Рішення

від 20.03.2014 по справі 908/279/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 8/10/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2014 Справа № 908/279/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» (71725, Запорізька область, Токмацький район, с.Чистопілля, вул.. Першотравнева, 2-а)

до відповідача Аграрного фонду (01001, м.Київ, вул.. Б. Грінчака, 1)

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відділ Державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції (71701, Запорізька область, м.Токмак, вул.. Леніна, 27-а)

про визнання виконавчого напису від 18.12.2013 р., зареєстрованого в реєстрі за №1263, таким, що не підлягає виконанню

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Мізін М.М., наказ № 14 від 15.12.2009 р.

Відповідача - Винорадський О.І., дов. № 363 від 22.01.2014 р.

Третьої особи-1 - не з'явився

Третьої особи-2 - не з'явився

Заявлено позовні вимоги про визнання виконавчого напису від 18.12.2013 р., зареєстрованого в реєстрі за №1263, таким, що не підлягає виконанню.

Розгляд справи, призначений на 27.02.2014 р., відкладався до 20.03.2014 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 20.03.2014 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, в обґрунтування вимог вказує, що оспорюваний виконавчий напис не підлягає виконанню з наступних підстав. По-перше, згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1172 від 29.06.99 р. для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. При цьому, позивач зазначає, що безспірною є така заборгованість боржника, яка виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, в зв'язку з чим і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріуси вчиняють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі. Проте, позивач наполягає на тому, що застосування відповідачем штрафних санкцій, зважаючи на освідченість Аграрного фонду про форс-мажорні обставини, і відсутність вини з боку ТОВ "Лан" у невиконанні умов договору, суперечить п.п. 8.1. п. 8 форвардного біржового контракту № 473Ф від 21.03.2013 р. і ст. 617 ЦК України. Тому позивач вважає, що дана заборгованість не є безспірною. По-друге, позивач вважає, що відповідачем порушено процедуру звернення стягнення на предмет застави, стверджує, що письмового повідомлення від Аграрного фонду не надходило.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами, в обґрунтування зазначає, що обов'язковою умовою для вчинення виконавчого напису є безспірність майнових вимог до боржника. Як зазначає відповідач, безспірність заборгованості за форвардним біржовим контрактом підтверджується поданими Аграрним фондом третій особі-2 документами, а саме: заявою про вчинення виконавчого напису, копії форвардного біржового контракту №473Ф від 21.03.2013 р., копії платіжного доручення, оригіналу договору застави, який посвідчений 21.03.2013 р., документу про суму заборгованості боржника, копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб Аграрного фонду, положення про Аграрний фонд, копії наказу про призначення в.о. генерального директора, копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб боржника, письмового повідомлення про порушення зобов'язань. Тому, як вказує відповідач, позивачем в позові необґрунтовано зазначено, що спірний напис вчинено за відсутності відповідних документів, а наявність заборгованості не спростовано, оскільки заборгованість і на сьогодні позивачем не сплачена.

Третя особа-1 та третя особа-2 своїх представників не направили, про причини неявки суд не повідомили. На адресу суду від третьої особи-2 надійшов відзив, за яким ВДВС Токмацького МУЮ просить на розсуд суду прийняти рішення по справі.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив:

21 березня 2013 р. Аграрний фонд (відповідач по справі, покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Лан» (позивач по справ, покупець) уклали форвардний біржовий контракт № 473Ф, за умовами якого продавець зобов'язався передати покупцю у власність товар - пшеницю, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його. Ціна контракту складає 414000 грн. Порядок розрахунків узгоджено розділом п. 5 контракту, яким передбачено, що покупець впродовж п'яти робочих днів з моменту укладення контракту на торгах аграрної біржі зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) у розмірі 50 відсотків вартості зерна, розрахованої на підставі мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення контракту на поточний рахунок продавця, остаточний розрахунок здійснюється впродовж п'яти робочих днів після поставки товару відповідно до цього контракту, надання документів, передбачених п. 3.3 та виконання п. 4.1 контракту. Пунктом 8.1 контракту передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор) за умови, що дані обставини сталися не з вини сторін та безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань.

З метою забезпечення виконання зобов'язань по форвардному біржовому контракту №473Ф від 21.03.2013 р. на закупівлю Аграрним фондом зерна сторонами по справі укладено нотаріально засвідчений договір застави від 21.03.2013 р., за умовами якого заставодавець (позивач по справі) передає в заставу заставодержателю (відповідачу по справі) зерно, яке буде у власності заставодавця на момент виконання зобов'язання за основним договором, а також зерно, яке буде вирощено (зібрано) заставодавцем на площі посіву 104 га на полях № 1, розташованих на території Новенської сільської ради Токмацького району Запорізької області. Відповідно до п. 1.3 договору застави від 21.03.2013 р. розмір вимог, які забезпечуються цією заставою, визначається на момент її звернення і включає в себе зокрема, вимоги щодо передачі у власність заставодержателю предмета застави, сплати пені, штрафів, інших платежів в розмірі, визначеному в основному договорі та в цьому договорі.

Відповідно до п. 3.1 договору застави заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет застави та задовольнити за рахунок предмета застави вимоги за основним договором в повному обсязі в разі невиконання або порушення виконання заставодавцем умов основного договору або будь-яких умов цього договору. При частковому виконанні заставодавцем забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.

Положеннями п. 3.1 договору застави сторони погодили, що заставодержатель має право самостійно обрати спосіб звернення стягнення на предмет застави: позасудовий, судовий, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Як свідчать вивчені матеріли, на виконання умов Форвардного біржового контракту № 473Ф Аграрним фондом перераховано позивачеві попередню оплату за пшеницю у розмірі 207000 грн.

Судом встановлено, що 18.12.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис згідно якого запропоновано звернути стягнення на користь Аграрного фонду на зерно, яке є у власності ТОВ «Лан» в розмірі неповернутого авансового платежу у сумі 207000 грн. та штрафу 20%у сумі 70868 грн. 98 коп. , пені 0,1% у сумі 3543 грн. 45 коп., борг за користування коштами у сумі 28152 грн. У виконавчому написі зазначено, що зерно, передане в заставу Аграрному фонду за договором застави від 21.03.2013 р. в якості забезпечення виконання зобов'язання за Форвардним біржовим контрактом № 473Ф від 21.03.2013 р., строк поставки за яким настав 01 грудня 2013 року, стягнення здійснюється за період з 02.12.2013 р. по 12.12.2013 р. Постановою відділу Державної виконавчої служби Токмацького МУЮ від 11.01.2014 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №1263 від 18.12.2013 р.

Звертаючись з даним позов, позивач вказує, що вважає неправомірним застосування відповідачем штрафних санкцій з огляду на форс-мажорні обставини та відсутність вини продавця. Крім того, зазначає, що не отримував від відповідача письмового повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання відповідно до п.п. 3.4 договору застави від 21.03.2013 р.

Частиною 1 ст. 590 Цивільного кодексу України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Разом з тим, Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначається правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Прикінцевими і Перехідними положеннями цього Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України «Про заставу» застосовуються лише в частині, що не суперечить Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до частини 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 цього Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3)відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Таким чином, оскільки предметом застави за договором, укладеним позивачем та відповідачем, є рухоме майно, то спірні правовідносини сторін врегульовано Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», яким не передбачено такого позасудового права заставодержателя як звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Крім того, відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172 для одержання виконавчого напису, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

З 22.02.2012 року набрав чинності Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

Відповідно до п. 3.2 глави 16 Порядку (вчинення виконавчих написів) безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконаних написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 р. № 1172.

Аналіз наведених норм свідчить, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме у такому розмірі.

Пунктом 7.2 контракту № 473Ф передбачено, що за невиконання продавцем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого товару, виходячи з вартості товару за ціною фіксингу, що діяла на останній день поставки. Відповідно до розділу 1 контракту № 473Ф визначено що ціною фіксингу є середньозважена ціна рівноваги, що склалася протягом останніх трьох торгових сесій на аграрній біржі та сертифікованих нею акредитованих товарних біржах на момент поставки.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем при зверненні до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису не надавались документи в обґрунтування розрахунку заборгованості товариства «Лан», зокрема розрахунок штрафних санкцій від вартості недопоставленого товару з урахуванням ціни фіксингу, визначеної відповідно до умов контракту. Крім того, суд звертає увагу, що розмір неповернутого авансового платежу в сумі 207000 грн. (відповідно до оспорюваного виконавчого напису) не був предметом забезпечення згідно п. 1.3 договору застави від 21.03.2013 р. Таким чином, при вчиненні нотаріусом спірного виконавчого напису не додано відповідачем належних документів, що підтверджували безспірність вимог Аграрного фонду.

З огляду на викладене, судом встановлено підстави для визнання оспорюваного виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки, по-перше, його вчинено щодо рухомого майна, а ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса; по-друге, документи, які подані відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису не були достатніми для встановлення безспірної заборгованості позивача.

Заперечення відповідача спростовано вищевикладеним.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 18.12.2013 р. (зареєстрований в реєстрі за № 1263) про звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» на користь Аграрного фонду визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Аграрного фонду (01001, м.Київ, вул.. Грінченко, 1, ЄДРПОУ 33642855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» (71725, Запорізька область, Токмацький район, с.Чистопілля, вул.. Першотравнева, 2-а, ЄДРПОУ 13629627) 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 25 березня 2014 року.

Суддя І.А. Попова