Рішення

від 20.03.2014 по справі 909/90/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 р. Справа № 909/90/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.,

при секретарі судового засідання Червак Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство", вул. Соборна, 163, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Лістехсервіс", вул. Грушевського, 56, с. Новиця, Калуський район, Івано-Франківська область, 77360,

про розірвання договору купівлі-продажу № 218 від 01.07.2008 року та стягнення коштів в сумі 30000 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Скасків І.І. - представник, довіреність № 01-2/001 від 02.01.2014 року,

від відповідача: представники не з"явилися,

встановив:

Державне підприємство "Надвірнянське лісове господарство" звернулося в господарський суд Івано-Франківської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Лістехсервіс" про розірвання договору купівлі-продажу № 218 від 01.07.2008 року та стягнення коштів в сумі 30000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено умови договору купівлі-продажу № 218 від 01.07.2008 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2014 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 04.02.2014 року.

Ухвалою суду від 04.02.2014 року відкладено розгляд справи на 18.02.2014 року.

Ухвалою суду від 18.02.2014 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 06.03.2014 року.

Ухвалою суду від 06.03.2014 року відкладено розгляд справи на 20.03.2014 року.

В порядку ст. 22 ГПК України, позивачем подано заяву б/н від 20.03.2014 року (вх. № 3519/14 від 20.03.2014 року), згідно якої позивач просить розірвати договір купівлі-продажу № 218 від 01.07.2008 року та стягнути з відповідача кошти в сумі 24000 грн.

З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив заяву і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.

Представник позивача, в судовому засіданні 20.03.2014 року, позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та заяві про зміну предмету позову. Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що товариством з обмеженою відповідальністю "Лістехсервіс" не виконано умови договору купівлі-продажу № 218 від 01.07.2008 року та не передано позивачу у власність товар, а саме двигун LTS-120, в зв"язку з чим просить розірвати договір купівлі-продажу № 218 від 01.07.2008 року, укладений між Державним підприємством "Надвірнянське лісове господарство" та товариством з обмеженою відповідальністю "Лістехсервіс", стягнути з відповідача кошти в сумі 24000 грн., які сплачено за товар згідно умов договору купівлі-продажу № 218 від 01.07.2008 року, та покласти на останнього судові витрати.

Представник відповідача, в судове засідання 20.03.2014 року, повторно не з"явився хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які долучено до матеріалів справи.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Лістехсервіс" є: 77360, Івано-Франківська область, Калуський район, с. Новиця, вул. Грушевського, 56.

Відповідачем письмових заяв або повідомлень щодо причин невиконання вимог ухвал суду не подано.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

01.07.2008 року між Державним підприємством "Надвірнянське лісове господарство" (Покупець) і товариством з обмеженою відповідальністю "Лістехсервіс" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 218 (далі Договір).

Згідно п. 1.1. Договору продавець зобов"язується по замовленню покупця передати у власність товар (двигун LTS-120) двигун до трактора ЛКТ-120 в кількості 1-н, а покупець оплатити його на умовах передбачених даним договором.

Як вбачається з п.п. 3.1., 3.2. Договору розрахунок за отриманий товар проводиться шляхом 100 % передоплати. Загальна вартість двигуна 24000 грн.

Державним підприємством "Надвірнянське лісове господарство" сплачено на рахунок товариством з обмеженою відповідальністю "Лістехсервіс" за двигун кошти в сумі 24000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 916 від 01.07.2008 року.

Проте продавцем не виконано умови договору купівлі-продажу № 218 від 01.07.2008 року та не передано у власність покупця двигун LTS-120 до трактора ЛКТ-120.

У зв"язку з невиконанням продавцем умов договору купівлі-продажу № 218 від 01.07.2008 року, з метою досудового врегулювання спору, позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 01-2/1457/1 від 24.12.2013 року, з вимогою повернення коштів перерахованих за двигун, яка останнім залишена без розгляду.

На час вирішення спору в суді продавцем не виконано умови договору купівлі-продажу № 218 від 01.07.2008 року, а саме не передано у власність покупця двигун LTS-120 до трактора ЛКТ-120 та не повернуто кошти в сумі 24000 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов"язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.

Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами п. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались позивачем суду в якості доказів невиконання відповідачем своїх зобовязань, є письмовими доказами невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 218 від 01.07.2008 року.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо розірвання договору купівлі-продажу № 218 від 01.07.2008 року, укладеного між Державним підприємством "Надвірнянське лісове господарство" і товариством з обмеженою відповідальністю "Лістехсервіс" та стягнення з відповідача кошти в сумі 24000 грн., які сплачено за товар згідно умов договору купівлі-продажу № 218 від 01.07.2008 року, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати в зв"язку з розглядом справи, а саме: 3045 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарсьного кодексу України, ст.ст. 22, 34, 33, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство" до товариства з обмеженою відповідальністю "Лістехсервіс" про розірвання договору купівлі-продажу № 218 від 01.07.2008 року та стягнення коштів в сумі 24000 грн. задовольнити.

Розірвати договір купівлі-продажу № 218 від 01.07.2008 року, укладений між Державним підприємством "Надвірнянське лісове господарство" та товариством з обмеженою відповідальністю "Лістехсервіс".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лістехсервіс", вул. Грушевського, 56, с. Новиця, Калуський район, Івано-Франківська область, 77360, (ідентифікаційний код 32276069) на користь Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство", вул. Соборна, 163, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400, (ідентифікаційний код 22189564), 24000 грн. (двадцять чотири тисячі) грн. передоплати згідно умов договору купівлі-продажу № 218 від 01.07.2008 року, 3045 (три тисячі сорок п"ять) грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.03.14

Суддя Деделюк Б.В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"