Рішення

від 02.08.2011 по справі 18/879/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

02.08.2011р. Справа № 18/879/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", б-р Т.Шевченка, 18, м.Київ інтереси якого представляє Полтавська філія публічного акціонерного товариства "Укртелеком", вул.Жовтнева, 33, м.Полтава, 36000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяагро", вул. Радянська, 159 кв.34,м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область,37500

про стягнення 2067,84 грн.

Суддя Іваницький О.Т.

Секретар судового засідання Нечипоренко А.П.

Представники:

від позивача: Личагіна С.П. дор. №199 від 30.06.2011 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості на загальну суму2067,84 гривень, з яких сума основного боргу складає 1910,87 гривень, пеня в сумі 72,73 гривень, інфляційні в сумі 62,98 гривень та 3% річних в сумі 21,26 гривень.

12.05.2011 року ухвалою господарського суду Полтавської області справа була направлена за підсудністю до господарського суду Житомирської області на підставі статті 17 ГПК України згідно довідки ЄДРПОУ наданої позивачем про місцезнаходження відповідача .

06.06.2011 року ухвалою Господарського суду Житомирської області справа повернута за встановленою підсудністю до Господарського суду Полтавської області, оскільки з довідки ЄДРПОУ про місцезнаходження відповідача наданої позивачем вбачається, що у записі №3 місцезнаходженням відповідача є Полтавська область, м. Лубни, вул. Радянська, буд. 159.

02.08.2011 року за вхідним №12199д (канцелярії суду) від позивача надійшло до суду клопотання про заміну позивача з Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", в зв'язку зі зміною найменування. Суд клопотання позивача прийняв, розглянув по суті, задовольнив та залучив до матеріалів справи.

Відповідач наданими йому процесуальними правами, передбаченими статтею 22 ГПК України не скористався, свого представника в судове засідання не забезпечив. Ухвала суду яка направлялась на адресу відповідача повернулась з віткою поштового відділення "Поліссяагро не існує".

Відповідно до ч. 4 п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами і доповненнями), у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, та достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, всебічно, повно та об'єктивно розглянувши в судовому засіданні всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника відповідача суд встановив, що 20.12.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укртелеком") в особі начальника ЦЄЗ №4 Соніна М.Т. (надалі -Позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліссяагро" ( надалі - Відповідач по справі) було укладено договір про надання послуг електрозв'язку №921 (надалі - Договір №1) та 24.12.2007 року договір про надання послуг АDSL-підключення до мережі Інтернет №1066/10 (надалі - Договір №2).

Відповідно до розділу 1 Договору №1, Позивач надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги перераховані в додатку 2.

Також відповідно до розділу 1 Догоовру №2, Позивач надає Відповідач на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом включення до порту вузла Інтернет Позивача по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної (постійної) ІР-адреси та інші додаткові послуги Інтернет, що абонент може самостійно замовити через систему самообслуговування (далі - Послуга).

Розділом 4 договору №1 визначено порядок розрахунків між сторонами. Відповідач сплачує послуги електрозв'язкуза спільною погодженою системою оплати - авансова (п. 4.2.). У разі застосування авансової системи оплати Відповідач для одержання послуг електрозв'язку проводить, щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату її вартості в розмірі не менше суми послуг, наданому у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком ( до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг(п.4.6.).

Також розділом 5 визначено порядок розрахунків за Договором №2. Відповідач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків Позивача, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним (п.5.2).

Позивачем за період з 01.07.2010 року по 30.11.2010 року виставлялися рахунки за послуги зв'язку Відповідачу (копії рахунків в матеріалах справи). Вказані рахунки Відповідачем були оплачені частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 1910,87 гривень.

На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 2067,84гривень, з яких основний борг 1910,87 гривень, 62,98 гривень збитки від інфляції, 21,26 гривень 3% річних, 71,73 гривень - пені. Вказану суму і просить стягнути на свою користь Позивач.

Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі матеріалами і доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із статтями 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із статтями 526 - 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 ГК України, статті 549 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язань, він повинен сплати неустойку (штраф, пеня). Розмір неустойки (штрафу, пені) за невиконання зобов'язань встановлюється договором або законом.

Згідно з частиною 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", Відповідачу за несвоєчасну оплату наданих телекомунікаційних послуг нарахована пеня в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, сума пені становить 72,73 гривень (розрахунок пені в матеріалах справи).

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. На підставі вказаних положень ЦК України Відповідачу були нараховані збитки від інфляції з в сумі 62,98 гривень та 3% річних в сумі 21,26 гривень (розрахунки в матеріалах справи).

Обґрунтованим є рішення, яке ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України позивач у встановленому порядку подав суду належні докази ( у матеріалах справи ) які дають підставу суду задовольнити позовні вимоги повністю.

Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також подані ним додаткові докази, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 3,4, 4'-4 3 ,4 5 - 4 7 , 18,19,21-22, 32-34 , 36, 38, 43, 44, 45, 49, 69, 74, 75, 77, 81-1, 82, 82-1, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Замінити позивача з Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" інтереси якого представляє Полтавська філія Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" інтереси якого представляє Полтавська філія Публічного акціонерного товариства "Укртелеком".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссяагро" ( юрид. адреса: вул. Леніна,19, с. Карпівці, Чуднівський район, Житомирська область, 13235, фактична адреса: вул. Радянська, 159, кв.34, м. Лубни, 37500, п/р 26008090241001 в ПРУ №14 ФВАТ КБ "Надра", МФО 331809, код 34868569) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т. Шевченко, 18, м. Київ, 01030 в особі Полтавської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Жовтнева,33, м. Полтава, 36000, р/р 26005133001419 в ПОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 331605 код ЄДРПОУ 01186975) суму основного боргу в розмірі1910,87 гривень, пеню в сумі 72,73 гривень, збитки від інфляції в сумі 62,98 гривень, 3% річних в сумі 21,26 гривень, державне мито в сумі 102,00 гривень та 236,00гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складно 09.08.2011 року

Суддя Іваницький О.Т.