Постанова

від 25.03.2014 по справі 812/1603/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 8.2.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1603/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,

за участю:

представника позивача - Буркової О.М.

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міністерства доходів та зборів у Луганській області до приватного підприємства "Металод" про накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках у банках обслуговуючих платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міністерства доходів та зборів у Луганській області до приватного підприємства "Металод" про накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках у банках обслуговуючих платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що приватне підприємство «Металод» перебуває на обліку як платник податків у Луганської ОДПІ у м. Луганську та є платником податку на додану вартість.

Відповідачем не сплачено до бюджету узгоджену суму податкового боргу з ПДВ у сумі 108 891,61 грн., нарахування контролюючим органом за актом документальної невиїзної перевірки від 21.03.2011 року № 105/23-33620166, за яким нараховане податкове зобов'язання за повідомленням рішенням № 0000092320/0 від 06.04.2011 року у розмірі 85084,00 грн., штрафних санкцій, які сплачено частково у розмірі 37194,46 грн.

Відповідно ст. 59 ПК України та з метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом були прийняті заходи передбачені Податковим кодексам України, а саме:

- 05.04.2011 на юридичну адресу відповідача було рекомендованим листом направлено податкову вимогу № 823 від 05.04.2011 року (повернуто з позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання»);

- 24.02.2014 року позивачем прийнято рішення за № 4602 про опис майна у податкову заставу.

Позивач просить суд накласти арешт на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках у банках обслуговуючих приватне підприємство «Металод».

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив суд накласти арешт на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках в банках обслуговуючих приватне підприємство «Металод» (код ЄДРПОУ 33620166) :

- р\р 226008053705234 Луганська філія ПАТ КБ «Приватбанк» м. Луганськ МФО 304795;

- р\р 26056053700139 Луганська філія ПАТ КБ «Приватбанк» м. Луганськ МФО 304795;

- р\р 26005039944302 АТ «Укрсиббанк» МФО 351005.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив. На адресу суду повернувся конверт, в якому відповідачу було надіслано ухвалу про відкриття провадження та призначення справи до розгляду у судовому засіданні, разом з судовою повісткою, з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Металод» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради в якості юридичної особи 15.07.2005 року та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Відповідач перебуває на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську з 25.07.2005 року (а.с.5-9).

Відповідачем не сплачено до бюджету узгоджену суму податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 108891 грн. 61 коп., у тому числі пеня у сумі 61002,07 грн. та штрафні санкції у сумі 85084,00 грн. (з яких сплачено 37194,46 грн.) на підставі податкового повідомлення - рішення № 0000092320/0 від 05.04.2011 року (за актом документальної невиїзної перевірки від 21.03.2011 року № 105/23-33620166) (а.с.10-12,28-30).

Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати податку на додану вартість у загальній сумі 108891,61 грн., з яких нарахованої пені - 47889,54 грн., штрафної санкції - 61002,07 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та карткою особового рахунку (20, 28-30).

Відповідно ст. 59 ПК України та з метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом були прийняті заходи передбачені Податковим кодексам України, а саме:

- 05.04.2011 на юридичну адресу відповідача було рекомендованим листом направлено податкову вимогу № 823 від 05.04.2011 року (а.с.13);

- 24.02.2014 року позивачем прийнято рішення за № 4602 про опис майна у податкову заставу (а.с.16).

Податкова вимога була повернута на адресу МДПІ у м. Луганську з позначкою «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.14-15).

Відповідачем не надано до суду доказів щодо оскарження вищевказаної податкової вимоги, тому суд вважає, що дана податкова вимога є чинною та підлягає виконанню.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначає, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Зокрема, відповідно ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Згідно висновку Ленінської ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, ПП «Металод» має розрахункові рахунки в банках, які його обслуговують, а саме :

- р\р 226008053705234 Луганська філія ПАТ КБ «Приватбанк» м. Луганськ МФО 304795;

- р\р 26056053700139 Луганська філія ПАТ КБ «Приватбанк» м. Луганськ МФО 304795;

- р\р 26005039944302 АТ «Укрсиббанк» МФО 351005 (а.с.21).

Листом від 24.02.2014 р. № 4603 Ленінська ОДПІ у м. Луганську звернулось до відповідача з проханням надати перелік активів, які перебувають у власності. Відповідачем не надано суду доказів, щодо надання відповіді на вказаний лист (а.с.19).

Податковим органом направлялися запити з метою виявлення наявного у відповідача майна.

Згідно листа МКП БТІ від 23.05.2011 року № 15/43-1370 зареєстрованого права власності в електронному реєстрі прав власності на об'єкти нерухомого майна у м.Луганську за ПП «Металод» не знайдено (а.с.18).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.02.2014 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме нерухоме майно за ПП «Металод» відомості відсутні (а.с.27).

Згідно листа державної автомобільної інспекції від 25.02.2014 року № 11/14-592 за ПП «Металод» станом на 25.02.2014 року транспортні засоби не зареєстровані (а.с.17).

Відповідно до довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, щодо ПП «Металод» відомості відсутні (а.с.27 на звороті).

З акту № 13 від 25.02.2014 року складеного Ленінською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області вбачається, що ПП «Металод» за адресою : 91055, м. Луганськ, вул. Дзержинського, 33/417 не знаходиться (а.с.26).

Таким чином, ПП «Металод» не забезпечено майном для погашення податкового боргу.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та порядок їх адміністрування, визначення платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.57.2 ст. 57 Податкового кодексу України у разі, коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що органом доходів і зборів вжито передбачені податковим законодавством необхідні заходи щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Проте, відсутність майна позивача унеможливлює виконання покладених на Ленінську об'єднану державну податкову інспекцію у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань щодо погашення податкового боргу.

Згідно з п.п. 20.1.33., 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, мається наявність встановлених пп.20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України підстав для накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на рахунках у банках.

Підсумовуючи викладене, з огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міністерства доходів та зборів у Луганській області до приватного підприємства "Металод" про накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках у банках обслуговуючих платника податків в межах податкового боргу.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міністерства доходів та зборів у Луганській області до приватного підприємства "Металод" про накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках у банках обслуговуючих платника податків, - задовольнити.

Накласти арешт на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках в банках обслуговуючих Приватне підприємство «Металод» (код ЄДРПОУ 33620166, адреса: 91055, м. Луганськ, вул.Дзержинського, буд.33, кімн.417) в межах суми податкового боргу у розмірі 108891,61 грн. (сто вісім тисяч вісімсот дев'яносто одна гривня 61 коп.):

- р\р 226008053705234 Луганська філія ПАТ КБ «Приватбанк» м. Луганськ МФО 304795;

- р\р 26056053700139 Луганська філія ПАТ КБ «Приватбанк» м. Луганськ МФО 304795;

- р\р 26005039944302 АТ «Укрсиббанк» МФО 351005.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.І. Ковальова