Постанова

від 04.03.2014 по справі 805/18127/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2014 р. Справа № 805/18127/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Житомирі до Шахти "Юний комунар" виробничого об'єднання по видобутку вугілля "Орджонікідзевугілля" Міністерства палива та енергетики України про стягнення капіталізованих платежів у сумі 196 075,77 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Житомирі звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Шахти "Юний комунар" виробничого об'єднання по видобутку вугілля "Орджонікідзевугілля" Міністерства палива та енергетики України про стягнення капіталізованих платежів у сумі 196 075,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за приписами ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" фінансування Фонду здійснюється в тому числі за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Житомирі була надіслана на адресу відповідача заява про визнання грошових капіталізованих вимог на суму 196 075,77 грн., проте відповіді на неї не отримано. Просить стягнути з Шахти "Юний комунар" виробничого об'єднана по видобутку вугілля "Орджонікідзевугілля" Міністерства палива та енергетики України суму капіталізованих платежів у розмірі 196 075,77 грн.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, письмових заперечень, заяв про відкладення розгляду справи або про здійснення розгляду справи без його участі до суду не надав.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки, всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, не прибули у судове засідання і у суду відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановлено наступне.

Відповідач - шахта "Юний комунар" виробничого об'єднання по видобутку вугілля "Орджонікідзевугілля" Міністерства палива та енергетики України, код ЄДРПОУ 00175685, є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 22-24).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2008р. по справі № 2а-13999/08 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 05.09.2008 року внесено запис про початок проведення процедури державної реєстрації припинення юридичної особи - Шахти "Юний комунар" виробничого об'єднання по видобутку вугілля "Орджонікідзевугілля" Міністерства палива та енергетики України шляхом її ліквідації (а.с. 23).

Відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві № 123 від 26.06.1991р. на Шахті "Юний комунар" ДП "Орджонікідзевугілля" з працівником підприємства ОСОБА_1. стався нещасний випадок (а.с. 20-21).

Згідно постанови відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Житомирі позивачем призначено потерпілій особі щомісячні страхові виплати у розмірі 2 086,49 грн. з 01.03.2013 року безстроково (а.с. 17).

11.07.2013р. Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Житомирі на адресу відповідача надіслана заява № 07-658 про визнання грошових капіталізованих вимог на суму 196 075,77 грн.

Відповіді на зазначену заяву позивачем не отримано.

Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (дала - Закон № 1105-XIV), зазначений Закон визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві. Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 4 цього Закону законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 5 Закону № 1105-XIV основними принципами страхування від нещасного випадку є, зокрема, своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Статтею 6 Закону № 1105-XIV передбачено, що суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі - працівник). Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є страховиком. Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Як вбачається з ч. 1 ст. 8 Закону № 1105-XIV особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством про працю, підлягають обов'язковому страхуванню від нещасного випадку.

В ст. 15 цього Закону зазначено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Відповідно до ст. 46 вказаного Закону № 1105-XIV фінансування Фонду здійснюється, зокрема, за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначеною нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року "Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю".

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що суб'єкт банкрутства - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

У відповідності до ст. 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Статтею 1205 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним ст. 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 4.17 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду № 36 від 12 липня 2007 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року № 867/14134, встановлено, що при ліквідації страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок з Фондом на день закінчення процедури банкрутства (ліквідації), після затвердження ліквідаційного балансу в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з п. 5.9 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються згідно з Порядком капіталізації платежів.

Капіталізація платежів для задоволення вимог по зобов'язаннях, що виникли у результаті заподіяння шкоди життя і здоров'ю громадян, провадяться відповідно до "Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли з зобов'язання підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року, і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів.

З урахуванням норм ст. 46 Закону України № 1105-ХІV, ч. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України та п. 5.9 Інструкції від 12 липня 2007 року, до спірних правовідносин слід застосовувати положення Постанови Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року.

Відповідно до п. 3 вищевказаного Порядку, капіталізація платежів нараховується за період, що визначається з різниці між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок і їхнім віком на момент проведення капіталізації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для визначення періоду для капіталізації використовувались дані середньої тривалості життя особи, надані Держкомстатом України (а.с. 7-9).

Сума платежів, яка підлягає капіталізації, підтверджується розрахунком потреби в капіталізації коштів та постановою позивача про призначення страхових виплат у зв'язку із отриманим трудовим каліцтвом працівнику відповідача (а.с. 16-17).

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача сум капіталізованих платежів у розмірі 196 075,77 грн. є правомірними.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками постанови Верховного Суду України від 26 червня 2012 року у справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціальної страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми до Товариства з обмеженої відповідальністю "Фрунзе-авто" про стягнення капіталізованих платежів. Вказане рішення Верховного Суду України відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковим для суду.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Житомирі до Шахти "Юний комунар" виробничого об'єднання по видобутку вугілля "Орджонікідзевугілля" Міністерства палива та енергетики України про стягнення капіталізованих платежів в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7-11, 69-72, 86, 94, 128, 154, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Житомирі до Шахти "Юний комунар" виробничого об'єднання по видобутку вугілля "Орджонікідзевугілля" Міністерства палива та енергетики України про стягнення капіталізованих платежів у сумі 196 075,77 грн., - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Шахти "Юний комунар" виробничого об'єднання по видобутку вугілля "Орджонікідзевугілля" Міністерства палива та енергетики України (код ЄДРПОУ 00175685, юридична адреса: 86493, Донецька обл., м. Єнакієве, м. Юнокомунарівськ, вул. Суворова, б. 1) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Житомирі капіталізовані платежі в розмірі 196 075 (сто дев'яносто шість тисяч сімдесят п'ять) гривень 77 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.