ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.03.2014 р. справа № 914/59/14
за позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів
до відповідача: приватного підприємства «Раунд», м. Львів
про стягнення 3 695,25 грн.
суддя Юркевич М.В.
за участю представників сторін:
від позивача : Кіндрат Б.Я. - юрисконсульт
від відповідача : не з'явився
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору : на розгляд до господарського суду Львівської області поступила позовна заява Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до приватного підприємства «Раунд» про стягнення 3 572,98 грн. основного боргу, 79,92 грн. пені та 42,35 грн. - 3% річних.
15.01.2014р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 04.02.2014р.
Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду від 04.02.2014р. та 04.03.2014р.
У судовому засіданні 25.03.2014р.представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 15.01.2014р. подав довідку про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім того, підтримав раніше заявлені позовні вимоги та просив суд позов задоволити.
Представник відповідача явку свого уповноваженого представника в жодне судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомляв, вимог ухвал суду не виконував.
Виходячи з того, що в силу приписів ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази суд встановив наступне:
01.10.2002р. між ЛМКП «Львівтеплоенерго» (позивачем) та ПП «Раунд» (відповідачем) було укладено договір №375/Г про постачання теплової енергії в гарячій воді. За умовами вказаного договору енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а останній зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, які передбачені цим договором.
Відповідно до п. 3.2.2 договору споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені даним договором.
Відповідач, у відповідності до п.6.3 договору, зобов'язався до 15-го числа місяця, наступного за звітним сплачувати енергопостачальній організації вартість фактично спожитої енергії.
Як вбачається із наявних матеріалів справи за період з 01.02.2013р. по 30.09.2013р. позивач поставив відповідачу 3,123571 Гкал теплової енергії на загальну суму 2 670,10 грн. Крім цього, за вказаний період вартість приєднаного теплового навантаження за договором склала 847,28 грн.
В зв'язку з тим, що відповідач не сплатив вартості поставленої теплової енергії за вказаний період, позивач 12.10.2012 р., у відповідності до додатку №3 до договору, відключив ПП «Раунд» (магазин «Стериофонія» по вул. Гнатюка, 5/7 м. Львів) від постачання теплової енергії, що засвідчено в акті про відключення системи теплоспоживання від 12.10.2012 р.
Враховуючи те, що відповідач не сплачує в добровільному порядку заборгованість за спожиту теплову, позивач просить стягнути з відповідача 3 572,98 грн. основного боргу, 79,92 грн. пені та 42,35 грн. - 3% річних.
Розглянувши доводи позовних вимог, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне:
Відповідно до вимог ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 375/Г про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.02.2002р. з додатками, на виконання умов якого відповідачу постачалась позивачем теплова енергія в гарячій воді.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач за період з 01.02.2013р. по 30.09.2013р. отримав від позивача послуги з поставки теплової енергії на загальну суму 3 517,36 грн. (в т.ч. вартість приєднаного теплового навантаження - 847,28 грн.). Однак, за отримані послуги відповідач не розрахувався, доказів протилежного суду не надав.
Крім того, позивачем у відповідності з п. 7.2.3 договору та ч.2 ст. 625 ЦК України, нараховано відповідачу пеню в сумі 79,92 грн. та 3 % річних в розмірі 42,35 грн.
В той же час, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що до суми заборгованості останнім включено 55,62 грн. (сальдо станом на 31.01.2013р.). Разом з тим, вказана сума не охоплюється періодом за який позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, а саме з 01.02.2013р. по 30.09.2013р. В матеріалах справи також відсутні будь які докази такої суми заборгованість в розмірі 55,62 грн.
Господарський суд, здійснивши перерахунок заявлений до стягнення сум дійшов висновку, що відповідачем також завищена сума 3 % річних, а саме згідно розрахунку така має становити - 41,52 грн. Суд звертає увагу позивача і на те, що ним неправильно обраховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Зокрема, заявлена сума є нижчою від тієї, на яку мав право позивач. Проте, господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, а тому дійшов висновку задоволити вимоги позивача в частині заявленої до стягнення 79,92 грн. пені.
В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем не подано доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково.
Витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4 3 ,33,34,44,49,75,82,82-1,84,85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» задоволити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства «Раунд» (79007, м. Львів, вул. Гнатюка 5/7, код ЄДРПОУ 20788728) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460) 3 517,38 грн. основного боргу, 79,92 грн. пені, 41,52 грн. - 3% річних та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.116 та 117 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 25.03.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.03.2014р.
Суддя Юркевич М. В.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2014 |
Оприлюднено | 27.03.2014 |
Номер документу | 37842878 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Юркевич М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні