Постанова

від 26.11.2012 по справі 441/7008/12

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 441/7008/12

2-а/441/816/12

ПОСТАНОВЛЕНИЕ

26.11.2012 р. Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого-судді Лиходєдова А.В.,

при секретарі Поліян І.В.

розглянувши в письмовому провадженні цивільну справу за адміністративним позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі: Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що ОСОБА_1 на момент реєстрації в службі зайнятості не повідомив факт належності до зайнятого населення і безпідставно отримував допомогу по безробіттю. Відповідач не повернув незаконно отримані кошти, а тому позивач звернувся до суду за примусовим стягненням даних коштів.

Представник позивача, надав заяву про розгляд справи в його відсутність та підтримку в повному обсязі позовної заяви.

Відповідач надав суду заяву про визнання позову в повному обсязі.

Розглянувши надані документи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.08.2010 р. ОСОБА_1 був зареєстрований у Тернівському районному центрі зайнятості, як безробітний. У заяві відповідач зазначив, що в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та не отримує пенсію.

Тернівським районним центром зайнятості 20.08.2010 року ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено до виплати допомогу по безробіттю (а.с. 4, 5, 8).

Позивачем проведено перевірку щодо достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати йому матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час його реєстрації та протягом періоду його перебування на обліку як безробітного, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно встановлено, що ОСОБА_1 з 22.05.2000 року зареєстрований як фізична особа-підприємець і не припинив свою підприємницьку діяльність, а отже, на момент звернення до центру зайнятості належав до категорії зайнятого населення, про що не повідомив центр зайнятості (а.с. 9).

03.11.2010 року Тернівським районним центром зайнятості видано наказ № НТ 101103, яким ОСОБА_1 повідомлено про необхідність повернення коштів допомоги по безробіттю, про що також надіслано лист № 1084 від 03.11.2010 року зі вказаним наказом (а.с. 11).

Як з'ясовано судом, суми виплаченої допомоги по безробіттю відповідач позивачу не повернув, доказів на спростування встановлених при перевірці обставин суду не надав.

Проаналізувавши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення", безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Частиною першою статті четвертої вказаного Закону визначено, що держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні, в тому рахунку, виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги.

Згідно ст. 25 Закону України "Про зайнятість населення", держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю;

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Статтею 31 зазначеного Закону встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, відповідач, перебуваючи у статусі фізичної особи-підприємця, одночасно перебував і на обліку в центрі зайнятості, а відтак безпідставно одержував допомогу по безробіттю.

Згідно ч.2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Проте, як з'ясовано судом, відповідачем не вжито жодних заходів спрямованих на повідомлення позивача про наявність обставин, що унеможливлюють виплату допомоги по безробіттю.

Відповідно ж до ч.3 ст. 36 вказаного Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми заборгованості станом на день розгляду справи у суді відповідачем не надано.

Згідно ст.ст.71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та в межах заявлених вимог в сумі 2934,15 грн. (а.с. 10).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4, ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»та ч.ч. 1, 2 ст. 87, 98 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони судові витрати у вигляді судового збору, від сплати якого Законом позивача звільнено при подачі позову, на користь держави.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі: Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в особі: Тернівського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу з ОСОБА_1 - 2934 грн. 15 коп. допомоги по безробіттю.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 107 грн. 30 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу , шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя: