17600,00 грн., які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.

Натомість відповідач оплату спірних робіт в сумі 17600,00 грн. не здійснив, тоді як відповідно до п. 3.1 Договору мав здійснити повну оплату не пізніше чотирьох банківських днів з дня підписання відповідного акту здачі-прийнятгя виконаних робіт.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання за Договором щодо своєчасної та повної оплати робіт, позивач 29.11.2013 р. направив відповідачу претензію № б/н від 15.11.2013 р., що підтверджується доданими до позовної заяви фіскальним чеком № 5986 від 15.11.2013 р. та повідомленням про вручення поштового відправлення № 01033 14522951. Відповідно наведеної претензії позивач просив відповідача погасити заборгованість за Договором в сумі 17600,00 грн.

Проте відповідач відповіді на претензію позивача не надав, вказану заборгованість за Договором не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю юридичною природою є договором про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Зібрані у справі докази, а саме: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-493 від 31.10.2012 р., № ОУ-631 від 31.12.2012 р., № ОУ-043 від 31.01.2013 р. № ОУ-103 від 28.02.2013 р., № ОУ-166 від 29.03.2013 р., № ОУ-228 від 15.04.2013 р. підтверджують, що позивач згідно умов Договору виконав для відповідача роботи на загальну суму 17600,00 грн.

При цьому судом досліджено, що вартість робіт (послуг), вказана у кожному з вищеперелічених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідає цінам та об'єму, визначеним у відповідному рахунку-фактурі (№ СФ-598 від 24.10.2012 р., № СФ-764 від 25.12.2012 р., № СФ-053 від 29.01.2013 р., № СФ-119 від 25.02.2013 р., № СФ-200 від 28.03.2013 р.№ СФ-273 від 11.04.2013 р.), та кошторису (додаток № 2 до Договору), затвердженому відповідачем.

Вищенаведені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін, судом приймаються у якості належних і допустимих доказів на підтвердження того, що позивач надав, а відповідач прийняв без будь-яких зауважень та претензій Роботи за Договором на загальну суму 17600,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору сторони узгодили, що оплата робіт буде здійснюватися в безготівковій формі шляхом 100% післясплати на рахунок виконавця (позивача) за цінами та в об'ємі, визначеними в рахунку-фактурі, та кошторису, затвердженим замовником (відповідачем), не пізніше чотирьох банківських днів з дня підписання Акту здачі-прийняття виконаних робіт .

Враховуючи зміст п. 3.1 Договору, суд прийшов до висновку про те, що строк (термін) повної оплати відповідачем спірних робіт на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-493 від 31.10.2012 р., № ОУ-631 від 31.12.2012 р., № ОУ-043 від 31.01.2013 р. № ОУ-103 від 28.02.2013 р., № ОУ-166 від 29.03.2013 р., № ОУ-228 від 15.04.2013 р. є таким, що настав.

Як встановлено судом, станом на час розгляду справи по суті відповідач не здійснив оплати робіт, наданих згідно вищенаведених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 17600,00 грн., докази протилежного в матеріалах справи відсутні. Зазначене, в свою чергу, свідчить про невиконання відповідачем умов Договору щодо своєчасної та повної оплати робіт за цим договором та наявність у відповідача заборгованості за Договором в сумі 17600,00 грн.

Додатково заборгованість відповідача перед позивачем у вищенаведеній сумі підтверджується наявним в матеріалах справи Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прадо Клінінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Власт-Група", який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторіню

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 17600,00 грн. заборгованості за Договором визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позову на відповідача покладається судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Власт - Група" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 3-Г; ідентифікаційний код 35093104), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прадо Клінінг" (08153, Київська область, м. Боярка, вул. Сєдова, буд. 5, кв. 63; ідентифікаційний код 32903907) 17600,00 грн. (сімнадцять тисяч шістсот гривень 00 коп.) основного боргу, 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.03.2014 р.

Суддя Гумега О.В.