Рішення

від 25.03.2014 по справі 913/431/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

25 березня 2014 року Справа № 913/431/14

Провадження № 30/913/431/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", м. Київ

до відповідача Державного вищого навчального закладу "Луганський коледж будівництва, економіки та права", м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління державної казначейської служби України у місті Луганську Луганської області, м. Луганськ

про стягнення 44 785 грн. 66 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Бородіна А.А.

У засіданні брали участь:

від позивача: Моргунова Н.В., довіреність № 2 від 28.02.2014;

від відповідача: Калашніков Є.М., довіреність № 1/18 від 18.02.2014;

від третьої особи: Сіра О.М., довіреність № 02-10/2 від 08.01.2014,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Державного вищого навчального закладу "Луганський коледж будівництва, економіки та права" про стягнення заборгованості у розмірі 44785 грн. 66 коп., яка складається з основної суми боргу у розмірі 41988 грн. 00 коп., пені за несвоєчасне виконання умов зобов'язань у розмірі 2273 грн. 10 коп., 3% річних від простроченої суми у розмірі 524 грн. 56 коп. за договором підряду № 597 від 20.05.2013.

Позовні вимоги мотивовані ст. ст. 525, 526, 625, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати за виконані підрядні роботи.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачем було надано відзив на позовну заяву б/н від 25.02.2014, яким останній заперечив проти позову та зазначив, що відповідач є державною організацією, яка є розпорядником та одержувачем бюджетних коштів. Відповідно до вимог бюджетного законодавства розрахункове-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів здійснюється органами казначейства. На виконання умов п. п. 3.3 договору № 597 відповідачем ще 23.08.2013 були здійсненні дії щодо сплати коштів позивачу, а саме: до казначейської служби було подано платіжне доручення № 847 про списання з рахунку відповідача на користь позивача суми 41988 грн. з призначенням платежу - оплата по договору № 597 від 20.05.2013, але вказана сума на даний час не була перерахована, оскільки фактично оплата блокується органами державної казначейської служби без будь-яких причин. Отже, відповідач за відзивом просить стягнути суму заборгованості у розмірі 41988 грн. 00 коп., в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління державної казначейської служби України у місті Луганську Луганської області, надало пояснення, у яких зазначено, що у казначейській службі відповідачем були зареєстровані юридичні та фінансові зобов'язання на загальну суму 41988 грн. 00 коп. Дані витрати є незахищеними видатками, на які підкріплення на кінці року не надходили. Весь фінансовий ресурс був направлений на виплату заробітної плати, пенсій, стипендій та соціальних виплат. При проведенні видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів органи казначейства, в першу чергу, та стислі терміни забезпечують виконання захищених статей видатків, перелік яких визначений ч. 2 ст. 55 Бюджетного кодексу України. Усі розрахункові операції у 2013 році здійснювалися в межах наявного фінансового ресурсу єдиного казначейського рахунка.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

20.05.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (позивач у справі) та Державним вищим навчальним закладом "Луганський коледж будівництва, економіки та права" (відповідач у справі) був укладений договір № 597, який за своєю юридичною природою є договором підряду (далі за текстом - договір).

За умовами договору замовник (відповідач у справі) доручає, а підрядник (позивач у справі) зобов'язується виконати власними і залученими силами та засобами такі види робіт: гідродинамічне очищення каналізаційної мережі. Замовник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити роботи, зазначені в п. 1.1 цього договору (п. 1 договору).

Згідно з п. п. 2.1 п. 2 договору загальна сума договору складає 41988 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ (20%) 6998 грн. 00 коп.

Підпунктом 3.2 п. 3 договору передбачено, що виконання робіт підрядником та прийняття їх результатів замовником оформлюється актами виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3.

Оплата здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів, але не пізніше 26 серпня 2013 року (підпункт 3.3 п. 3 договору).

Підпунктом 6.4 п. 6 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати замовником вартості виконаних підрядних робіт замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Відповідно до п. п. 12.1 п. 12 договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013, а в частині виконання взятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання сторонами.

На виконання умов договору позивачем виконано роботи на суму 41988 грн. 00 коп., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року (форми № КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року (форми № КБ-3), які підписані 22.08.2013 повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, і скріплені печатками підприємств (а. с. 11-16).

Виконані роботи у встановлений договором строк відповідачем в повному обсязі оплачені не були.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості № 1640 від 05.12.2013 у розмірі 41988 грн. 40 коп. за договором № 597 від 20.05.2013. Вказана претензія була отримана відповідачем 16.12.2013 згідно реєстру пересилання поштових відправлень (а. с. 20). Відповіді не отримано, заборгованість не сплачена.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 44785 грн. 66 коп., яка складається з основної суми боргу у розмірі 41988 грн. 00 коп., пені за несвоєчасне виконання умов зобов'язань у розмірі 2273 грн. 10 коп., 3% річних від простроченої суми у розмірі 524 грн. 56 коп. за договором підряду № 597 від 20.05.2013.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Пунктом 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань. В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем робіт на суму 41988 грн. 00 коп., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року (форми № КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року (форми № КБ-3), які підписані 22.08.2013 повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, і скріплені печатками підприємств.

Відповідачем порушено зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 41988 грн. 00 коп., про що також свідчить підписаний сторонами акт звірки на зазначену суму (а. с. 85).

Доказів погашення вказаної заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.

Доводи відповідача за відзивом судом відхиляються, оскільки відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. Зазначена правова позиція відповідає практиці застосування ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011) та викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446.

Рішення Верховного Суду України відповідно до статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України щодо застосування певної правової норми у подібних правовідносинах є обов'язковим для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 41988 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач на підставі п. п. 6.4 п. 6 договору нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 2273 грн. 10 коп. за період з 27.08.2013 по 25.01.2014.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми пені за заявлений позивачем період.

Пункт 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 524 грн. 56 коп. за період з 27.08.2013 по 25.01.2014.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми річних у розмірі 524 грн. 56 коп. за заявлений позивачем період.

Доказів погашення заявлених до стягнення сум сторонами до матеріалів справи не надано.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості у розмірі 41988 грн. 00 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 2273 грн. 10 коп. за період з 27.08.2013 по 25.01.2014, 3% річних у розмірі 524 грн. 56 коп. за період з 27.08.2013 по 25.01.2014.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного вищого навчального закладу "Луганський коледж будівництва, економіки та права", м. Луганськ, вул. Кірова, буд. 62, код 01393042, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 7, код 37100186, заборгованість у розмірі 41988 грн. 00 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 2273 грн. 10 коп., 3% річних у розмірі 524 грн. 56 коп., судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 26.03.2014

Суддя І.П. Голенко