Ухвала

від 26.03.2014 по справі 697/3230/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/857/14Головуючий по 1 інстанції Категорія : 29 Штих К. М. Доповідач в апеляційній інстанції Демченко В. А. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Демченко В. А. суддів Подорога В. М. , Бородійчук В. Г. при секретаріЯремич В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на ухвалу судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ФГ «Назаренків» про стягнення суми коштів набутих без достатньої правової підстави , -

в с т а н о в и л а :

Позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися у суд із позовом до ФГ «Назаренків» про стягнення суми коштів набутих без достатньої правової підстави.

Ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 грудня 2013 року у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ФГ «Назаренків» про стягнення суми коштів набутих без достатньої правової підстави відмовлено, зобов'язано Канівське УДКСУ Черкаської області повернути ОСОБА_8 (19000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) судовий збір сплачений 04.12.2013 року за платіжним дорученням № ПН974 у розмірі 477,33( чотириста сімдесят сім гривень,33коп).

Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами та квитанцією про сплату судового збору на суму 477,33 грн. направлено позивачам.

Не погоджуючись із ухвалою судді про відмову у відкритті провадження по даній справі, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 подали апеляційну скаргу на ухвалу судді суду першої інстанції, оскільки вважають її постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просять ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянтів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Так, за матеріалами справи колегією суддів встановлено, що позивачі з даним позовом звернулися до суду 09 грудня 2013 року ( а. с.1 - 5 ).

11 грудня 2013 року ухвалою судді відмовлено у відкритті провадження по даній справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства( а. с. 26).

Однак, з такими висновками судді погодитись неможливо.

Так, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» визначено що рішення суду, як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06. 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

За частинами 1 і 2 ст. 15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Розгляд справ за КАС України (ст. 17) або ГПК України (ст. 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.

Відповідно до ст. 55, 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з тих підстав, які передбачені законом. Такі підстави визначено у ч. 2 ст. 122 ЦПК.

У відповідності до ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасниками( засновком, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між ( засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Господарським кодексом України передбачений виключний перелік господарських товариств, так зокрема відповідно до ч. 1 ст. 80 ГК України, до господарських товариств, належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Перелік господарських товариств, наведений у ст. 80 ГК України є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає.

У пп. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що в разі, якщо суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, або предмет позову не відповідають визначеним п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України справам, що виникають із корпоративних відносин, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. 1 ГПК України господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. Не підлягає розширеному тлумаченню п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України також щодо справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін у справі не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, що вибув.

Відповідно до частини 1 статті 114 Господарського кодексу України фермерське господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції. Відносини, пов'язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами (частина 3). Статтею 42 цього Кодексу встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України, визначені у Законі. Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону (стаття 1). Відносини, пов'язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2).

Оскільки фермерське господарство не відноситься до господарських товариств, визначених ст. 80 ГК України, а є лише формою підприємницької діяльності громадян згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України « Про фермерське господарство» , то висновки судді суду першої інстанції про те, що розгляд цієї справи не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства є помилковим та суперечать вимогам процесуального законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав у судді районного суду при постановленні ухвали про відмову у відкритті провадження не було, а суддя суду першої інстанції повинен був вирішити питання про відкриття провадження, відповідно до положень ст. 122 ЦПК України, і зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали судді з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.303, ст.304, ст.307, ст. 312, ст. 314, ст. 315, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ФГ «Назаренків» про стягнення суми коштів набутих без достатньої правової підстави, - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :