Рішення

від 24.03.2014 по справі 904/997/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.03.14р. Справа № 904/997/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техностройінвест", м. Мелітополь, Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолютний Альянс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 181 533,26 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Кравченко С.І. - представник (дов. № 25/01/2014 від 25.01.2014 року)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техностройінвест" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолютний Альянс" про стягнення заборгованості за договором №02-08/10 від 02.08.2010 року у сумі 181 533,26 грн., з яких 168 612,46 грн. основний борг, 11 571,90 грн. 3 % річних та 1 348,90 інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором №02-08/10 від 02.08.2010 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від19.02.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.03.2014 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 06.03.2014 року на 24.03.2014 року.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.03.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техностройінвест" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Абсолютний Альянс" (покупець) було укладено договір № 02-08/10 (а.с.11).

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець продає, а покупець купує цемент марки 500, на умовах, обумовлених у додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 1.2 договору встановлено , що право власності на товар переходить від продавця до покупця у момент передачі товару покупцю. Датою передачі товару вважається дата, яка вказана у товарної накладної.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що кількість, номенклатура, ціна, умови оплати і терміни поставки товару визначені в специфікаціях, що додаються до договору і складають його невід'ємну частину.

На виконання умов договору, позивач поставив товар відповідачу, що підтверджується видатковими накладними:

- № 138 від 06.04.2011 року на суму 93 600,00 грн.,

- № 170 від 18.04.2011 року на суму 93 600,00 грн.,

- № 671 від 29.07.2011 року на суму 31 095,90 грн.,

- № 946 від 10.10.2011 року на суму 38 896,00 грн. (а.с.15,17,19,20).

Відповідач отримав товар на підставі довіреностей № 9 від 06.04.2011 року та 10 від 18.04.2011 року (а.с.16,18).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що оплата здійснюється в українських гривнях протягом 20 календарних днів з моменту переходу право власності на партію товару відповідно до пункту 1.2 даного договору прямим банківським переводом.

Відповідач частково оплатив поставлений товар, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями (а.с.32-38).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 168 612,46 грн., що підтверджується актом звіряння, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с.21).

Позивачем була направлена на адресу відповідача претензія № 1/12 від 25.02.2013 року, в якій позивач просить перерахувати суму основного боргу (а.с.24).

Відповідач відповідь на претензію не надав та суму заборгованості не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 2.1 договору, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 168 612,46 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано 3 % річних за період з 31.10.2011 року по 11.02.2013 року у сумі 11 571,90 грн. та інфляційні втрати за період з листопада 2011 року по лютий 2014 року у розмірі 1 348,90 грн.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, судом встановлено, що позивачем не вірно встановлено кількість днів прострочення, оскільки з 31.10.2011 року по 11.02.2013 року кількість днів прострочення становить 470 днів.

Таким чином, сума 3 % річних, яка підлягає задоволенню становить 6 513,52 грн. (168 612,46 х 3 х 470 : 365 : 100 = 6 513,52)

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1 348,90 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача становить 3 529,50 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолютний Альянс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сакко, 26 ; ідентифікаційний код 36639536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техностройінвест" (72306, Запорізька область, м. Мелітополь, 2-й провулок Крилова, 1; ідентифікаційний код 34305960) - основний борг у розмірі 168 612,46 грн., 3 % річних у розмірі 6 513,52 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 348,90 грн. та 3 529,50 грн. судовий збір, про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Техностройінвест" (72306, Запорізька область, м. Мелітополь, 2-й провулок Крилова, 1; ідентифікаційний код 34305960) - 33 коп. зайво сплачену суму судового збору, перераховану платіжним дорученням № 2 від 12.02.2014 року, яке знаходиться у матеріалах справи № 904/997/14, про що видати ухвалу.

Наказ та ухвалу видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 26.03.2014р.

Суддя Я.С. Золотарьова