Рішення

від 24.03.2014 по справі 904/425/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.03.14р. Справа № 904/425/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Гарант", (м. Дніпропетровськ)

до Приватного підприємства "Баір", (м. Кривий Ріг)

про стягнення 32 143,19 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача: Домрачев Є.М. - представник (дов. № 1 від 20.11.13р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Купецький дім Гарант" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Приватного підприємства "Баір" (далі-відповідач) про стягнення 32 143, 19 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 19 027,37 грн. - основний борг, 4 232, 91 грн. - пеня, 8 882, 91 грн. - 30% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки товару № 77- КД від 23.03.11р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Представником позивача на виконання вимог господарського суду надані документи для долучення до матеріалів справи.

Приватне підприємство "БАІР" 13 березня 2014 року подало до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги позивача визнає частково, а саме, в сумі основного боргу у розмірі 19 027,37 грн., в частині стягнення пені та процентів за користування грошовими коштами просить суд відмовити у повному обсязі.

Крім того, 13.03.14р. в судовому засіданні від представника відповідача надана заява про застосування позовної давності, в якій відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України просить застосувати до спірних правовідносин в частині стягнення неустойки позовну давність строком в один рік.

Заява щодо застосування позовної давності в частині стягнення неустойки строком в один рік задоволена судом.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 18145614 станом 12.02.14 року юридичне місцезнаходження відповідача (ПП "БАІР") - 50042, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Жовтневий район, вул. Тухачевського, буд. 81, прим. 7 - куди і направлялись ухвали суду.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався з 13.02.14р. на 27.02.14р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.02.14р. по 13.03.14р. та з 13.03.14р. по 24.03.14р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Гарант", як постачальник, та Приватним підприємством "Баір", як покупець, було укладено договір поставки № 77-КД.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 6.1. договору поставки).

Згідно п. 1.1. договору поставки, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити непродовольчі товари (надалі - товар) відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

Пунктом 1.2. договору поставки встановлено, що предметом даного договору є товар, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних, товарно-транспортних накладних тощо), які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору поставки, постачальник здійснює постачання товару, а покупець приймає та оплачує товар за цим договором окремими партіями. Кількість товару у кожній партії товару визначається виходячи з усної чи письмової заявки покупця та наявності товару у постачальника на момент отримання заявки, і вказується в первинних документах, які підтверджують передачу товару (накладні та/або акти прийому-передачі).

Асортимент кожної окремої партії товару визначається виходячи з асортименту товару за договором, усної чи письмової заявки покупця та наявності його у постачальника на момент отримання заявки (п. 3.1. договору поставки).

У відповідності до п.п. 4.2., 4.4. договору поставки, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в національній валюті України (гривнях) в безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець сплачує 100 (сто) % вартості кожної партії товару протягом 90 календарних днів з моменту її отримання.

З позовної заяви вбачається, що на виконання умов договору поставки позивач за період з 05 квітня 2011 року по 02 квітня 2012 року здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму у розмірі 243 009,50 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Відповідач виконав свої зобов'язання з оплати поставленого товару та повернення не реалізованого товару лише частково на суму 198 846,82 грн.

24.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Гарант" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медхауз-Україна" було укладено договір про відступлення права вимоги № 20-04, відповідно до п. 1 якого позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Гарант" (первісний кредитор) відступив Товариству з обмеженою відповідальністю "Медхауз-Україна" (новий кредитор) право вимоги до відповідача за договором поставки в розмірі 25 135,31 грн.

З огляду на викладене, сума основного боргу відповідача перед позивачем станом на 20.01.2014 року становить у розмірі 19 027,37 грн., що також підтверджується актом зведення взаєморозрахунків, який знаходиться в матеріалах справи.

Позивач стверджує, що відповідачем порушені умови укладеного договору поставки та вимоги цивільного та господарського кодексів України щодо належного виконання господарського зобов'язання.

Отже, відповідач був зобов'язаний остаточно погасити суму заборгованості за поставлений товар за основним договором у строк до 01.07.2012 року, тобто протягом 90 календарних днів з дати поставки товару позивачем 02.04.2012 року.

Таким чином, прострочення грошового зобов'язання відповідача за договором поставки починається з 02.07.2012 року.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 19 027,37 грн.

Доказів виконання по оплаті за поставлений товар за договором поставки № 77-КД від 23.03.2011 року на момент розгляду спору відповідач не надав, але визнав позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у сумі 19 027,37 грн. в повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 19 027,37 грн.

Відповідно до п. 5.6. договору поставки, якщо заборгованість покупця перед постачальником триває більше 2-х місяців, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

На підставі п. 5.6. договору поставки позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача пеню за період з 02.07.2012 року по 20.01.2014 року у сумі 4 232,91 грн., згідно розрахунку, який додається до позовної заяви (а.с. 23).

Відповідач проти заявлених вимог позивача щодо нарахування пені у сумі 4 232,91 грн. за період з 02.07.2012р. по 20.01.14р. заперечує та посилаючись на ст. 267 ЦК України просить суд застосувати до стягнення неустойки позовну давність строком в один рік.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до сю 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунок позивача судом встановлено, що він не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме, розрахунок пені виконаний без врахування річного терміну строку позовної давності та шестимісячного строку нарахування пені встановлений п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Отже до стягнення підлягає сума пеня у розмірі 1 401,77 грн. за період з 20.01.13р. по 20.07.13р.

Згідно п. 5.5. договору поставки, за порушення строку оплати поставки товару покупець сплачує постачальнику проценти у розмірі 30% річних від суми заборгованості.

На підставі п. 5.5. договору поставки та ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача 30% річних за період з 02.07.12р. по 20.01.14р. у сумі 8 882,91 грн., відповідно до розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 23).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача судом встановлено, що розрахунок 30% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення 30% річних у сумі 8 882,91 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача пропорційно.

Керуючись ст.ст. 256, 257, 258, 267, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "БАІР" (50042, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Тухачевського, буд. 81, приміщення 7; п/р 26000000083358 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код ЄДРПОУ 30735229) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Гарант" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 17; п/р 26007101345421 в АТ "ОТР Банк", МФО 300528, ідентифікаційний код 37215021) - 19 027 (дев'ятнадцять тисяч двадцять сім) грн. 37 коп. основного боргу, 1 401 (одна тисяча чотириста одна) грн. 77 коп. пені, 8 882 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 91 коп. 30% річних, 1 666 (одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн. 08 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін

Повне рішення складено 27.03.14р.